Новий виток напруги на кордоні Польщі й Білорусі: що відбувається та чому ситуація загострюється

Загострення натиску на польський кордон з боку Білорусі

Кордон Польщі з Білоруссю, фото: Станіслав Жарин

Увечері 25 серпня на східному кордоні країни отримав поранення польський солдат. Як розповіло оперативне командування збройних сил Польщі, це трапилося тоді, коли він намагався зашкодити групі агресивно налаштованих мігрантів перетнути кордон. Військовий опинився у лікарні, а на місці розпочали розслідування.

Того ж дня дещо раніше на проблемі загострення наголосив міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Марцін Кервінський. За його оцінками та спостереженнями, чим щільнішим є польсько-литовський кордон, тим більше служби Лукашенка посилюють тиск на ділянці польсько-білоруського кордону.

"Лукашенко і російські служби, побачивши, що ми повільно закриваємо системи переправлення мігрантів до Європейського Союзу завдяки контролю на польсько-литовському та польсько-німецькому кордонах, повертаються до цього первісного маршруту", – відзначив Марцін Кервінський.

На тлі цих подій керівництво країни планує ще більше поглибити співпрацю з Литвою й Латвією. Окрім того, у Польщі прогнозують, що найближчими днями та тижнями спостерігатиметься власне посилення міграційного тиску, що вже траплялося попередні роки в осінній період.

Разом із тим польські прикордонники звертають увагу на те, що кількість випадків агресії з боку мігрантів також зростає.

"Ми постійно стикаємося з агресією з боку мігрантів. Звичайно, ця агресія підігрівається білоруськими службами, – розповів начальник Прикордонної служби генерал-майор Роберт Баган та додав, що цього року таких спроб було зафіксовано вже понад 23 тисячі. Для порівняння, за весь минулий рік було 30 475 спроб перетину кордону.

Варто відзначити, що інцидент із польським солдатом був не першим цього літа, адже у середині липня отримав поранення також військовий на іншій ділянці кордону Польщі й Білорусі, тоді група мігрантів, яка намагалася незаконно перетнути лінію розмежування між країнами, намагалась закидати прикордонників камінням, дехто з них був затриманий. 

Щобільше, упродовж останніх днів ситуація на кордоні не обійшлася лише пораненням солдата 25 серпня, напередодні були зафіксовані спроби незаконного перетину у декількох місцях, а також атаки на прикордонників без поранень, але із пошкодженням майна, зокрема службових автівок, оскільки мігранти використовували каміння та колоди з цвяхами.

Нові загрози на тлі навчань "Захід-2025" у Білорусі

фото: Міноборони Білорусі/telegram

У Польщі очікують на продовження загострень та так звану "гру на нервах" через військові навчання "Захід-2025", які відбудуться у Білорусі вже у вересні. Це може лише посилити як інформаційну війну зокрема, так і її гібридну складову загалом, а отже стати поштовхом до нового неспокою з мігрантами на польсько-білоруському кордоні.

Заступник міністра національної оборони Павел Залевський підкреслив, що вже тривалий час зростає агресія і тиск на ту частину кордону, де отримав поранення солдат. Але додав, що побудована там стіна є ефективною і перетин кордону практично неможливий, саме тому, на його думку, мігранти, навчені білоруським КДБ і російським ФСБ, стають все більш агресивними.

"Росіяни провокують, випробовують НАТО, межі, до яких вони можуть дійти. Це пов'язано з підтримкою, яку НАТО надає Україні. І це має на меті послабити підтримку в країнах НАТО, зокрема в Польщі, тому що підтримка Польщі є абсолютно ключовою для допомоги Україні", – сказав Залевський у розмові з польським медіа WP.PL.

Паралельно посадовець повідомив, що Польща також готується до навчань у вересні, проте вони матимуть мирний та оборонний характер. Мета цих навчать – продемонструвати Росії готовність поляків до будь-яких сценаріїв.

"У зв'язку з цим ми також очікуємо, що росіяни можуть посилити тиск на Польщу на кордоні", – пояснив заступник міністра, зауваживши поряд із тим, що сам факт проведення російсько-білоруських навчань не становить загрози для Польщі, натомість сценарії, які будуть відпрацьовуватися, є небезпечними для Польщі, тому Міністерство оборони ставиться до них серйозно.

Історичний екскурс до витоків кризи польсько-білоруського кордону

фото: reuters

Кордон між Польщею та Білоруссю є однією з ключових ліній розмежування між Європейським Союзом і простором, який контролює Росією. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році він набув особливого значення, підкреслюючи свою важливість як східної границі НАТО.

Різке зростання напруги припало на осінь 2021 року, коли підсанкційний режим Лукашенка організував канали перекидання мігрантів з країни через кордон ЄС спершу до Литви, а потім до Польщі. У Білорусі не приховували, що така підтримка контрабанди нелегалів є відповіддю на санкції ЄС. 

Тоді Білорусь почала організовано завозити тисячі мігрантів із країн Близького Сходу й Африки, створюючи штучний потік людей до польського та литовського кордонів. Ця форма гібридної атаки стала спробою дестабілізувати ЄС, а також тиснути на Варшаву та Брюссель.

Тисячі мігрантів збиралися на кордоні та робили жорсткі спроби прорвати його – кидалися камінням, намагалися атакувати польських прикордонників, сліпили їх лазерами і використовували газові балончики. Щобільше, у своїх діях вони мали підтримку білоруської влади.  

Тогочасний прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав міграційну кризу на білорусько-польському кордоні "найбільшою спробою дестабілізувати Європу" з часів холодної війни. 

Події набули ще більшого значення після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Білорусь стала союзником і тилом Росії. Це перетворило польсько-білоруський кордон не лише на "міграційний фронт", а й на потенційний плацдарм військової загрози для всієї східної Європи.

У період неспокою через мігрантів і власне напередодні початку великої війни Росії проти України польський уряд прийняв рішення про будівництво стіни уздовж всієї лінії розмежування з Білоруссю. Вже восени 2022 року роботи завершили: країни розділив 187-кілометровий захисний бар’єр зі сталевих панелей висотою 5,5 метра з колючим дротом нагорі.

Окрім того, Польща суттєво посилила військову присутність на кордоні, яка зберігається і сьогодні, адже періоди загострень не зникали, а лише продовжились як у 2023-му, так і у 2024 році навіть попри наявність високої стіни. А тяглість кризи зберігається й надалі, зважаючи на натиски упродовж 2025 року.