Перший експрезидент Франції у в’язниці: як Ніколя Саркозі зруйнував свою спадщину через гроші диктатора Кадаффі

Це рішення є першим випадком реального ув’язнення для французького експрезидента, який отримав 5 років ув’язнення та штраф у 100 тисяч євро. Саркозі, якому зараз 70 років, заперечує будь-яку провину та оголосив про апеляцію, однак суддя зазначила, що ув'язнення буде виконано навіть у разі оскарження, через "виняткову тяжкість" злочину, який "підриває довіру громадян".

Детальніше про скандальне минуле Ніколя Саркозі розповість Еспресо. 

Хто такий Ніколя Саркозі: шлях до влади та тінь скандалів

Ніколя Саркозі – одна з найяскравіших і водночас найбільш суперечливих постатей сучасної французької політики. 

Він народився 28 січня 1955 року в Парижі в сім'ї угорського іммігранта та французької матері грецького походження. Саркозі отримав юридичну освіту й рано почав робити політичну кар’єру. Його шлях до влади був стрімким: Саркозі обіймав посади мера 50-тисячного міста, пізніше став міністром внутрішніх справ і завдяки своїй енергійній та часом різкій манері здобув популярність серед частини виборців.

У 2007 році він переміг на президентських виборах і став 23-м президентом Франції. Його правління відзначалося активною зовнішньою політикою, зокрема участю Франції у військових кампаніях, а також спробами реформувати економіку та пенсійну систему (спровокувавши великі мітинги). Водночас Саркозі постійно супроводжували скандали: від звинувачень у надмірній близькості з бізнес-елітою до підозр у сумнівних джерелах фінансування його політичної діяльності.

Попри те, що він прагнув стати "президентом дії", імідж реформатора поступово тьмарили звинувачення в корупції та надмірній демонстративності його стилю правління. У 2012 році на виборах він поступився кандидату соціалістів Франсуа Олланду, й це стало початком довгого періоду юридичних баталій і судових процесів, які наздогнали його після завершення каденції.

Попередні судові процеси та вироки

Ніколя Саркозі, фото: Getty Images

Судові переслідування Саркозі розпочалися після його відставки в 2012 році, коли французька прокуратура почала розслідувати низку звинувачень у корупції, незаконному фінансуванні кампаній та зловживанні владою. Суди тривали десятиліттями.

До сьогодні він вже отримав два судових вироки.

Перший у вересні 2021 року за незаконне фінансування кампанії 2012 року: суд встановив перевищення лімітів витрат на 20 мільйонів євро через фіктивні рахунки. Він був засуджений на один рік в'язниці (умовний) та два роки заборони на політичну діяльність. Апеляція була відхилена. 

Другий вирок з’явився нещодавно у грудні 2024 року, коли було винесене остаточне рішення за спроби домовитися про призначення судді в обмін на інформацію щодо розслідування проти нього. У підсумку він відсидів три місяці під домашнім арештом з браслетом у 2025 році, перш ніж його умовно звільнили.

Ці справи не призвели до фактичного ув'язнення в тюрмі, але значно підірвали репутацію Саркозі. Він вже став першим експрезидентом Франції, позбавленим найвищої відзнаки – Ордену Почесного легіону (у червні 2025 року). 

Зв’язки з Каддафі: найскандальніша справа, яка веде його до тюрми

Теперішній вирок пов'язаний з історією, яка почалася ще у 2005 році, коли Саркозі був міністром внутрішніх справ. Тоді його оточення уклало таємну угоду з колами лівійського диктатора Каддафі. За це Саркозі отримав від того гроші на свою виборчу кампанію в обмін на те, що той реабілітую ізольований режим Каддафі на міжнародній арені.

Відразу після повалення влади Каддафі лівійські джерела, включаючи самого диктатора, заявили, що Лівія надала мільйони євро на кампанію Саркозі 2007 року в обмін на дипломатичну підтримку. Що, власне, і сталося, бо після перемоги Саркозі той відновив стосунки з Лівією. Каддафі навіть відвідував президентську резиденцію з офіційним візитом, який запам’ятався тим, що диктатор розгорнув свій бедуїнський намет у центрі Парижа, а п’ятиденний прийом із почестями викликав шквал критики у французькому суспільстві та ЗМІ. Цей візит став яскравим символом зближення, яке згодом лягло в основу підозр у тісних і корупційних зв’язках між двома лідерами.

Розслідування активізувалося в 2013 році після свідчень бізнесмена Зіада Такьєддіна, який стверджував, що доставляв валізи з готівкою від Каддафі до оточення Саркозі. Упродовж багатьох років велись розслідування щодо цих грошових потоків, посередників і документів, що мали б підтвердити передачі коштів у валізах, які тривали впродовж 2005-2007 років.

Цього року, суд розглянувши ці звинувачення, 25 вересня визнав Саркозі винним у кримінальній змові, але виправдав від звинувачень у пасивній корупції, незаконному фінансуванні кампанії та приховуванні розтрати публічних коштів. 

Суддя Наталі Гаваріно, зачитуючи 400-сторінкове рішення, наголосила, що немає прямих доказів угоди між Саркозі та Каддафі чи безпосереднього надходження лівійських коштів до його кампанії, попри "сумісність у часі" та "непрозорі шляхи" фінансових транзакцій. Водночас вона зазначила, що Саркозі дозволив своїм соратникам домовлятися з Лівією про фінансову підтримку виборів 2007 року.

Цю змову кваліфікували як спільні дії оточення Саркозі (серед них троє колишніх міністрів, яких також засудили) з метою отримання коштів від Лівії у 2005–2007 роках. Прокурори вимагали 7 років ув’язнення, проте суд зупинився на 5, із яких два можуть бути умовними залежно від результатів апеляції. Крім того, на Саркозі накладено штраф у 100 тисяч євро та заборону обіймати державні посади.

"Цей вирок став кінцем розлогої справи, яка розтягнулася на десятиліття, сповненої несподіваних поворотів. За кілька днів до винесення рішення один із обвинувачених у справі, Зіяд Такієддін, французько-ліванський бізнесмен, який заявив, що особисто передавав мільйони для кампанії пана Саркозі, помер від серцевого нападу", - відзначають у New York Times.

Саркозі відреагував емоційно, кажучи, що "спатиме у в'язниці, але з високо піднятою головою", та заперечуючи будь-яку змову, називаючи звинувачення "помстою" від союзників Каддафі. Він планує оскаржити вирок у Апеляційному суді, де ця справа може тривати ще кілька місяців.

"Ті, хто мене так ненавидить, думають, що вони мене принижують, – сказав він, - Але ті, кого вони принизили – це Франція та її імідж".

Коли його посадять і чому рішення історичне

фото: ілюстративне

Саркозі вперше зіткнеться з реальним ув'язненням у колонії – попередні вироки виконувалися під домашнім арештом з браслетом, без ізоляції. 

Суд постановив, що Саркозі буде поміщений у в’язницю – але не відразу. Є процесуальна норма: прокуратура має до одного місяця, щоб повідомити, коли саме він має постати перед в’язницею, щоб мав час владнати свої справи. 

Це буде перший такий випадок для експрезидента з часів Жака Ширака, засудженого 2011 року за зловживання коштами, але з умовним терміном. Натомість Саркозі стане першим колишнім президентом Франції, який опиниться за ґратами.

Якщо Ніколя Саркозі подасть апеляцію на вирок від 25 вересня, рішення про його взяття під варту залишиться в силі під час апеляційного розгляду, як постановила суддя Наталі Гаваріно. У французькому кримінальному праві суд може вимагати негайного виконання покарання для тяжких злочинів, таких як корупційна змова, навіть до остаточного рішення апеляційного суду. Таким чином, Саркозі, ймовірно, не уникне реального ув’язнення в колонії найближчим часом, хоча апеляція може згодом пом’якшити вирок.

Якщо Саркозі намагатиметься уникнути тюремного ув’язнення через вік чи стан здоров’я, суд може врахувати це в умовах перебігу виконання вироку (наприклад, умовно, амністія чи інші пільги), але таке рішення – за судом. Також, якщо Європейський суд з прав людини (куди Саркозі планує звернутися після національних інстанцій) скасує вирок, це може затягнутися на роки, які він проведе в тюрмі. 

У підсумку цей вирок став кульмінацією юридичних баталій довкола постаті Саркозі, що тривають понад десятиліття, і наніс непоправного удару по його політичній спадщині як "реформатора" та "борця зі злочинністю", перетворивши на принизливий символ корупційних скандалів у французькій еліті.

"Це історичне рішення, – сказала після рішення суду Сандра Коссарт, голова Sherpa, правозахисної групи, яка бореться з корупцією та була одним із позивачів у цій справі. – Я сподіваюся, що воно покладе кінець певному способу ведення політики у Франції".

Читайте також: Жизель Пеліко та її чоловік-ґвалтівник: історія зради, насильства та боротьби за справедливість. Пояснюємо