Чому Путін не припинить війну проти Заходу та як російські дрони тестують НАТО. Акценти світових ЗМІ 15 вересня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ, станом на ранок 15 вересня.

Чому Путін не припинить війну проти Заходу

фото: freepic

Путін пов'язав своє політичне виживання з постійною конфронтацією з Америкою та її союзниками, себто із Заходом, вважають у Politico.

Коли Путін минулого тижня відправив щонайменше 19 безпілотників до Польщі, він передав повідомлення, що не планує найближчим часом припиняти війну проти Заходу, підкреслює видання.

Вторгнення Росії в повітряний простір НАТО відбулося після кількох тижнів повітряних атак в Україні, в результаті яких загинули десятки цивільних осіб, було пошкоджено будівлі, в яких розміщуються делегації ЄС і Великої Британії, а також вперше було завдано удару по урядовій будівлі в центрі Києва.

Путін не тільки не готовий укласти мирну угоду з Україною під тиском президента США Дональда Трампа, але й пов'язав своє політичне виживання з конфліктом, що назріває зі США та їхніми союзниками.

"Путін – президент війни, – зауважує старший аналітик лондонського центру New Eurasian Strategies Center Ніколай Петров. – Він не зацікавлений у її закінченні".

На думку аналітика, після того, як він створив собі імідж воєнного лідера, повернення до статусу мирного президента було б для нього рівнозначним пониженню в посаді.

Оскільки українські сили обмежені браком зброї та людських ресурсів, Росія все далі просувається вглиб країни. 

Але прогрес Москви був повільним і дорогим. Збройні сили Кремля зазнали втрат, які, за оцінками, становлять близько мільйона осіб, а війна негативно позначилася на російській економіці, яка загрожує впасти в рецесію.

І все ж, з політичної точки зору, припинення конфлікту пов'язане з ризиками. За словами Петрова, після знищення ліберальної опозиції в Росії найбільшу загрозу його правлінню зараз становить невелика, але голосна група націоналістів. І він пообіцяв їм грандіозну перемогу не тільки над Україною, але й над тим, що Кремль називає "колективним Заходом".

Згідно з військовими аналітиками, після того, як Путін зустрівся з Трампом на Алясці минулого місяця на саміті, який американський президент рекламував як присвячений укладенню перемир'я, Москва посилила свою кампанію гібридної війни проти Європи.

До минулої середи російські дрони неодноразово проникали в повітряний простір Польщі з сусідньої Білорусі, кружляючи над містами, а потім повертаючи назад. У серпні російський дрон розбився приблизно за 100 кілометрів на південний захід від Варшави.

За даними Wely, сестринського видання Politico в Axel Springer Group, п'ять безпілотників, які перетнули кордон Польщі, прямували до бази НАТО, перш ніж їх перехопили голландські винищувачі Lockheed Martin F-35.

У статті, опублікованій за два дні до того, як дрони перетнули кордон Польщі, заступник голови Ради безпеки Росії Медведєв звинуватив Гельсінкі в плануванні нападу, погрожуючи, що будь-яка атака "може призвести до краху фінської державності – раз і назавжди". Аналітики відзначили, що риторика статті нагадувала тези Кремля напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Москва також почала переносити життєво важливі галузі промисловості, включаючи суднобудування, на схід країни, подалі від кордону з НАТО, зазначив Петров. У п'ятницю Росія розпочала масштабні військові навчання з Білоруссю, зокрема безпосередньо біля польського кордону. Очікується, що навчання завершаться у вівторок.

"Чого б Путін не досягнув в Україні, конфронтація із Заходом на цьому не закінчиться; вона продовжиться в різних формах, – сказав Петров. – Зокрема у військовій".

Такими діями, як вторгнення в Польщу, Путін попереджає Трампа та європейських лідерів, які обговорюють надання гарантій безпеки Києву після потенційного мирного угоди. Неоднозначні сигнали Трампа щодо його прихильності до НАТО та його небажання дотримуватися власних термінів щодо введення санкцій проти Москви дають Путіну впевненість, що він може уникнути відповідальності.

Вторгнення, схожі до того, яке відбулося в Польщі, мають на меті підірвати прихильність західного військового альянсу до колективної оборони за допомогою невеликих наступальних операцій, які перевіряють готовність НАТО реагувати. Кремль відкинув звинувачення в тому, що безпілотники були навмисною провокацією. Міністерство оборони Росії заявило, що "не було планів атакувати об'єкти" в Польщі. Білорусь, яка, за словами польських чиновників, слугувала стартовим майданчиком для деяких безпілотників, заявила, що вторгнення могло бути наслідком нещасного випадку через "електронне глушіння".

"Це типовий для Путіна тролінг і пробні дії, – вважає засновник аналітичного центру Re:Russia Кирил Рогов. – Він любить, коли речі є двозначними, щоб їх можна було інтерпретувати як навмисні або випадкові".

На тлі таких роздумів Reuters публікує матеріал про те, що "Росія грає військовими м'язами", демонструючи гіперзвукові ракети та бомбардувальники під час навчань.

У неділю Росія заявила, що випустила гіперзвукову крилату ракету "Циркон" по цілі в Баренцовому морі і що надзвукові винищувачі-бомбардувальники Су-34 здійснили удари в рамках спільних військових навчань з Білоруссю.

Москва і Мінськ заявили, що навчання мають виключно оборонний характер і що вони не мають наміру атакувати жодного члена НАТО, попри це Альянс під керівництвом США оголосив про операцію "Східний вартовий", що відкриває нову сторінку після вторгнення російських безпілотників до Польщі.

Міноборони РФ опублікувало відео, на якому фрегат "Адмірал Головко" випускає гіперзвукову ракету "Циркон" по цілі в Баренцовому морі. На відео видно, як ракета вертикально вилітає з фрегата, а потім під кутом зникає за горизонтом.

"За об'єктивними даними моніторингу, отриманими в режимі реального часу, ціль була знищена прямим влученням", – заявили росіяни.

Вони також повідомило, що в навчаннях брали участь і літаки дальньої протичовнової оборони, а саме екіпажі Су-34 відпрацьовували бомбардування наземних цілей.

Російські дрони тестують НАТО

фото: gettyimages

Вторгнення російських дронів у Польщу "було випробуванням Кремля для НАТО", пише The Guardian.

Міністр закордонних справ Польщі заявив, що вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі було спробою Кремля перевірити реакцію НАТО шляхом поступової ескалації, не викликаючи повномасштабної відповіді, оскільки Румунія стала другою країною НАТО, яка за кілька днів повідомила про вторгнення і висловила протест Москві щодо того, що вона назвала "неприпустимими" діями.

Радослав Сікорський підтвердив, що хоча безпілотники, які вторглися до Польщі минулого тижня, були здатні перевозити боєприпаси, вони не були завантажені вибухівкою.

"Цікаво, що всі вони були несправними, що, на мою думку, свідчить про те, що Росія намагалася перевірити нас, не розпочинаючи війни", – сказав Сікорський в інтерв'ю Guardian у Києві.

У п'ятницю НАТО оголосило, що розгорне більше літаків на східному фланзі альянсу для захисту від майбутніх атак дронів. У суботу польські та союзні літаки були знову підняті через поновлення загрози ударів дронів на заході України. Аеропорт у східному польському місті Люблін був закритий, а мешканці прикордонних районів отримали SMS-повідомлення з закликом до обережності. Однак цього разу про вторгнення не повідомлялося.

У суботу Румунія стала черговою країною-членом НАТО, яка повідомила про вторгнення російського безпілотника в її повітряний простір, і відправила два винищувачі F-16 для спостереження за ситуацією. Міністерство оборони країни заявило, що рішуче засуджує дії Росії, які глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас назвала неприйнятними. Також Бухарест викликав посла Москви Володимира Ліпаєва до міністерства закордонних справ у зв'язку з вторгненням.

"Такі повторювані інциденти сприяють ескалації та посиленню загроз регіональній безпеці", – додали в заяві міністерства.

Сікорський заявив, що реакція Польщі була б "набагато жорсткішою", якби минулого тижня внаслідок нападу на її території були загиблі або поранені, але відмовився уточнювати, як така реакція могла б виглядати в майбутньому. 

"З таким агресором і брехуном, як Путін, ефективними є лише найжорсткіші контрзаходи", – зазначив він.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск минулого тижня заявив, що вторгнення наблизило його країну до військового конфлікту "як ніколи з часів Другої світової війни".

Польські антидронні команди пройдуть навчання в українських операторів, щоб допомогти захиститися від майбутніх атак, також повідомив Сікорський. Проте навчання польських команд найкращим практикам боротьби з дронами відбуватиметься в навчальному центрі НАТО в Польщі, що є "безпечнішим середовищем", ніж навчання в Україні.

Тим часом Трамп теж виступив на конференції "Ялтинська європейська стратегія" з коротким відеозверненням, в якому повторив своє часто повторюване твердження, що війна не почалася б, якби він був президентом, і заявив, що "за останні три місяці ми досягли більшого прогресу в напрямку миру, ніж Джо Байден за всі три роки".

Посланець Трампа в Україні Кейт Келлог також був у Києві і заявив на конференції, що президент США «роздратований» Путіним. Однак він застеріг європейських лідерів, які були розчаровані очевидною м'якістю Трампа щодо російського лідера, не тиснути на нього занадто сильно.

"Одне, що я б порадив усім, хто працює з президентом Трампом, – не ставте його в ситуацію, коли він вважатиме, що його використовують, це, мабуть, найгірше, що може бути у відносинах з ним", – сказав Келлог.

Продовжуючи тему російських дронів у країнах НАТО, CNN публікує матеріал "Румунія засуджує "безвідповідальну" Москву після порушення російським безпілотником її повітряного простору".

Інцидент стався через кілька днів після того, як Польща збила російські безпілотники, які порушили її повітряний простір на початку цього тижня, підкреслює CNN, що змусило союзників у НАТО пообіцяти посилити оборону на східному фланзі альянсу.

Безпілотник був перехоплений двома винищувачами F-16, які виконували повітряне патрулювання в північній Добруджі і, за даними міністерства, були близькі до його збиття. Дрон кружляв у повітрі близько 50 хвилин, після чого покинув національний повітряний простір поблизу міста Пардіна на півночі Добруджі і попрямував у бік України.

У заяві йдеться, що винищувачі F-16 мали періодичний контакт з дроном – візуальний та за допомогою радара. Пілоти отримали дозвіл збити його, але вирішили не відкривати вогонь після оцінки супутніх ризиків.

"Міністерство національної оборони рішуче засуджує безвідповідальні дії Російської Федерації та наголошує, що вони становлять новий виклик регіональній безпеці та стабільності в Чорноморському регіоні", – написали в Румунії.

Міністерство додало, що цей інцидент свідчить про "неповагу до норм міжнародного права" з боку Росії. Він також ставить під загрозу безпеку румунських громадян і колективну безпеку НАТО, заявило міністерство.

Але виклик російського посла в країні Володимира Ліпаєва закінчився тим, що той відкинув заяви міністра закордонних справ і назвав інцидент "черговою провокацією київського режиму".