Чому цього тижня так багато розмов про ядерну зброю та як українські військові тримають Покровськ. Акценти світових ЗМІ 2 листопада

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 2 листопада.

Чому цього тижня так багато розмов про ядерну зброю

фото: gettyimages

Цей тиждень став важливим у контексті посилення побоювань навколо ядерної зброї, пише аналітик Зак Вольф у матеріалі для CNN: Путін оголосив про випробування нової ракети, здатної нести ядерний заряд. Трамп відреагував на це закликом до США відновити випробування ядерної зброї.

Обидві країни не проводили випробувань ядерної зброї з 90-х років, і Росія швидко пояснила, що Путін не оголошував про нові ядерні випробування.

Під час поїздки до Азії Трамп не зустрівся з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином, який відхилив вимоги про денуклеаризацію своєї країни. 

Північна Корея є одним із потенційних лиходіїв у вигаданому фільмі про ядерну війну на Netflix, "Будинок з динаміту" Кетрін Біґелоу. Це трилер у стилі "Расьомона" про концепцію взаємного гарантованого знищення, який, на думку режисерів, має стати сигналом тривоги для ядерних держав.

Пентагон відчув необхідність скласти меморандум у відповідь на зображення в фільмі американських систем протиракетної оборони як вкрай недосконалих – як "намагання влучити кулею в кулю", що повторюється протягом усього фільму.

Сценарист фільму Ноа Оппенгайм сказав Джейку Тапперу з CNN, що він вітає критику, оскільки метою фільму було "започаткувати дискусію про питання, яке, на нашу думку, є надзвичайно важливим і не отримує достатньої уваги, а саме про те, що у світі існує велика кількість ядерної зброї, яка становить велику загрозу для всього людства".

"Я знову звернувся до Метью Фурманна, професора Техаського університету A&M, який багато пише про ядерну зброю та роззброєння, зокрема в книгах "Вплив без зброї: нова логіка ядерного стримування" та "Ядерна зброя та дипломатія примусу" у співавторстві з Тоддом С. Сексером. Ми востаннє розмовляли приблизно в час вторгнення Росії в Україну, коли ядерні загрози також були в новинах", – пише Вольф перш ніж поділитися деталями розмови.

То що ж таки Путін і Трамп мають на увазі під "ядерними випробуваннями"? Вольф передовсім запитує професора його думку про випробування Росії та реакцію США.

"По-перше, важливо уточнити, що ми маємо на увазі під "ядерним випробуванням". Росія випробувала ракети, здатні доставляти ядерну зброю. Але в традиційному розумінні ядерне випробування означає випробування ядерного вибухового пристрою. Згадайте випробування "Триніті" в липні 1945 року в пустелі Нью-Мексико, яке ви, можливо, бачили у фільмі "Оппенгеймер" 2023 року (хоча після підписання Договору про обмеження випробувань ядерної зброї в 1963 році більшість випробувань ядерних вибухових пристроїв проводилися під землею, а не в атмосфері). Це не те, що зробила Росія, і я не вірю, що це те, що США погрожують відновити", – пояснює Фурманн.

На його думку, є дві основні причини, чому країни випробовують військові технології. Перша – щоб перевірити, чи зброя працює так, як передбачалося. Друга – щоб надіслати політичний сигнал іншим країнам. 

"Я думаю, що останні випробування ракет Росією мають певний сигнальний характер. Хоча важко розшифрувати наміри Москви, випробовуючи ці технології, Кремль, можливо, непрямо каже США і НАТО: відступіть в Україні – подивіться, що ми можемо зробити, якщо ви продовжите втручатися", – відзначає він.

Відповідаючи на питання Зака Вольфа щодо зростання ядерної загрози, професор зауважив, що наразі ця проблема турбує його більше аніж, до прикладу, у 2021 році – і не лише через війну Росії в Україні. Але й зважаючи на ситуацію навколо Тайваню, ядерні можливості КНДР, а також неспокій між Пакистаном та Індією.

"Це не означає, що ймовірність протистояння є високою. Насправді я все ще вважаю її відносно низькою. Але з огляду на те, що стоїть на кону, навіть невелике збільшення ризику – скажімо, на 2% – є приводом для занепокоєння", – підкреслює Метью Фурманн.

Що ж до ефективності оборони США, то він вважає, що це той випадок, коли  зі стратегічної точки зору "є сенс переконати супротивників у тому, що ваші системи протиракетної оборони є непроникними". Це може посилити ефект стримування, адже якщо супротивники вірять, що їхні ракети не пролетять, вони, ймовірно, будуть менш схильні їх запускати.

США і Росія мають договір про ядерну зброю, який закінчується в лютому. Новий договір, укладений за адміністрації Обами, обмежує розмір ядерних арсеналів країн. Чи буде він переглянутий, ставить запитання Вольф.

"Наразі перспективи виглядають невтішними. Доки триває напруга навколо війни в Україні, важко уявити, що Росія погодиться на нову угоду про контроль над озброєннями зі Сполученими Штатами. Якщо ця напруга зменшиться, перспективи укладення угоди покращаться", – каже професор.

Він також зазначає, що багато американських політиків хотіли б включити Китай до угоди про контроль над озброєннями з Росією. Але із КНР проблема полягає в тому, що ядерний потенціал Пекіна зараз відстає від Росії та США, а такі країни зазвичай не люблять вести переговори з позиції слабкості. Проте із ростом потенціалу ці умови можуть змінитись, а всі передумови для такого росту є.

Українські війська продовжують тримати Покровськ

Покровськ, фото: AP Photo

Українські військові заявляють, що покращили свої позиції в декількох районах, тоді як Москва стверджує, що її війська оточують українські сили, пише The Guardian.

Головнокомандувач Збройних сил України заявив, що його війська все ще тримають оборону в обложеному східному місті Покровськ, яке, за словами Москви, її війська нарешті оточили після більш ніж року бойових дій. 

"Ми тримаємо Покровськ, – написав у суботу на Facebook головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. – Триває комплексна операція з знищення та витіснення ворожих сил з Покровська".

Українські військові заявили, що покращили свої позиції в деяких районах. Київ збільшує кількість своїх штурмових військ у цьому районі, повідомив 7-й корпус швидкого реагування, додавши, що ситуація залишається "складною і динамічною".

The Guardian відзначає, що захоплення Покровська, яке називають "воротами до Донецька", стане найважливішим територіальним здобутком Росії в Україні з часу, коли Москва захопила зруйноване місто Авдіївка на початку 2024 року.

Як зазначає видання, міноборони росіян повідомило, що російські війська начебто зірвали спробу українських спецпризначенців перекинути солдатів вертольотом до Покровська.

Тему Покровська не оминули чимало закордонних ЗМІ. Своєю чергою BBC також подає інформацію від Сирського, який заявив, що українські війська стикаються з «багатотисячною ворожою армією», але заперечив російські заяви про те, що вони оточені або заблоковані. 

Він підтвердив, пише медіа, що елітні спеціальні сили були розгорнуті для захисту ключових ліній постачання, які, за даними армійських джерел, перебували під російським вогнем. Міноборони в Москві повідомило, що українські війська здалися, а 11 їхніх спецпризначенців начебто було вбито після висадки з гелікоптера. Цю інформацію спростував Київ.

У суботніх публікаціях у Telegram генерал Сирський заявив, що "повернувся на фронт", щоб особисто заслухати останні звіти військових командирів на місці подій у східній Донецькій області. На короткому відео видно, як Сирський вивчає карти бойових дій разом з іншими командирами, зокрема головою військової розвідки України Кирилом Будановим.

Невідомо, коли і де було знято це відео, додає BBC. Раніше українські ЗМІ повідомляли, що Буданов перебував у регіоні, щоб особисто контролювати операцію спецпризначенців.

Розгортання спецпризначенців свідчить про те, що київська влада рішуче налаштована утримати місто, яке Росія намагається захопити вже понад рік.

Пізно в п'ятницю президент України Володимир Зеленський наголосив, що оборона Покровська є "пріоритетом".

Зростає кількість повідомлень про просування російських військ навколо стратегічного міста на захід від захопленої Росією столиці області Донецька.

Також видання зазначає, що зображення, надані інформаційним агентствам пізно в п'ятницю, як видається, показують український вертоліт Black Hawk, який висаджує близько 10 військовослужбовців поблизу Покровська, хоча місце і дата не можуть бути підтверджені.

DeepState, українська моніторингова група з відкритим кодом, оцінює, що приблизно половина Покровська є так званою "сірою зоною", де жодна зі сторін не має повного контролю.

Військове джерело в Донецьку повідомило BBC, що українські сили не були оточені, але їхні лінії постачання зазнавали обстрілу з боку російських військ.

Американський Інститут вивчення війни заявив, що українські сили "незначно просунулися" під час останніх контратак на північ від Покровська, але зазначив, що місто є "переважно спірною сірою зоною".

Москва хоче, щоб Київ віддав Донецьку та Луганську області в рамках мирної угоди, включаючи ті частини, які вона зараз не контролює.

Покровськ є ключовим транспортним і постачальним вузлом, захоплення якого може відкрити Росії шлях до захоплення решти регіону.

Але Київ також вважає, що його захоплення допоможе Росії переконати США в успішності її військової кампанії і, отже, в тому, що Захід повинен погодитися на її вимоги.

Вашингтон дедалі більше розчаровується через нездатність Кремля просуватися вперед у мирних переговорах, що вилилося в накладення санкцій президентом США Дональдом Трампом на двох найбільших російських нафтовиробників і скасування планів щодо саміту з президентом Володимиром Путіним.

Зеленський публічно погодився з пропозицією Трампа про перемир'я, яке заморозить війну вздовж нинішніх ліній фронту.

Путін відмовляється це зробити, наполягаючи на своїх максималістських вимогах, висунутих до вторгнення, які Київ і його західні союзники розглядають як фактичну капітуляцію України.