Донбас – більше, ніж спірна територія, а німці сперечаються через свої "чоботи" в Україну. Акценти світових ЗМІ 21 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 21 серпня.

Кремль затягує мирний план Трампа

Президент США Дональд Трамп (праворуч) вітає керівника Росії Володимира Путіна після його прибуття на об'єднану базу Елмендорф-Річардсон 15 серпня 2025 року в Анкориджі, Аляска, фото: Andrew Harnik/Getty Images

У Politico пишуть, що після всіх цих самітів Трампа з Путіним, Зеленським та європейськими лідерами єдиною конкретною зміною порівняно з минулим тижнем є те, що президент США більше не вимагає припинення вогню.

"Без санкційного тиску та будь-яких наслідків, які виникнуть через бездіяльність, Путін, звільнений від вимоги припинення вогню, продовжуватиме війну та повільно просуватиме дипломатичні зусилля. … Якщо літо перейде в осінь, а між Путіним і Зеленським навіть не буде заплановано двосторонньої зустрічі, стане зрозуміло, що Трампа обдурили. І стане так само зрозуміло, що його вмовлянь було недостатньо", - каже Джонатан Мартін, старший політичний оглядач видання.

Як відзначає CNN, для американців, зараз основне питання полягає в тому, чи можна переконати Путіна надати Україні будь-які гарантії безпеки в обмін на закріплення російських здобутків на полі бою та, наприклад, визнання російського суверенітету Крим? 

Але виглядає, що ні. Тому все більше республіканців починають "ненав'язливо благати Трампа не піддаватися Путіну".

"Республіканці відверто стурбовані тим, що цей процес може призвести до "перемоги" Путіна – страх, який, як показують опитування, поділяють багато американців", - підкреслюють у CNN. 

Зокрема, виступаючи на програмі CBS Mornings, республіканець з Північної Кароліни Том Тілліс заявив, що Путін явно тягне Трампа на свою користь, і застеріг від "навіть крихітної перемоги" для російського президента.

У New York Post випустили редакційну статтю, де прямо пишуть, що Росія затягує мир в Україні, тому Трамп "має тиснути на Путіна там, де це боляче, щоб раз і назавжди зупинити вбивства".

"Російська економіка вже відчуває на собі навантаження від величезних військових витрат, швидкої інфляції та санкцій. Ухвалення вторинних санкцій, що вдарять по Путіну по побічних ринках, які він використовує для фінансування своєї військової машини, змусить його сісти за стіл переговорів. Саме погроза таких санкцій з боку Трампа 8 серпня переконала Путіна погодитися на саміт на Алясці", - відзначають у медіа.

У New York Times підкреслили, що нова вимога РФ в гарантуванні післявоєнної безпеки України є абсурдною і демонструє великі прогалини в мирних переговорах. Також у виданні пишуть, що державний секретар і радник з національної безпеки Марко Рубіо зустрінеться з європейськими колегами у четвер, щоб просунути мирний процес, який "досі не отримав значного успіху".

Те саме кажуть у The Washington Post, що Москва "чинить опір саміту Путіна і Зеленського та гарантіям безпеки для України".

Донбас має стратегічне значення для України

фото: 100 ОМБР Сухопутних військ України

У BBC пояснили, чому донецький "пояс фортець" такий важливий для оборони України? У виданні відзначають, що після саміту на Алясці стало ясно, що Путін прагне зберегти контроль над Донецькою областю, де Росія утримує 70% території, включаючи столицю регіону. Однак для України втрата решти Донецька означатиме не лише втрату земель і біженців, а й послаблення оборони проти майбутніх наступів. 

Донецьк, частина промислового Донбасу, має стратегічне значення через фортифікації, мінні поля та вигідну для оборони топографію, зокрема висоту Часів Яр. Україна утримує 6600 кв. км регіону з населенням близько 250 тисяч і ключовими містами, як Краматорськ і Слов’янськ. Російський наступ на Покровськ може тривати роки через міцні українські укріплення, кажуть у виданні. 

Експерти відзначали BBC, що рельєф Донбасу ускладнює оборону для України, але відмова від території малоймовірна через її стратегічну роль і ризик використання Росією як плацдарму. 

У Fox News написали, що віддавши Путіну Донбас, Москва отримає потужний важіль впливу на фінансове виживання України. Адже Донбас – це "пульсуюче економічне серце України, де видобуток вугілля та виробництво сталі є основними рушіями економічного зростання".

"Для Києва Донбас – це більше, ніж просто спірна територія, це економічний рятівний круг, запаси вугілля, солі та газу якого можуть допомогти відновити фінансові можливості країни, яка вже обтяжена величезними повоєнними боргами", - підкреслюють у виданні.

Коли війна в Україні закінчиться, українські дрони заполонять ринок

Українська ракета "Фламінго" з дальністю польоту 3 000 км, фото: facebook.com/efrem.lukatsky

Агентству Associated Press було надано ексклюзивну можливість зазирнути всередину однієї з десятків таємних фабрик Fire Point, де в Україні виготовлюють крилаті ракети "Фламінго" і не тільки.  

"Спонукана екзистенційною боротьбою проти Росії – та обмеженою військовою допомогою від західних союзників – Україна швидко стала світовим центром оборонних інновацій . Мета полягає в тому, щоб зрівнятися, якщо не перевершити, можливості Росії – і Fire Point є однією з компаній, що лідирують у цьому напрямку", - пишуть у виданні.

У виданні розповідають, що на просторому складі, де гриміла рок-музика, керівники демонстрували свої фірмові вибухові безпілотники FP-1, які можуть долати відстань до 1600 кілометрів. Вони також вперше публічно рекламували крилату ракету, яку вони розробляють, здатну долати відстань 3000 кілометрів, і президент України Володимир Зеленський сподівається, що вона буде серійно вироблятися до кінця року. Мова йде про "Фламінго".

"Уряд України зараз закуповує зброї у вітчизняних виробників приблизно на 10 мільярдів доларів щорічно. За словами чиновників, галузь має можливості продати втричі більше, і вони вважають, що продажі європейським союзникам можуть допомогти їй досягти такого потенціалу протягом кількох років", - пишуть у AP.

У виданні відзначають, що коли теперішню керівницю Fire Point найняли влітку 2023 року, їй поставили за мету виробляти 30 дронів на місяць. Зараз же компанія виробляє приблизно 100 на день, що коштує 55 000 доларів за штуку.

"Я думаю, що найкращі дрони, або серед найкращих, – це українські дрони, – сказав Клод Шенуїль, колишній французький військовий чиновник, який зараз працює в торговельній групі, що спеціалізується на обороні. – Коли війна в Україні закінчиться, вони заполонять ринок". 

У AP додають, що оскільки оборонні компанії є цінними цілями для Росії, багато з них працюють "підпільно або приховано в цивільних центрах, щоб уникнути виявлення".

"Хоча вони охороняються засобами протиповітряної оборони, така стратегія має недолік, оскільки наражає на небезпеку цивільне населення. Багато українців загинули внаслідок неточних російських атак, які, ймовірно, були спрямовані на збройові об'єкти", - відзначають у виданні.

У Німеччині дискусії через гіпотетичну відправку військ в Україну 

Володимир Зеленський та Фрідріх Мерц, фото: gettyimages

У Reuters написали, що розмови про використання європейських солдатів в Україні "викликають занепокоєння в Німеччині". А все тому, що країна досі страждає від свого мілітаристського нацистського минулого, тому відправка "своїх чобіт" є такою дискусійною.

Канцлер Фрідріх Мерц заявив про відкритість до участі Німеччини в можливій миротворчій місії в Україні, наголосивши, що таке рішення вимагатиме координації з європейськими партнерами та його власною коаліцією. Однак Аліса Вайдель, голова ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD), що набирає популярності, звинуватила консерваторів Мерца у підбурюванні війни навіть за те, що вони розглядали ідею наземних військ, назвавши її "небезпечною та безвідповідальною". Навіть міністр закордонних справ Мерца Йоганн Вадефуль попереджав, що відправка військ в Україну "ймовірно, приголомшить нас".

"У Німеччині існує занепокоєння щодо розгортання військ, враховуючи її нацистське минуле та нещодавні розгортання військ в Афганістані та Малі, які широко розглядалися як провали. Також існує негативна реакція проти витрат мільярдів євро на військову допомогу Україні, коли власна економіка Німеччини переживає труднощі. Тим часом політики нервують через перенапруження давно занедбаної німецької армії та можливість бути втягнутими у пряме протистояння з ядерною державою", - наголошують у Reuters. 

Der Spiegel відзначають, що Фрідріх Мерц колись виступав проти можливого розгортання солдатів Бундесверу в Україні. Але тепер він сам "підживлює дебати, які будуть гарячими". Вже молодіжне крило партії ХДС, звідки вийшов канцлер, схвалило цю ідею. Та не всім німцям вона подобається. 

Читайте також: Шоу Трампа у Білому домі чи реальний шлях до миру: підсумки зустрічі Зеленського і лідерів Європи з президентом США