Європа має навчитися мистецтву послаблення Росії, а програма кредитів для озброєння Європи може допомогти у підтримці України. Акценти світових ЗМІ 23 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 23 травня.

Європа має навчитися мистецтва послаблення Росії

ЄС стикається з російською загрозою, яка виходить далеко за межі війни Москви проти України. Щодня дії Кремля завдають шкоди європейським інтересам у ключових регіонах і сферах. Проте, блок вагається, як реагувати, перебуваючи в пастці між переоцінкою сили Москви та недооцінкою її ворожості, пише директор Інституту досліджень безпеки ЄС Стівен Евертс у матеріалі на шпальтах Politico.

Згідно з новою доповіддю Інституту досліджень безпеки ЄС, Європі потрібна стратегія не просто стримування чи розбудови стійкості, а "послаблення Росії" – систематичного зменшення здатності Кремля завдавати шкоди блоку.

"Будьмо реалістами: так, Росія є глобальною силою, яка може завдати і завдає шкоди ключовим інтересам ЄС. Але вона також втрачає економічні, дипломатичні та демографічні позиції. Її "необмежене партнерство" з Китаєм стає дедалі більш незбалансованим, і Пекін починає віддавати накази. Значна частина так званого глобального Півдня все ще остерігається стати пішаками в його геополітичних іграх. І в усьому світі йому часто доводиться компенсувати стратегічну слабкість бравадою та імпровізацією", – пояснює Евертс.

Проте, вважає експерт, небезпека Москви полягає саме в її спритності: вона може втручатися в європейські демократії, розпалювати нестабільність в Африці та на Близькому Сході та підтримувати авторитарні режими у всьому світі, маючи лише скромні ресурси.

Настав час ЄС дати відсіч – і вдарити Кремль у найболючіше місце. Однією з найбільш нагальних загроз, з якою ЄС міг би боротися, є так званий "тіньовий флот" Росії – танкери, що перевозять нафту через європейські води під прикриттям тіньових власників, ухиляючись від санкцій і фінансуючи військову машину російського президента Владіміра Путіна. Блок може діяти без зволікань, агресивно охороняючи територіальні води та виключні економічні зони, особливо в Середземному, Балтійському та Північному морях. Якщо судна не мають дійсної страховки або становлять екологічний ризик, він повинен затримувати їх або повертати назад.

"Це законно, ефективно, і це перевернуло б ситуацію з гібридною тактикою Росії, – переконаний Стівен Евертс. – ЄС також має діяти розумніше у питанні стримування. Це означає, що не слід лякатись постійних ядерних погроз і блефу Росії, натомість варто зосередитись на нарощуванні практичної військової допомоги Україні – від артилерії до безпілотників та інших масштабованих систем – не телеграфуючи свої кроки заздалегідь, щоб Москва могла ними маніпулювати".

А ще є Китай. У ситуації, коли Пекін і Москва зближуються, ЄС повинен почати використовувати економічні важелі впливу - чи то шляхом посилення перевірки інвестицій, чи то погрожуючи цільовим заморожуванням експорту товарів подвійного призначення.

Далі, продовжує Евертс, постає питання битви наративів: російська інформаційна війна може бути дешевою, але ефективною, наповнюючи ефір брехнею, розпалюючи невдоволення і маніпулюючи дебатами. Тим часом реакція Європи була фрагментарною і боязкою. Цьому має бути покладено край.

"Блок потребує реального стратегічного комунікаційного потенціалу, щоб посилити такі ініціативи, як EUvsDisinfo, підтримати незалежні ЗМІ у вразливих регіонах і працювати місцевими мовами. Послання? Демократія, самовизначення та суверенітет – це не західні концепції. Це універсальні принципи – і Росія їх зневажає. Нарешті, ЄС має поглибити свою регіональну активність, щоб витіснити російський вплив", – говорить експерт.

На Західних Балканах це означає винагороду реформаторів і покарання обструкціоністів, можливо, в невеликих групах охочих, якщо немає консенсусу в рамках всього блоку. У Південному Середземномор'ї це означає співпрацю з Туреччиною для вирішення конфліктів, які використовує Росія.

У всіх регіонах ЄС також повинен вийти за межі вже знайомих йому кіл, таких як уряди та бізнес, і інвестувати в розбудову зв'язків з громадянським суспільством і майбутніми лідерами.

"Головний висновок полягає в тому, що Європа не є безсилою - вона просто не має достатніх важелів впливу. ЄС має дипломатичний вплив, економічну вагу, інструменти безпеки і досвід пошуку партнерств, а не встановлення сфер впливу. Однак він повинен використовувати ці ресурси із завзяттям і стратегічним наміром, – підсумовує Стівен Евертс. – Якщо ЄС хоче "знесилити" Росію, він повинен мислити і діяти з точки зору сили – і мати сміливість її використовувати. На відміну від багатьох інших речей в Європі, "знесилення» Росії не почнеться з грандіозного саміту – воно почнеться з дій. Кремль вже грає в цю гру. Настав час ЄС грати в неї краще".

Програма кредитів для озброєння Європи може допомогти у підтримці України

Програма кредитів на суму 150 млрд євро для переозброєння Європи, яка була погоджена цього тижня, може стати "дуже важливим проривом" у військовій підтримці України з боку ЄС, заявив комісар з питань оборони блоку, повідомляє The Guardian.

Андрюс Кубілюс, колишній прем'єр-міністр Литви, який є першим комісаром ЄС з питань оборони, сказав, що очікує, звернень багатьох країн-членів ЄС з проханням про надання кредитів під гарантії ЄС в рамках програми "Дії з безпеки для Європи" (SAFE).

Європейська комісія запропонувала 150 млрд євро кредитів, а також гнучкість у фіскальних правилах блоку в рамках плану переозброєння вартістю 800 млрд євро, який був поспіхом розроблений після рішення Дональда Трампа призупинити всю американську військову допомогу Україні.

Після того, як наступного тижня угода про кредити буде скріплена печаткою, країни-члени ЄС матимуть шість місяців на розробку планів оборонних проєктів, які вони хочуть профінансувати. 

"Країни-члени ЄС візьмуть ці кредити .... і використають їх для спільних закупівель з Україною і для українських потреб", – сказав Кубілюс в інтерв'ю Guardian.

Британські оборонні компанії також матимуть більше можливостей брати участь в оборонних проєктах, що фінансуються за цією схемою, завдяки підписаному в понеділок пакту про безпеку між ЄС і Великою Британією, який є частиною ширшого перезавантаження відносин, запропонованого Кіром Стармером. Очікується, що Велика Британія і ЄС підпишуть технічну угоду про SAFE, яка вимагатиме від Лондона ще не визначеного адміністративного внеску. Британський уряд, однак, не має наміру домагатися доступу до кредитів під гарантії ЄС, які призначені для країн-членів ЄС.

Наразі 15 країн, включаючи Німеччину і Польщу, оголосили, що мають намір скористатися гнучкістю фіскальних правил ЄС. Зокрема, це Франція, Італія та Іспанія. Як наслідок, деякі інсайдери в Брюсселі залишаються скептично налаштованими щодо того, що ЄС зможе досягти 800 мільярдів євро.

Комісар ЄС заявив однак, що Європа може заповнити будь-який дефіцит військової допомоги Україні з боку США.

До третьої річниці повномасштабного вторгнення Європа надала Україні військову допомогу на суму 62 млрд євро порівняно з 64 млрд євро з боку США, згідно з даними Інституту світової економіки в Кілі.

Кубілюс тим часом віддзеркалив поширений серед європейських політиків скептицизм щодо зусиль Трампа укласти угоду з Україною, заявивши, що це "ілюзія" — те, що Путін прагне миру. 

"Шлях до досягнення справедливого миру насправді полягає у впровадженні формального миру за допомогою сили", – підкреслив він.

Кубілюс, який прожив половину свого життя в Радянському Союзі, сказав, що зміни в Росії можуть бути непередбачуваними. Він вважає, що Путін розпочав війну проти України, бо боявся, що її спроби відійти від автократії надихнуть рух за демократичні зміни в Росії.