Європа повинна бути повністю здатна захистити себе та стримувати Росію, коли Трамп і Путін обговорюють Україну. Акценти світових ЗМІ 19 березня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 березня.

Європа повинна бути повністю здатна захистити себе

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Фото: Reuters

Європа повинна стати повністю самодостатньою в питаннях оборони протягом наступних трьох-п'яти років, щоб стримувати "дуже агресивну" Росію, яка може напасти на країну ЄС, заявила прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен в інтерв'ю Politico.

"Я повністю за переозброєння Європи і хочу, щоб ми поставили перед собою дуже амбітну мету: через три-п'ять років ми повинні бути повністю здатні захистити себе в Європі", – наголосила вона.

Необхідність переозброєння зараз є "найважливішим питанням", що стоїть перед блоком через постійну загрозу з боку Росії, яка може спробувати напасти "в дуже короткій перспективі", якщо країни не вживатимуть заходів для її стримування.

"Якщо ви бачите, вони вдаються до диверсій, гібридних атак, використовують мігрантів, намагаються дестабілізувати наші країни за допомогою дезінформації, фейкових новин і так далі, то готовність Росії воювати проти Європи досить велика, – додала прем'єр-міністерка. – Я не впевнена, що це зміниться, на жаль".

Коментарі Фредеріксен з'явилися в той час, коли президент США Дональд Трамп і Володимир Путін говорили телефоном у вівторок про потенційне припинення вогню в Україні. Вони не досягли угоди, але заявили, що мають намір продовжити розмову.

Натомість Метте Фредеріксен скептично оцінила зацікавленість Путіна в припиненні війни.

"Я не дуже оптимістично налаштована щодо Росії, тому що коли я дивлюся на їхню поведінку, вона настільки суперечить людяності, Європі й усьому, у що ми віримо, що вони повинні довести, що хочуть жити нормальним сусідським життям з нами в Європі", – зазначила вона.

Відповідаючи на запитання про погрози Трампа анексувати Гренландію, автономну територію під владою данської корони, Фредеріксен сказала, що суверенітет країни необхідно поважати.

"Гренландія є частиною території Королівства Данія, і крапка, – підкреслила Фредеріксен. – Я сподіваюся, що всі поважають суверенітет, нашу територіальну цілісність і наші кордони. Вони не продаються".

Її коментарі пролунали відразу після того, як президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала в Копенгагені країни ЄС об'єднати свої оборонні закупівлі до 2030 року. ЄС прагне розробити план вартістю 800 мільярдів євро для нарощування оборонної промисловості блоку.

Прем'єр-міністерка відзначила, що Данія, одна з найпалкіших прихильниць України, підтримує ідею купівлі більшої кількості озброєнь у країн ЄС, але все ще хоче мати можливість співпрацювати з іншими партнерами, такими як Норвегія і Велика Британія.

"Потенціал в Європі дуже великий, але деякі бар'єри потрібно змінити й усунути, тому що ми ще не виробляємо достатньо, – зауважила вона. – Ми все ще мислимо категоріями мирного часу... Я не думаю, що в нас є кілька місяців, щоб прийняти рішення".

Трамп і Путін обговорили Україну

Дональд Трамп, Фото: gettyimages

У Кремлі заявили, що президент Володимир Путін у телефонній розмові з президентом Трампом домовився про тимчасове припинення ударів по українській енергетичній інфраструктурі, пише The New York Times.

Це не відповідає безумовному 30-денному припиненню вогню, на яке Україна вже погодилася за наполяганням адміністрації Трампа.

Це була їхня перша відома розмова після того, як Україна погодилася підтримати місячне припинення вогню за умови, що Росія зробить те ж саме. У той час як Трамп заявив про своє бажання якнайшвидше укласти перемир'я, Путін, схоже, домагається більших поступок.

Увечері вівторка президент України Володимир Зеленський заявив, що президент Путін "фактично відкинув пропозицію про повне припинення вогню", підтриману США та Україною.

Путін зробив "низку важливих зауважень" щодо пропозиції про 30-денне припинення вогню в телефонній розмові.  Зокрема повторив Трампу, що повне припинення військової допомоги Києву є ключовою умовою для вирішення конфлікту.

Тиждень тому держсекретар Марко Рубіо та радник з питань національної безпеки США Майкл Волтц сіли за стіл переговорів у Саудівській Аравії з делегацією на чолі з Андрієм Єрмаком, головою адміністрації президента України, міністром закордонних справ Андрієм Сибігою та міністром оборони Рустемом Умєровим.

Після більш ніж восьмигодинних переговорів Сполучені Штати й Україна оприлюднили спільну заяву, в якій ідеться про те, що Київ підтримає пропозицію адміністрації Трампа щодо 30-денного припинення вогню з Росією за умови її схвалення Росією. Сполучені Штати заявили, що негайно відновлять надання військової допомоги та розвідувальної інформації Україні, яке адміністрація Трампа зупинила після вибухової американо-української зустрічі в Білому домі.

Перед розмовою з Трампом Путін заявив, що ідея припинення вогню є "правильною, і ми, безумовно, підтримуємо її", але висунув численні умови, які можуть затримати або зірвати будь-яке перемир'я. Серед них – вимога припинити мобілізацію та озброєння на час перерви в бойових діях.

Українські офіційні особи відкинули позицію Путіна як цинічну спробу використати паузу в бойових діях для посилення російських сил, одночасно перешкоджаючи Україні зробити те ж саме.

Хоча в російському описі двогодинної розмови сказано, що Путін знову наголосив Трампу, що повне припинення військової допомоги Києву є ключовою умовою припинення конфлікту, Білий дім не згадав про цю вимогу, як і про будь-які дискусії щодо того, яку територію Росія може залишити за собою після незаконної анексії Криму у 2014 році та захоплення близько 20% території України.

У неділю ввечері Трамп заявив, що розраховує обговорити з паном Путіним територіальні питання, а також долю українських електростанцій. Він також зазначив, що вже відбулися дискусії про "поділ певних активів". Трамп не уточнив, що він мав на увазі під активами або електростанціями, але його коментарі з'явилися того ж дня, коли Віткофф згадав про "ядерний реактор" в інтерв'ю CBS News.

Це, як видається, зазначає NYT, було посиланням на Запорізьку атомну електростанцію на півдні України, яку Росія захопила на початку війни та досі контролює. Однак не відразу було зрозуміло, чи зосередиться дискусія про електростанцію на тому, щоб Росія відмовилася від неї, чи знайде спосіб утримати її під час перемир'я.

За словами експертів, після трьох років війни атомна станція перебуває в поганому стані, і відновлення її повноцінної роботи потребуватиме багато часу та інвестицій з боку Росії. Це може означати, що Росія може побачити стимул спробувати обміняти її в переговорах на щось інше, наприклад, на послаблення західних санкцій проти російської економіки, кажуть експерти.

Зеленський звинуватив Путіна в тому, що він тягне час, щоб російська армія могла просунутися на полі бою і зміцнити свої позиції в переговорах про припинення вогню. 

Намагання Москви витіснити українські війська з більшої частини Курської області Росії в останні дні позбавило Київ важливого козиря в будь-яких потенційних переговорах. Дії в Курську дають Росії можливість показати Трампу, що вона тримає ініціативу на полі бою. А карти поля бою, складені як російськими, так і західними групами на основі аналізу бойових відеозаписів і супутникових знімків, показують, що російські війська вже перейшли з Курська в Сумську область України, що, на думку аналітиків, може бути спробою обійти з флангу й оточити українські війська, що залишилися в Курську, або відкрити новий фронт у війні.

Зеленський звинуватив Росію в підготовці до більш масштабного наступу на Сумську область, де проживають сотні тисяч людей. Попри невдачі під Курськом, сили Києва зупинили російський наступ у східній частині Донецької області України й почали відвойовувати невеликі ділянки землі.

З моменту вступу на посаду Трамп переорієнтував американську зовнішню політику, як виглядає, на користь Росії – зокрема, повторивши тези Кремля, який звинувачував Київ у розв'язанні війни. 

Рубіо заявив, що Україні доведеться піти на поступки щодо землі, яку Росія захопила з 2014 року, як частину будь-якої угоди про припинення війни. Але він також сказав, що в переговорах з Москвою необхідно визначити, чим саме Росія готова поступитися.

Перш ніж погодитися на пропозицію США про безумовне припинення вогню, Україна наполягала на тому, що будь-яке припинення вогню має включати гарантії безпеки, але з того часу не було жодних ознак того, що такі гарантії будуть надані до того, як будь-яке тимчасове припинення вогню набуде чинності.

Європейські союзники пообіцяли подальшу підтримку Києву. Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що продовжуватиме тиснути на Трампа з метою отримання американських гарантій безпеки - лобістські зусилля, які він поділяє з президентом Франції Емманюелем Макроном. Британія і Франція вже пообіцяли надати війська для миротворчих сил і намагаються заохотити інші країни Європи зробити те ж саме.