Гераскевич виборов медаль наших сердець, а Європа боїться майбутнього. Акценти світових ЗМІ 14 лютого

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 14 лютого.

Гераскевич став героєм в Україні та привернув вагу світу

Владислав Гераскевич, фото: Getty Images

Міжнародні медіа продовжують захоплюватися українським спортсменом Владиславом Гераскевичем, як пише CNN: "Він виборов медаль наших сердець".

У виданні зазначають, що МОК та український скелетоніст Владислав Гераскевич з вівторка в конфлікті: під час тренування він вийшов у шоломі з фото загиблих українських спортсменів на знак пам'яті після російського вторгнення. МОК заборонив це, посилаючись на правило 50.2 Олімпійської хартії, яке забороняє політичні, релігійні чи расові демонстрації на олімпійських об'єктах. 

Однак Гераскевич оскаржив рішення, зазначивши, що шолом – це просто вшанування пам'яті, подібно до фото загиблих батьків, яке показав американський фігурист Максим Наумов. МОК запропонував компроміс – чорну пов'язку на руці, але спортсмен відмовився: "МОК не має достатньо чорних пов'язок, щоб вшанувати пам'ять усіх спортсменів, загиблих на війні". Він наполягає, що продовжить носити шолом, попри загрозу дискваліфікації.

Президентка МОК Крісті Ковентрі вирушила до Кортіни у четвер вранці з метою зустрічі з Гераскевичем та його батьком Михайлом. Вона сказала, що співчуває та поважає бажання Гераскевича вшанувати пам'ять своїх однолітків.

"Ніхто, ніхто – особливо я – не заперечує цього послання, – сказала вона. – Це послання – потужне послання пам’яті, це послання пам’яті, і ніхто з цим не заперечує. … Ми не судимо, чи є це послання політичним, чи ні".

Натомість, за її словами, це рішення є прямим наслідком рекомендацій Комісії спортсменів 2021 року, які обмежували можливості спортсменів висловлювати свою думку "на полі гри до початку змагань". 

"Це тому, що до нас підходило так багато спортсменів і казали: "Якщо ви це дозволите, як ви мене захистите?" – сказала Ковентрі. – "Як ви завадите іншим використовувати це для поширення повідомлень, з яким я не згоден?" Саме тому ці правила існують. Вони для того, щоб забезпечити безпеку всіх".

Рішення, можливо, складне на бюрократичному рівні, було нескладним для розшифровки для українців, наголошують у CNN, кажучи, що в Україні Гераскевич вже герой, якого нагородив відзнакою президент Зеленський. 

А у New York Post відзначили, що у п'ятницю було відхиллено апеляцію Гераскевича, відповідно, "це покладає край спробі спортсмена взяти участь у зимових Іграх у Мілані". Оскільки Спортивний арбітражний суд відхилив його апеляцію, постановивши, що це порушить правило Міжнародного олімпійського комітету, яке говорить, що "жоден вид демонстрацій чи політичної, релігійної чи расової пропаганди не дозволяється на будь-яких олімпійських об'єктах, місцях проведення чи інших територіях". 

"Я думаю, що це неправильний бік історії для МОК", – вважає Гераскевич.

Натомість, як відзначив речник МОК Марк Адамс на прес-конференції: "Спорт без правил не може функціонувати. Якщо у нас немає правил, у нас немає спорту", пише The Washington Post.

У Reuters додають, навіть якби остання інстанція дозволила Гераскевичу взяти участь у перегонах, логістичні перешкоди, зокрема відстань між слуханням у Мілані та трасою в Кортіні, а також той факт, що змагання завершилися в п'ятницю, були б занадто великими, щоб їх подолати.

"Схоже, цей поїзд пішов, – сказав Гераскевич, виходячи з місця слухання в п’ятницю вранці, загорнутий в український прапор – З першого дня я казав вам, що, на мою думку, я маю рацію. Я ні про що не шкодую".

Читайте також: Обличчя загиблих українських спортсменів проти правил Олімпіади: скандал із забороною МОК "шолома пам’яті" Гераскевича

Американці та європейці згідні в одному – старого світового порядку більше не існує 

мюнхенська безпекова конференція-2025, фото: gettyimages

Тим часом Європа боїться майбутнього, яке оголить війна Путіна, пише Bloomberg. Адже вкладаючи мільярди в оборону України, Європа має незначний вплив на мирні переговори під керівництвом США.

У видання наголошують, що російська війна в Україні зазнала провалу майже за всіма параметрами: величезні втрати армії РФ за мізерні територіальні здобутки, окрім тих, що вже були окуповані до 2022 року. Мрії про парад у Києві змінилися тривогою через економічний тиск у Росії. Але найбільше страждають європейські лідери, які нині збираються на Мюнхенській конференції з безпеки. Вони виявили власну військову та економічну вразливість після виклику Путіна усталеному порядку, який склався після розвалу СРСР.

Наразі трансатлантичний альянс розколовся після повернення Трампа: Європа боїться залишитися сам на сам з ворожою Росією без американських гарантій. Це змушує ставити питання про власну ядерну парасольку. Німеччина та інші країни масово переозброюються, попри енергетичний шок від відмови від дешевого російського газу. Європа вкладає мільярди в оборону України, але майже не впливає на мирні переговори, які ведуть США.

Військові України та РФ обговорили технічні аспекти можливого припинення вогню, але політичний глухий кут щодо територіальних вимог Путіна залишається, підкреслюють у виданні. Зеленський, який зараз в Німеччині, під тиском: йому пропонують угоду, за якою частина Донеччини стане вільною економічною зоною з гарантіями Заходу, а Путін збереже захоплене силою. Тому європейці побоюються, що це створить небезпечний прецедент, який вони не зможуть стримати.

"Ніхто не говорить про справедливий мир, — зазначив український письменник Андрій Курков в інтерв’ю Bloomberg. – Легітимізація несправедливих результатів війни лише спровокує нові агресії в майбутньому".

Як кажуть у CNN, американські та європейські лідери погоджуються в одному: старого світового порядку "більше не існує". Американські журналісти підкреслюють, що це один з небагатьох пунктів згоди між Вашингтоном та його союзниками з НАТО.

А в AP пишуть, що новий раунд переговорів між Росією та Україною за посередництва США заплановано на наступний тиждень у Женеві

"Попередні зусилля під керівництвом США щодо пошуку консенсусу щодо припинення війни, останні два раунди переговорів в Абу-Дабі, столиці Об'єднаних Арабських Еміратів, не змогли вирішити складні питання, такі як майбутнє промислового центру України – Донбасу, який значною мірою окупований російськими військами", - додають у виданні і відзначають, що переговірники, які прямують до Женеви, мають складне завдання знайти компроміси, прийнятні як для Москви, так і для Києва.

Для цього президент України Володимир Зеленський закликає адміністрацію Трампа посилити тиск на Росію, щоб та припинила повномасштабне вторгнення, і припускає, що Конгресу США, можливо, доведеться вжити заходів для посилення будь-яких післявоєнних гарантій безпеки, пишуть у Politico. 

У виданні також вважають, що Європа очікує рішучості від США, оскільки переговори з Україною зайшли в глухий кут. 

"Спроба адміністрації Трампа припинити війну не призвела до суттєвих проривів, оскільки війна наближається до своєї четвертої річниці", - пишуть у Politico. 

Читайте також: Експорт української зброї: які можливості, ризики та стратегічний ефект. Пояснюємо