Експорт української зброї: які можливості, ризики та стратегічний ефект. Пояснюємо

Цей зсув став можливим завдяки швидкому розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК), який адаптувався до викликів фронту та тепер готовий монетизувати унікальний досвід, що коштує чималих грошей і який готова купляти Європа. Більше про це розповість Еспресо. 

Коли це сталося і що говорить Зеленський

Володимир Зеленський відвідав підприємство Quantum Frontline Industries, яке виробляє дрони для ЗСУ, фото: president.gov.ua

Ідея експорту української зброї та оборонних технологій не нова. Президент Володимир Зеленський активно говорив про це ще протягом усього 2025 року, поступово готуючи ґрунт для нинішнього старту. 

Наприклад, у вересні минулого року Зеленський на засіданні Ставки та в інтерв’ю повідомив, що Україна вже має перші пропозиції для партнерів, зокрема щодо морських дронів, і готується до контрольованого експорту надлишкової продукції. 24 вересня на Генасамблеї ООН він прямо заявив, що Україна вирішила відкрити експорт зброї, щоб показати світу сучасні системи, перевірені в реальних боях проти Росії. А у жовтні Зеленський доручив Міноборони запустити програму контрольованого експорту вже з листопада, пізніше він почав анонсувати відкриття перших експортних офісів у Берліні та Копенгагені.

Зрештою, 8 лютого 2026 року президент Володимир Зеленський офіційно оголосив про початок експорту української зброї. Він повідомив, що з цієї дати Україна відкриває контрольований експорт оборонних технологій, а протягом 2026 року в Європі запрацюють 10 експортних центрів (зокрема в країнах Балтії, Північної Європи, Данії та Німеччині). Особливу увагу Зеленський приділив Німеччині: вже в середині лютого 2026 року там стартує виробництво українських дронів на локальній лінії спільно виготовленій між Україною та Німеччиною. Аналогічні виробничі лінії вже діють у Великій Британії. 

"Є кілька різних проєктів. Усе це базуватиметься здебільшого на українських технологіях і українських спеціалістах. Ми просто у війні, і ще не всі компанії відчувають такий простір свободи, що можуть заходити на всі інші ринки", - додав Зеленський.

Перші підприємства вже отримали експортні ліцензії, як підтвердив секретар РНБО Рустем Умєров. Експорт контролюється державою з пріоритетом для потреб ЗСУ – тобто продається лише профіцитна продукція, надлишкова, яку Україна не може купити. 

Як працюватиме експорт

підприємство Quantum Frontline Industries, яке виробляє дрони для ЗСУ, фото: president.gov.ua

Експорт української зброї не означає вилучення техніки з фронту чи зменшення постачання армії. Навпаки, це модель масштабування виробництва за кордоном та через партнерства. 

"У публічній дискусії постійно лунає слово "експорт", але для виробника і для партнера насправді є три різні формати співпраці з різними процедурами та строками. Build in Ukraine – локалізація виробництва, сервісу й R&D в Україні. Build with Ukraine – ко-продакшн і інтеграція українських технологій та інженерної компетенції у виробничі ланцюги партнерів, зокрема за кордоном. Buy from Ukraine – прямі поставки готового продукту з України з повним експортним контролем, ліцензуванням і перевіркою кінцевого користувача", – пояснює Ігор Федірко, CEO Української ради зброярів. 

Тобто мова йде про створення спільних підприємств з партнерами, коли українські технології інтегруються в локальні виробництва в країнах-союзниках (наприклад, дрони в Німеччині чи Британії), які можуть робити зброю чи в Україні, чи за кордоном (зменшує логістичні ризики пов’язані з ударами росіян) за участі українських спеціалістів. Можливе також ліцензійне виробництво, коли партнери отримують права на виготовлення за українськими кресленнями та ноу-хау. У будь-якому випадку, цей експорт дозволить залучити додаткові інвестиції та розширити потужності без навантаження на українську інфраструктуру. 

І так, експорт буде контролюватися, щоб пріоритет залишався за ЗСУ і не було випадків потрапляння технологій в треті руки.

"Якщо такі технології потраплять, наприклад, до рук терористів і будуть використані для теракту, це створить серйозні ризики для України – аж до міжнародних санкцій та погіршення відносин з іншими державами", – наголосив у коментарі Укрінформу директор ГО "Інститут менеджменту та стратегій", авіаексперт Богдан Долінце, додаючи, що у світі діє достатньо жорстке регулювання та контроль за продажем технологій, подальшим виробництвом зброї та навіть кінцевим користувачем, який купуватиме готове озброєння.

Чому саме зараз

фото: gettyimages

Тема набула актуальності зараз через кілька факторів. По-перше, український ОПК досяг профіциту в певних сегментах (наприклад, дрони), тоді як потужності завантажені в кращому разі лише на половину (точніше на 30-40%) через брак фінансування. Називаються різні цифри, зокрема в січні у Міноборони писали, що спроможності українського ОПК за останні роки зросли з $1 млрд до $35 млрд. Натомість у лютому в РНБО написали, що виробничі можливості українського ОПК перевищують $55 млрд. Хай там як, це величезні суми, а майже 95% опитах виробників зброї в Україні зацікавлені у здійсненні експортної діяльності. Як наголошують у New York Post, відкриття експорту дозволить Україні вигідно скористатися технологічним бумом воєнного часу.

А по-друге, війна все триває і, як бачимо, допомога Заходу нестабільна (та ж мінлива позиція Трампа). Натомість експорт знижує залежність від неї, бо дозволяє збільшувати масштаби виробництва та пошуку інвестицій для створення нової зброї.

"У нас справді багато підприємств, готових виробляти значно більше, ніж потрібно нашим військовим і оборонному комплексу. Держава не має потреби закуповувати надлишки. Експорт же дозволить масштабувати виробництво і знизити собівартість одиниці озброєння. Це вигідно насамперед не лише виробникам, а й нам, бо ми будемо закуповувати ті ж вироби за нижчою ціною", - зауважив генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015 рр.), директор Агентства реформування сектору безпеки Віктор Ягун.

Крім цього, є ще прихована причина відкриття експорту зброї саме зараз і вона пов’язана з тим, що "гаряча фаза" війни може у найближчому майбутньому завершитися (відновлення переговорів і бажання США зробити це до літа тому свідчення) і тоді військові заводи можуть зупинитися та втратити потенціал, як пише Liga.net.

Однак, якщо все буде працювати злагоджено, то експерти підкреслюють – це не лише гроші, а й спосіб закріпити Україну як технологічного партнера НАТО, який може не лише отримувати допомогу, але й сам її надавати. Адже українська зброя унікальна саме досвідом реального бойового застосування. Наші технології швидко адаптуються до РЕБ, дронових роїв та електронної війни. За словами багатьох аналітиків, це робить їх привабливими для Європи, яка шукає сучасні рішення проти подібних загроз. Тим більше, що ЗСУ уже мають перевагу над НАТО через розуміння сучасної війни. У WSJ написали яскравий тому приклад, що минулого року українська команда з 10-12 операторів дронів "розгромили" два батальйони НАТО за пів дня на навчаннях у Естонії.

Унікальні можливості української оборонки на світовому ринку

Випробування крилатої ракети "Фламінго", фото: скрін з відео

"Якщо до російської війни Україна була здатна виробляти кінцеві зразки хіба що військово-транспортних літаків, танків, РЛС та військових вантажівок, то з війною українці навчилися виробляти понад 200 типів різних безпілотних авіаційних комплексів, кілька десятків типів наземних та морських роботизованих комплексів, системи управління та ситуаційної обізнаності, засоби артилерії, зенітно-ракетні комплекси, та й десятки типів різноманітних ракет, бойові броньовані автомобілі, засоби РЕБ, РЕР і ще дуже багато чого", - розповів Еспресо Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.

Весною 2025 року Анна Гвоздяр, заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України, розповіла, що в українському ОПК зараз працює понад 800 підприємств, з яких близько сотні – державні. Тобто український оборонно-промисловий комплекс нині включає широкий спектр продуктів, що мають світове значення:

• Величезна кількість бойових безпілотників та ударних і розвідувальних дронів – від легких FPV-дронів до повітряних і морських дронів, що здатні кілька тисяч кілометрів пролетіти (плисти) і вразити ціль. Також мова про дрони-перехоплювачі. За словами президента Зеленського, в Україні діє 450 виробників дронів.

• Також новітні ракетні розробки – від протикорабельних до ударних систем, які розвиваються на базі власних конструкторських шкіл і досвіду сучасної війни (ті ж "Фламінго").

• Різноманітні засоби електронної і радіоелектронної боротьби (РЕБ/РЕР) – для захисту від ворожих систем, зокрема, протидії тим же безпілотникам.

• Артилерійські системи (зокрема українська САУ "Богдана"), боєприпаси та інші традиційні засоби ураження, адаптованими до стандартів НАТО.

• Програмні рішення та бойові алгоритми – системи управління, аналізу даних, автоматизації та інтеграції.

Загалом саме поєднання технологій, бойової адаптації та швидкого циклу оновлення робить українські рішення унікальними для світового ринку.

Що кажуть експерти чи були подібні прецеденти в історії

фото: gettyimages

Український випадок з експортом зброї не унікальний по своїй суті, адже історія знає чимало прикладів, коли країни продавали озброєння у період активних війн та конфліктів. Звісно, що унікальним є масштаб – ми живемо в час найбільшої війни після Другої світової, яка триває вже чотири роки. Тому, наприклад, порівняння з Ізраїлем є відносним. Ізраїльтяни регулярно воюють із сусідами, але також регулярно є у топ-10 експортерів зброї у світі. Те саме можна сказати про США, хоча в них значно більші можливості.

Представники українських оборонних компаній у коментарях неодноразово зазначали, що закритий ринок перешкоджає повному завантаженню потужностей, а легальний експорт може стимулювати інвестиції та технологічне зростання. Тим більше, що іноземні інвестори вже давно активно вкладають у українську оборонну промисловість, бачачи в ній потужний потенціал, ще восени писав The Wall Street Journal. Це допомагає українським компаніям масштабуватися за кордоном і виходити на глобальний рівень.

"Українські стартапи пропонують дешевші та ефективніші рішення, які привертають увагу не лише приватних фондів, а й урядів. Пентагон уже уклав контракти з кількома українськими компаніями, а Великобританія і Данія підписали угоди, що передбачають виробництво дронів у своїх країнах із залученням українських технологій", - додають у виданні.

Голова Федерації роботодавців України у напрямку Defense Ігор Фоменко наголосив в інтерв’ю Радіо NV, що експорт зброї насамперед важливий для того, щоб Україна могла зберегти власний оборонно-промисловий комплекс, якому критично бракує фінансування.

"Якщо ми говоримо про те, що в нас виробничі спроможності десь 35 мільярдів доларів, а в 2025 році рівень завантаженості був на рівні 40%, в 2024 – на рівні 37%, це говорить тільки про те, що все інше не завантажено в зв’язку з тим, що немає фінансового ресурсу", - каже експерт.

Тож, крім зазначених очевидних переваг пов’язаних зі збільшенням озброєння та залученням додаткових коштів, експорт української зброї може зміцнити навіть підтримку України країнами ЄС, адже успіхи в оборонній промисловості демонструють союзникам реальну ефективність співпраці з Україною. Так вважає надзвичайний і повноважний посол України, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Веселовський.

З іншого боку, є і критичні голоси. Наприклад, директор з розвитку оборонного підприємства, офіцер ЗСУ в резерві Анатолій Храпчинський каже, що нинішня модель "керованого експорту" ризикує перетворити Україну на "постачальника ноу-хау" без збереження власного потенціалу дослідження і розробок, кадрів та ролі в європейському ланцюжку.

"Коли замість прозорих правил з’являється ручне керування – ринок не масштабується, а згортається. Інженерів не інтегрують у спільні виробництва – їх просто переманюють. Технології не заходять у Європу легально – їх копіюють без України. Інвестиції не приходять у спільні підприємства – вони йдуть у чисті європейські юрисдикції без українського прапора. У підсумку ми ризикуємо залишитися з табличкою „експорт дозволено“, але без людей, без R&D і без власної ролі у європейському оборонному ланцюжку", – попереджає Анатолій Храпчинський.

А директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак вказує на іміджеві ризики. Мовляв, Україна відкриває експорт дронів, але часто залишається в тіні партнерів, втрачаючи політичний та економічний капітал від власного прориву.

"Український досвід, навіть із привабливим фантиком у вигляді відточеної тактики застосування озброєння на полі бою, на світовому ринку оборонної продукції можна успішно продавати рік-півтора – не більше. Тому розробники і виробники поспішають – увесь ОПК хвилюється, як кінь перед забігом", - пише Бардак.

Тобто в цілому експерти наголошують на важливості функціонування чітких правил та контролю, щоб уникнути ризиків для національної безпеки. У будь-якому випадку, відкриття експорту зброї зараз – це не лише економічний крок, а й новий стратегічний етап розвитку української оборонної промисловості.

• Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський під час візиту до Мюнхена відвідав перше спільне українсько-німецьке підприємство Quantum Frontline Industries, яке виробляє дрони для ЗСУ. Цьогоріч Україна отримає звідти 10 тисяч безпілотників