"Картонна революція" вплинула на Зеленського, а Трамп здійснив розворот на 180 градусів щодо РФ. Акценти світових ЗМІ 1 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 1 серпня.

"Картонна революція" перемогла 

Міжнародні медіа писали про перемогу "картонної революції" над бажанням президента Зеленського контролювати антикорупційні органи. Зокрема, у Politico назвали статтю: "За лаштунками української "картонної революції".

У виданні зазначають, що в Україні картонні плакати стали символом потужного народного спротиву, що змусив президента Володимира Зеленського переглянути суперечливий законопроєкт, який загрожував незалежності ключових антикорупційних інституцій країни. Протести, очолювані молоддю покоління Z, продемонстрували не лише силу громадянської активності, а й креативність, гумор і глибоку культурну спадщину, що живить сучасну українську демократію, наголошують у Politico.

Згідно з опитуванням Gradus, проведеним 25–26 липня 2025 року за участі 1000 респондентів, 69% українців підтримали ці акції. Креативні плакати, що містили цитати з пісень, відсилки до попкультури, літератури та навіть ненормативну лексику, не лише привернули увагу суспільства, а й підняли моральний дух на фронті, стверджують у виданні. 

Під тиском протестів Зеленський підписав закон, який відновив незалежність НАБУ та САП, що стало значною перемогою активістів. Проте молодь не планує зупинятися: вони продовжують мітинги, вимагаючи подальших реформ для інтеграції України в ЄС, призначення голови Бюро економічної безпеки та забезпечення іноземної підтримки для армії.

У Politico зауважують, що "картонна революція" стала не лише актом спротиву, а й потужним проявом креативності та громадянської свідомості молодого покоління. Вона поєднала гумор, мистецтво, літературу та технології, щоб кинути виклик владі та нагадати про силу єдності. Як зазначила одна з активісток Островська-Люта, ці протести мають унікальну театральність, що робить їх спадкоємцями попередніх українських революцій, але з новим, сучасним духом.

У Der Spiegel кажуть, що хоч український парламент відновив незалежність слідчих антикорупційних органів, але "втрата довіри до президента Зеленського залишиться".

У The Guardian написали, що українські протестувальники "святкували голосування парламенту за відновлення повноважень антикорупційних органів". 

"Кілька сотень протестувальників біля будівлі парламенту в Києві почали скандувати "народ – влада", коли законопроєкт було ухвалено в четвер під час обіду", - відзначають у виданні. 

У BBC винесли у заголовок те, що "молоді українці домоглися свого", оскільки Зеленський скасовував свій закон, щоб "розрядити кризу". 

"Багато українців бачать у нещодавніх рішеннях президента причетність правої руки Зеленського – Андрія Єрмака. Посада Єрмака як керівника президентського офісу не регулюється конституцією і не обмежується жодними системами стримувань чи противаг. І щодо такої ролі в українській демократії виникають питання. … Впливові фігури в оточенні Зеленського потрапили під пильну увагу…. Цей крок Зеленського також відбувся після того, як уряд відхилив кандидатуру, обрану незалежною комісією, на посаду БЕБ – головного агентства з розслідування економічних злочинів в Україні. …Через три з половиною роки після початку повномасштабної війни ризик подальших подібних помилок може призвести до значних витрат", - відзначають у виданні. 

За оцінками Національного банку, наступного року дефіцит бюджету України може сягнути 13 мільярдів доларів. Київ не зможе продовжувати війну, якщо втратить підтримку західних партнерів. ЄС вже скоротив частину своєї фінансової допомоги Україні, оскільки уряд не встиг провести обіцяні реформи, додають у BBC.

У Bloomberg написали великий експлейнер (пояснювач) про ситуацію з протесами, антикорупційними органами та Зеленським.

"Корупція продовжує впливати на збройні сили, враховуючи затягування війни. … Корупція в системі правосуддя залишається проблемою. …  Корупцію важко викорінити, оскільки в Україні існує велика паралельна неформальна економіка та стійка культура ухилення від сплати податків. Більшість українців вважають корупцію та війну паралельними проблемами, що переслідують країну", - пишуть у виданні. 

У CNN відзначили, що ЄС привітав український закон, що відновлює незалежність антикорупційних органів.

Трамп не знає, чи вплинуть санкції на Путіна, але готовий їх впровадити

Трамп і Путін, фото: gettyimages

У New York Times написали, що Трамп посилює загрозу санкцій проти Росії, хоча й визнає, що це може не спрацювати. Вони зауважують, що президент США "здійснив розворот на 180 градусів щодо Росії, принаймні тонально, приблизно за 180 днів". 

"Він прийшов до влади, сумніваючись, чи справді Росія є загарбником України, та натякаючи, що українці самі винні у своїх проблемах", - нагадують у виданні.

У New York Times також відзначають, що є підстави сумніватися, наскільки далеко Трамп наполягатиме на повноцінних вторинних санкціях, що передбачає погрози трьом країнам, які купують значну частину російської нафти та газу: Китаю, Індії та Туреччині. Усі вони є ключовими для інших американських інтересів, і Трампу, ймовірно, знадобляться їхні прихильності та співпраця в майбутньому. 

"Важко уявити, що президент Китаю покине Путіна, свого найважливішого партнера у боротьбі з американською владою. … Демократи кажуть, що Трамп має інші варіанти: він міг би надати пряму військову допомогу Україні, як це робив Конгрес за часів адміністрації Байдена. Натомість у нього є детальний план продажу зброї та пов'язаних з нею технологій Європі, яка потім передасть їх Україні", - наголошують американські журналісти.

Також у New York Times написали, що у четвер двопартійна пара сенаторів внесла законопроєкт про надання Україні допомоги у розмірі 54,6 мільярда доларів протягом наступних двох років, оскільки Росія посилює свої атаки, а мирні переговори за посередництва США поки що зазнали невдачі.

Захід, запропонований сенаторками Джин Шахін від Нью-Гемпшира, провідною демократкою в Комітеті з міжнародних відносин, та Лізою Мурковскі, республіканкою від Аляски, включає мільярди доларів на пряму допомогу у сфері озброєння, а також кошти на поповнення американських арсеналів.

"Цей законопроєкт має малі шанси на успіх, враховуючи попередній опір республіканців щодо направлення додаткової допомоги Києву, але він з'явився на тлі того, що президент Трамп сигналізував про нову відкритість до пошуку шляхів підтримки країни", - пишуть у виданні.

А у Reuters пишуть, що комітет Сенату США підтримує збільшення фінансування України після зміни політики допомоги від Трампа. 

"У четвер впливовий комітет Сенату США схвалив законопроєкт про військові витрати, який включає близько 1 мільярда доларів на підтримку України, попри те, що адміністрація президента Дональда Трампа попросила Конгрес виключити таке фінансування зі свого бюджетного запиту. Комітет Сенату з асигнувань, очолюваний республіканцями, схвалив виділення Міністерству оборони 852 мільярдів доларів на фінансовий рік, що закінчується 30 вересня 2026 року, що на 21,7 мільярда доларів, або на 2,6%, більше, ніж президент-республіканець просив раніше цього року", - відзначать у медіа. 

Тим часом у CNN кажуть, що посланник Трампа з закордонних справ Стів Віткофф відвідає Росію найближчими днями, оскільки президент закликає до припинення конфлікту в Україні.

"Він їде до Росії, хочете вірте, хочете ні", – сказав Трамп, коли його запитали про нинішню поїздку Віткова на Близький Схід, де він зустрічається з чиновниками, щоб обговорити війну Ізраїлю в Газі.

Читайте також: Без проривів, але з просуванням: за весняно-літню кампанію РФ захопила територію, як два Києва. Що це означає