Київ вже не зважає на розмови Трампа й Путіна, а російські нафтопереробні заводи у стагнації. Акценти світових ЗМІ 1 травня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 1 травня.

Україні не цікаві розмови Трампа і Путіна, покладається на удари по нафтодоларах Кремля 

Трамп на зустрічі з Путіним, фото: YouTube

У New York Post написали, що за словами президента Трампа, Путін може погодитися на тимчасове припинення вогню в Україні. Заява пролунала після 1,5 години "хорошої розмови" з диктором Кремля. 

Однак у New York Times відзначили, що більше року подібних розмов не змогли наблизити країну до миру, тому українці перестали сподіватися на це.

"Протягом більшої частини 2025 року будь-яка телефонна розмова між Трампом та Путіним для обговорення припинення війни в Україні викликала у Києва занепокоєння. Українські чиновники боялися, що їхню країну може продати американський президент, схильний потурати своєму російському колезі. Після кожної розмови вони поспішали з'ясувати, що було сказано, і часто намагалися стримати наслідки. Але рзмова в середу, перша цього року, викликала разюче іншу реакцію в Києві: не паніку, а лише знизування плечима", - зауважують у виданні.

Відносна байдужість України до розмови Трампа та Путіна має просте пояснення, кажуть українські чиновники та аналітики. Після більш ніж року подібних розмов, які не змогли зрушити з місця в мирних переговорах, українці перестали покладати на них свої страхи – або, в деяких випадках, свої надії.

"Ми більше не звертаємо особливої ​​уваги на такі заклики, бо вони не дають жодних відчутних результатів", – сказав Олександр Мережко, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах та член партії Зеленського.

Нова позиція України не означає, що вона може дозволити собі ігнорувати Сполучені Штати, ключового військового партнера. Мережко сказав, що Україна "намагатиметься підтримувати конструктивні робочі відносини з Трампом". 

Хоча Зеленський у четвер повторив свою позицію, що Україна виступає за тривалу паузу у військових діях, очікується, що він погодиться на пропозицію, висунуту Трампом і Путіним у середу під час заклику до короткочасного припинення вогню 9 травня, що збігається з Днем перемоги Росії у Другій світовій війні.

"Але будь-яка угода, ймовірно, буде зумовлена ​​не стільки вірою в те, що таке припинення вогню може прокласти шлях до тривалого миру, скільки бажанням уникнути гніву Трампа та сигналізує, що Україна продовжує займатися дипломатією. Українські чиновники давно висловлюють скептицизм щодо короткострокових перемир'їв, посилаючись на попередні угоди про припинення вогню, у порушенні яких кожна сторона звинувачувала іншу", - пишуть американські журналісти. 

У Washington Post написали, що Росія скорочує плани щодо "Дня перемоги" через військові можливості України. 

"День перемоги у Росії також слугує демонстрацією її військової могутності. Минулого року, як і роком раніше, танки та ракети, включаючи ядерну зброю, проїхали Червоною площею. У 2024 році Москва влаштувала виставку захоплених військових трофеїв: військової техніки, вивезеної в Україні. Цього року все обіцяє бути інакше. Росія скорочує свій майбутній парад, який вперше за майже 20 років відбудеться без видовища озброєння, через побоювання українських дронів та далекобійних ударів", - наголошують у виданні.

У Bloomberg відзначили, що теперішні українські удари по російських нафтових активах досягли чотиримісячного максимуму. За оцінками аналітичної компанії OilX, це скоротило середню продуктивність російських нафтопереробних заводів до 4,69 мільйона барелів на день, що є найнижчим показником з грудня 2009 року.

"Атаки України на російську нафтову інфраструктуру зросли до найвищого місячного рівня з грудня, скоротивши обсяги переробки нафтопереробних заводів Росії до багаторічного мінімуму. Згідно з даними, зібраними Bloomberg, у квітні було завдано щонайменше 21 удару з боку України по російських нафтопереробних заводах, морських об'єктах та інфраструктурі нафтопроводів. Україна посилила атаки на російську інфраструктуру, щоб зменшити доходи Москви від світових ринків нафти, водночас Росія завдає ударів по цивільній інфраструктурі в Україні сотнями безпілотників та ракет", - пояснюють у виданні.

Також у виданні написали, що Росія збільшує залежність від Китаю у питанні критично важливих військових поставок. Адже Росія імпортує понад 90% своїх санкційних технологій через Китай.

У Der Spiegel кажуть, що Кремлівські війська загрузли на Донбасі, не здобувши значних територіальних здобутків, а бойові операції за лінією фронту стають дедалі важливішими.

Україна сподівається отримати японську зброю

Японія, фото: ілюстративне

У Reuters написали ексклюзив, що Україна бачить шлях для отримання японської зброї після послаблення Токіо правил експорту.

Послаблення Японією правил експорту зброї відкриває шлях для переговорів, які одного дня можуть призвести до постачання Токіо військового обладнання, щоб допомогти Україні протистояти вторгненню Росії, заявив виданню посол Києва в Японії.

"Це дозволяє нам розмовляти. Теоретично, це дуже великий крок вперед", - сказав Юрій Лутовінов і додав, що Україна діє обережно через чутливість оборонного експорту до Японії.

Reuters наголошує, що крок прем'єр-міністра Санае Такаїчі минулого тижня щодо пом'якшення правил експорту – черговий відхід Японії від суворої пацифістської позиції запроваджений після Другої світової війни, що викликав широкий інтерес, оскільки конфлікти в Україні та на Близькому Сході створюють навантаження на виробництво зброї Заходом.

Хоча реформа зберігає контроль над експортом до зон конфлікту, вона дозволяє винятки, що служать інтересам безпеки Токіо, і Київ сподівається скористатися цим застереженням.

"Японія пов'язала долю України з власною безпекою, стикаючись зі зростанням військової могутності Китаю. Оскільки японська територія простягається на 110 км від Тайваню, Токіо стурбований тим, що будь-яка спроба Пекіна захопити острів може втягнути його в конфлікт", - наголошують у виданні.

ЄС готує "передвступні" пільги для України

фото: gettyimages

Тим часом ЄС планує "передвступні" пільги для України, оскільки надії на прискорене членство згасають, пишуть у Politico. Країни ЄС готують пакет короткострокових вигод для України, щоб наблизити її до блоку після того, як столиці відхилили плани прискореного повноправного членства, відзначають журналісти.

Нова пропозиція включатиме ширший доступ до ринку та глибшу участь у програмах та інституціях ЄС, повідомили Politico чотири дипломати, знайомі з обговореннями, яким надано анонімність для обговорення конфіденційних переговорів.  

"Пріоритетом України залишається повноцінне членство в ЄС, – заявив посол України в блоці Всеволод Ченцов. – Але ми також очікуємо на швидкі, відчутні кроки, які здійснять інтеграцію вже зараз".

Пропозиції з'явилися після напруженої березневої вечері, під час якої столиці ЄС відхилили пропозиції Європейської комісії щодо "зворотного розширення", які дозволили б Україні приєднатися до завершення основних реформ, – натомість вони шукають відчутної пропозиції, яку Київ може продати вдома, поки працює над реформами, необхідними для забезпечення повноцінного членства. 

"З моменту вечері… держави-члени чітко дали зрозуміти, що членство буде дуже важко уявити в короткостроковій перспективі, – сказав один із дипломатів. – Але до того часу нам потрібна позитивна пропозиція щодо того, як ми можемо краще рухатися вперед разом".

Читайте також: Уряд без характеру, поліція без конкурсу: як Україна може втратити мільярди від ЄС