Над секретними заводами, де випускають ракети для України, "гудуть дрони", а ЄС надає перевагу міжусобицям, а не протистоянню Росії. Акценти світових ЗМІ 8 жовтня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 8 жовтня.

Над заводами Thales Belgium все частіше помічають дрони

У компанії Thales Belgium, яка планує наростити виробництво антидронових ракет для Україн, заявляють, що над їхніми секретними заводами за останній місяць все частіше пролітають безпілотники. Однак у ЄС досі немає чітких правил, які б дозволяли збивати чи глушити ці дрони. Про це повідомляє Politico.

"Ми бачимо більше дронів, ніж кілька місяців тому", – сказав Ален Кеврен, директор Thales Belgium. Він звернув увагу на спостереження над об’єктом компанії Évegnée Fort у східному регіоні Льєж, єдиним бельгійським об’єктом, де компанія має ліцензію на складання та зберігання вибухівки для своїх 70-мм ракет.

"Ми стурбовані цими подіями, які відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності некерованих та лазерно-керованих ракет FZ275 до 70 000 протягом наступних кількох років, за умови чіткого попиту", – сказав він.

За його словами, можна  використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для керування дронами та збивати їх, але їй це не дозволено, тож незаконно. Одним із застережень щодо збиття дронів є те, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.

"Тепер такі країни, як Бельгія, повинні чітко визначити, "який правильний процес"  для таких спостережень, – сказав Кеврен. – Зокрема, де закінчуються обов'язки поліції та починаються обов'язки компаній. 

ракета FZ275 LGR, фото: Thales Belgium

При цьому Thales Belgium має "неймовірний"  попит на свої ракети, оскільки НАТО намагається забезпечити безпеку свого неба. Більшість поточного виробництва компанії йде в Україну.

Зокрема, ракети, виготовлені на заводі в Ерсталі та в Évegnée Fort, можна використовувати проти безпілотників. Версія ракет з лазерним наведенням спрямована на більші безпілотники, що летять на великій висоті, такі як Shaheds іранської розробки, тоді як їхні некеровані "брати"  натомість випускають тисячі сталевих кульок під час детонації, щоб знищити рої менших безпілотників, що летять на малій висоті.

Саміт у Копенгагені став ганебною демонстрацією війти за вплив у ЄС

Єдність вкрай необхідна, але ЄС надає перевагу міжусобицям, а не протистоянню Росії. Про це пише  старший запрошений науковий співробітник Центру європейської політики Пол Тейлор у The Guardian.

Нездатність країн ЄС узгодити спільну оборонну стратегію може  надати Володимиру Путіну сміливості. Сварки мають припинитися, вважає він.

"Чим ближче гібридна війна Росії підходить до європейських столиць, тим менше лідери ЄС, здається, можуть дійти згоди щодо того, як реагувати. Принаймні, таке тривожне враження залишив дисонансний саміт ЄС у Копенгагені. Зустріч, скликана минулого тижня для досягнення консенсусу щодо головних пріоритетів переозброєння Європи, стала ганебною демонстрацією війни за вплив, політичних сварок та прихованих цілей, які переслідують спроби побудувати цілісну європейську оборону. Лідери сварилися не лише про те, хто має відповідати за нарощування військової сили Європи, але й про те, як фінансувати подальший опір України російській агресії та як просувати заявку Києва на членство в ЄС", – пише він. 

За його словами, у лідери ЄС не змогли дійти згоди, ані щодо використання заморожених російських активів для підтримки України, ані навіть щодо того, як реагувати на російські безпілотники та винищувачі, які вдиратися у їхній повітряний простір. Через це Володимир Путін цілком може зробити висновок про слабкість і розділеність Європи у відповідь на його зростаючі провокації. 

Зокрема, лідери найбільших держав ЄС розкритикували пропозицію президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн щодо будівництва багаторівневої стіни з дронів для Східної Європи.

фото: Gettyimages

"Суперечка точилася навколо влади, а не дронів. Національні лідери підозрювали, що за оборонними ініціативами стоїть захоплення влади комісією, і хотіли повернути фон дер Ляєн на її місце, – вважає Пол Тейлор. – Брюссель може запропонувати державам-членам 150 мільярдів євро позик на спільні проєкт оборонних закупівель та пом'якшити правила, щоб дозволити збільшення дефіцитних витрат на оборону. Але великі уряди ЄС хочуть зберегти контроль у власних руках, а групи країн розробляють різні можливості для задоволення потреб НАТО в силах".

В основі всіх цих суперечок лежить брак взаємної довіри між європейцями, що посилюється невизначеністю щодо зобов'язань США щодо європейської безпеки за часів адміністрації Трампа. Однак такі міжусобиці лише послаблюють ЄС.

"Це послаблює Європу в той час, коли їй потрібно продемонструвати силу та рішучість Росії. Європейські лідери повинні припинити звинувачувати комісію у скоєнні злочинів та терміново об'єднатися, ніби на Європу напали, бо це справді так", – пише автор.