Переозброєння Німеччини змінює баланс сил в Європі, а в Україні нова хвиля фільмів жахів, що висміюють армію Путіна. Акценти світових ЗМІ 12 листопада

Про це і не тільки писали світові медіа 12 листопада.

Переозброєння Німеччини змінює баланс сил в Європі

фото: gettyimages

У той час як Берлін знову стає провідною військовою потугою Європи, Париж і Варшава стикаються з масштабними політичними змінами, пише Politico.

Протягом десятиліть Європейський Союз функціонував на основі негласного порозуміння: Німеччина займалася фінансами, а Франція – військовими питаннями. Зараз ситуація змінюється.

Оскільки Німеччина прагне стати головною військовою потугою Європи, політичний баланс змінюється. У Франції точиться боротьба за збереження свого впливу, а в Польщі переозброєння Німеччини пробуджує старі привиди і створює відчуття, що союз Берліна і Варшави може бути найефективнішим способом стримати Росію.

"Скрізь, куди я їжджу по світу, від Балтії до Азії, люди просять Німеччину взяти на себе більше відповідальності, – сказав Крістоф Шмід, німецький соціал-демократичний депутат у комітеті з питань оборони Бундестагу. – Очікується, що Німеччина нарешті зробить крок вперед і зрівняє свою економічну вагу з оборонною потужністю".

Німеччина з найбільшою армією в Європі, оснащеною найсучаснішими танками, ракетами та літаками, значно відрізняється від хаотичного Бундесверу, який висміювали за низький бойовий дух та застаріле обладнання. Ця військова потужність пов'язана з політичним та економічним впливом – і Європа буде змушена пристосуватися до домінування Німеччини.

Очікується, що до 2029 року Німеччина витрачатиме 153 млрд євро на рік на оборону. Це становить близько 3,5 % ВВП, що є найамбітнішим військовим розширенням країни з часу об'єднання. Для порівняння, Франція планує досягти близько 80 млрд євро до 2030 року.

Польща планує витратити 186 млрд злотих (44 млрд євро) на оборону цього року, що дорівнює 4,7% ВВП – найвищий рівень у НАТО – і планує мати одну з найбільших і найкраще оснащених армій Європи.

Один з чиновників ЄС назвав зміну військового потенціалу Німеччини "телуричною", тобто такою, що змінює світ. Інший дипломат висловився більш прямо: "Це найважливіша подія, яка зараз відбувається на рівні ЄС".

У європейських дипломатів цей стрибок викликає не тільки питання щодо бюджету. Він ставить під сумнів те, що блок давно розповідав собі про те, хто охороняє його безпеку. І це питання обговорюється в Брюсселі, де чиновники ставлять питання, наскільки "європейським" насправді буде нарощування військової потужності Німеччини.

Однією з підказок щодо відповіді є закупівлі. Берлін як і раніше ретельно захищає свої національні прерогативи в галузі оборони. Він чинить опір наданню Європейській комісії більших повноважень у закупівлі зброї і планує значною мірою покладатися на національні механізми, включаючи новий закон про закупівлі, який передбачатиме систематичне застосування статті 346 договору ЄС. Ця стаття дозволяє країнам обходити правила ЄС щодо конкуренції на користь внутрішніх контрактів.

Такий підхід Німеччини вже набуває конкретних обрисів, зауважує Politico.

Внутрішні документи про закупівлі, з якими ознайомилося видання, свідчать про те, що Берлін готується до кінця 2026 року затвердити в Бундестазі оборонні контракти на суму 83 млрд євро. Це безпрецедентний стрибок, який торкнеться всіх сфер збройних сил, від танків і фрегатів до дронів, супутників і радіолокаційних систем.

І це лише початкова фаза. За цим стоїть набагато більший "список бажань" Бундесверу на суму 377 млрд євро, довгостроковий план, що охоплює понад 320 нових програм озброєння у всіх військових сферах.

Ще більш вражаючим є те, куди підуть ці мільярди, вважають у медіа. Згідно з планами закупівель, менш як 10% нових контрактів дістанеться американським постачальникам – це зворотна тенденція після багатьох років, коли Берлін був одним з найбільших клієнтів Вашингтона в галузі оборони. Майже всі інші залишаться в Європі, а значна частина – у власній оборонній промисловості Німеччини.

Для Європи це означає, що економічний двигун ЄС стає також і оборонно-промисловим, оскільки Берлін направляє сотні мільярдів у вітчизняні виробничі лінії, тоді як Франція та південні країни залишаються обмеженими у фінансовому плані.

Ця зміна відчувається в Парижі, де до переозброєння Німеччини ставляться з поєднанням скептицизму та занепокоєння. Попри зусилля французького президента Еммануеля Макрона з 2017 року щодо поліпшення франко-німецьких відносин, недовіра до Берліна залишається глибоко вкоріненою у французьких оборонних колах.

"Це щось середнє між пильністю та загрозою, – сказав один французький чиновник з питань оборони. – Буде важко з ними працювати, тому що вони будуть надзвичайно домінуючими".

Він також додав, що головне питання полягає в тому, чи вдасться канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу заповнити кадрові прогалини в Бундесвері. Однак промислова та економічна міць Німеччини викликає не менше занепокоєння, ніж переозброєння країни, продовжив чиновник.

"Їм не потрібно буде захоплювати Ельзас і Мозель, – пожартували вони, маючи на увазі французькі регіони, які Німеччина успішно захопила під час завоювання Франції в 1940 році. – Вони можуть просто їх купити".

Окрім історичного занепокоєння, французькі та європейські чиновники ставлять собі питання, яку геополітичну роль Берлін під керівництвом Мерца має намір відігравати.

Програма вартістю 100 мільярдів євро мала стати вершиною франко-німецько-іспанського співробітництва в галузі оборони. Однак затримки та суперечки щодо того, яка країна отримає більшу частку роботи, випробовують це партнерство на міцність.

Останніми тижнями німецькі військові чиновники розглядають альтернативні варіанти, вивчаючи можливості співпраці зі Швецією або Великою Британією, або продовжуючи роботу лише з Іспанією. Така перспектива викликає занепокоєння в Парижі.

Для Франції FCAS є скоріше політичним проектом, ніж просто черговим проектом із закупівлі. Він безпосередньо пов'язаний з її ядерним стримуванням, що є фундаментальним аспектом її претензій на військове лідерство в Європі. Ерік Трапп'є, генеральний директор Dassault Aviation, яка має відігравати провідну роль у FCAS, був відвертим із французькими законодавцями: "Я не проти проекту, але коли Німеччина заявляє, що збирається виключити Францію, чи не турбує вас це?"

Якщо Берлін витратить великі кошти, об'єднавшись переважно з північними та східними союзниками, Париж ризикує втратити центральну роль, яку він давно відігравав у європейській оборонній архітектурі.

Однак не всі вважають переозброєння Німеччини загрозою. У Варшаві це вважають необхідним і давно назрілим кроком.

"Польща стала яскравим прикладом серед союзників НАТО в плані військових витрат, – сказав колишній посол Польщі в Ізраїлі та США Марек Маґєровський. –Отже, ми наполягаємо, щоб інші партнери наслідували наш приклад. Але якщо ми серйозно дбаємо про колективну оборону, ми не можемо продовжувати говорити: "Будь ласка, всі витрачайте більше на оборону. Але не ви, Німеччино"".

Однак, зауважує Politico, часто криваве минуле кидає довгу тінь.

"Якщо поглянути на історію, то ситуація, коли Німеччина поєднує свою економічну потужність з військовою міццю, завжди викликала побоювання, – сказав заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський. – Сьогодні Польща має найбільшу сухопутну армію в Європі і в майбутньому буде дуже сильним гравцем, тому плани модернізації Бундесверу потрібно розглядати в контексті. Всі європейські країни переозброюються".

Залевський зазначив, що нарощування військової потужності Німеччини відбувається в той час, коли Вашингтон сигналізує про скорочення своєї присутності в Європі.

"Основними країнами, що захищатимуть східний фланг, будуть Польща і Німеччина", – вважає він.

Однак у Варшаві важко забути старі спогади, як про війну, так і про політику економічної взаємозалежності з Росією, яку проводила колишня канцлерка Ангела Меркель.

"Ми закликаємо Німеччину продемонструвати, наскільки рішуче вона буде захищати міжнародний порядок від Росії. Необхідна постійна перевірка. Ми нічого не забуваємо", – говорить Павел Залевський.

Маґєровський поділяє цю стурбованість. 

Загалом швидке нарощування військової потужності Німеччини та неоднозначна реакція її партнерів підкреслюють, що центр ваги Європи зміщується на схід. Економічна потуга континенту зараз перетворюється на військово-промислову, тоді як Франція тримається за свою ядерну карту, а Польща стає традиційним важковаговиком на східному фланзі НАТО.

У Брюсселі це перегрупування є випробуванням: чи зможе ЄС спрямувати цей імпульс у спільні структури, чи це поглибить роздробленість блоку в питаннях оборони?

Наразі нарощування військової потужності Берліна розглядається як повернення до відповідальності, а не як спроба домінування. Але навіть прихильники визнають, що масштаби змін важко осягнути.

В Україні нова хвиля фільмів жахів, що висміюють армію Путіна

"Конотопська відьма", фото: facebook "Конотопська відьма"

В Україні популярними стають національні фільми жахів, в яких відьми та зомбі знищують війська загарбників. Але навіщо шукати жахи на екрані, якщо їх і так достатньо в реальному житті – пише The Guardian.

Коли наприкінці 2023 року розпочалися зйомки українського фільму жахів "Відьма: Помста", костюми для російських солдатів були взяті прямо з поля бою. 

"Це були справжні російські уніформи. З полонених або загиблих солдатів просто зняли уніформи, почистили їх, і ми їх використовували, – розповідає продюсерка фільму Ірина Костюк з Києва. 

Після чищення уніформ, кінематографісти мали знову їх забруднити, щоб вони виглядали відповідно до умов використання. На деяких жилетах ще були написані імена, а на декількох імена були закреслені, ймовірно, тому що російські солдати самі викрали їх у загиблих товаришів. 

"Для [українських] акторів було досить складно їх носити", – каже продюсерка.

Фільм, також відомий як "Конотопська відьма", розповідає про відьму, яка відмовилася від своїх сил, але знову їх викликає після того, як росіяни вбивають її нареченого. Минулого року фільм став справжнім хітом українського прокату, зібравши 1,4 мільйона доларів – дуже велику суму для країни, яка перебуває у стані війни.

Це також перший фільм із циклу жахів під назвою "Героїні темних часів", який курує Костюк. Костюк та її команда вже завершили роботу над другим фільмом серії – "Гребля". Це фільм про зомбі, сповнений крові та відрубаних голів, який розповідає про підрозділ українських солдатів під керівництвом жінки-бійця із псевдонімом Мара, які виявляють лабораторію часів холодної війни, де радянські вчені проводили жахливі експерименти в 1950-х роках. Мара та її команда постають перед неминучою битвою з неживими радянськими солдатами, але також мусять протистояти своїм найпотаємнішим страхам і навчитися довіряти одне одному.

Все це викликає запитання: навіщо звертатися до фільмів жахів, коли в реальному житті їх і так достатньо? Костюк каже, що реакція глядачів на фільми змінюється в часи війни. У 2023 році вона зняла анімаційний сімейний фентезі-фільм "Мавка: Пісня лісу" про міфічну зеленоволосу лісову німфу, яка охороняє ліси. Хоча вона працювала над ним задовго до російського вторгнення, українські кіноглядачі інтерпретували його як патріотичну алегорію воєнного часу, і він став найкасовішим українським фільмом за всю історію, зібравши, за повідомленнями, 21 мільйон доларів у всьому світі.

Але до 2024 року, за словами Ірини Костюк, вона зрозуміла, що настрій громадськості погіршився. 

"Люди хотіли помсти, – каже вона. Саме це і показує фільм "Відьма". – Це фільм, в якому українська відьма дала прочухана росіянам". 

І він відразу ж знайшов відгук у глядачів. Для західного глядача фільм є особливо похмурим. Після вторгнення російські солдати ґвалтують і вбивають, а потім відьма накладає на них свої темні закляття, і вони починають гинути дедалі більш гротескними способами.

""Відьма" мала бути страшним фільмом. Він досить візуальний, досить графічний. Але для української аудиторії він не був страшним. Вони дивилися на розбризкані кишки росіян і були задоволені", – розповідає Ірина Костюк.

Якщо ви не українець, фільм "Дамба" також може викликати дискомфорт. У деяких моментах він нагадує східноєвропейську версію фільму "Шон з мертвих", з приємно-кітчевими сценами обезголовлення та абсурдно кривавими, надмірно ефектними візуальними ефектами. Ви думаєте, що це жарт, але потім згадуєте, що фільм знятий у розпал справжньої війни, в якій немає нічого смішного.

А як Ірина Костюк пояснює феміністичні нотки у фільмах? На її думку, це пов'язано з ринком, як і все інше.

"Зараз кіноаудиторія в Україні складається переважно з жінок, оскільки багато чоловіків воюють. Не залишилося багато чоловіків, які ходять до кінотеатрів... але я думаю, що це також пов'язано з тим, що українська міфологія дуже багата і завжди пов'язана з жіночою стороною", – пояснює вона.

Ірина Костюк сподівається, що фільм "Дамба" (який цього тижня вперше представили на міжнародному рівні на American Film Market) сподобається не тільки в Україні, а й за її межами, як шанувальникам жанру жахів, так і всім нам на Заході, хто стурбований російським експансіонізмом.

"Саме туди Путін хоче повернути Росію – до радянської імперіалістичної ментальності, до СРСР. Ми боремося з залишками цієї ментальності і намагаємося не дати їй вилитися з метафоричного бункера", – зазначає продюсерка.

Однак, справедливо сказати, що попит аудиторії постійно змінюється. Минулого року українські кіноглядачі жадали помсти. Зараз вони прагнуть ескапізму. Історії про немертвих вже не так популярні, і фільм "Дамба" показав скромні результати з моменту виходу в український прокат минулого місяця. 

Проте Костюк не зневірилася. Нещодавно вона зняла реальну версію "Мавки" під назвою «Справжній міф», зйомки якої проводилися в лісах і на озерах України під час війни і були завершені точно в заплановані терміни, попри постійні повітряні атаки. 

Якщо хтось і є героїнею темних часів, то не можна не подумати, що, можливо, це саме Костюк – діляться думкою у The Guardian. Адже для зйомок фільмів про зомбі та сімейних пригод посеред вторгнення потрібна особлива сміливість.