Поки Європа пропонує створити буферну зону між Україною і Росією, останні влучають по її офісах під час обстрілів Києва. Акценти світових ЗМІ 29 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 29 серпня.

Європа розглядає створення 40-кілометрової буферної зони між російською та українською лініями фронту

У ексклюзивному матеріалі Politico журналісти Пол Маклірі та Джек Деч заявили, що європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між російською та українською лініями фронту в рамках мирної угоди. Ба більше, на ідею, яка призведе до доволі скромного розширення кількості миротворців на континенті, в останній момент погодилась і Москва. 

Як стверджують п’ять європейських дипломатів, з якими розмовляли журналісти, українське військове командування та чиновники також розглядають таку ідею як для перемир’я, так і для післявоєнного становища. Водночас все ще незрозуміло, про яку фактичну глибину цієї зони йдеться, а також у Politico додають, що невідомо, чи Київ піде на поступки територіями, адже саме це такий план передбачає. 

Попри усе це, таку ідею називають "крихким миром", який свідчить про відчай союзників НАТО у пошуках вирішення війни, яка триває вже майже чотири роки. І саме в цьому контексті у виданні нагадують, російський диктатор Володимир Путін не виявляє жодного бажання припиняти бойові дії, а у четвер Москва здійснила небачений напад на центр Києва, в результаті якого загинуло щонайменше 19 осіб. 

"Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо вони думають, що кілька британських і французьких спостерігачів зупинять їх від вторгнення в Україну, то вони помиляються", – сказав Джим Таунсенд, колишній чиновник Пентагону, який опікувався політикою щодо Європи та НАТО за адміністрації Обами. 

Цікаво, що у розмові європейські дипломати воліли уникати порівняння із розділеними Кореями, а швидше схилялися до Німеччини, усередині якої вибудували мур під час Холодної війни. 

Окрім того, Путін і його заступники заявили, що працюють над створенням буферних зон уздовж кордонів Росії з Україною, що збільшить відстань між Москвою та українською артилерією і дронами. Однак жодних деталей, які б давали уявлення про те, що саме передбачають ці пропозиції, не оприлюднено.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, фото: president.gov.ua

Водночас із тим, у цього плану є і ще одна проблема – європейські дипломати не можуть визначитися, скільки ж військових будуть патрулювати цю так звану буферну зону. І ця цифра варіюється від смішних 4 тис. до дещо більш схожих на реальність 60 тис. миротворців. Однак забезпечити і таку кількість контингенту наразі ніхто не хоче зобов’язувати, а Дональд Трамп, як відомо, повністю відмовився від будь-якої присутності американських військових в Україні. 

Як зазначили дипломати-співрозмовники, будь-які миротворчі сили виконуватимуть подвійну роль: патрулюватимуть поблизу демілітаризованої зони та одночасно навчатимуть українські війська. Їм, як і іншим, було надано анонімність, щоб вони могли говорити про нерозв'язане питання.

За словами одного з європейських чиновників, союзники утримуються від публічних заяв про введення військ, чекаючи на ключові деталі. Їхні питання стосуються правил застосування сил НАТО на лінії фронту, способів реагування на ескалацію з боку Росії, а також необхідності залучення третіх країн для патрулювання території, якщо Кремль виступить проти введення військ альянсу в буферну зону. 

"Усі намагаються якомога швидше розв'язати питання гарантій безпеки, щоб Трамп не змінив своєї думки" щодо тиску на Путіна з метою досягнення переговорного врегулювання, сказав один із європейських чиновників.

Попри те, що наразі невідомі цифри контингенту, ймовірно його ядро становитимуть французькі та британські війська. Натомість ці країни лобіюють інших союзників, щоб ті надали військові ресурси.

Однак ця ідея загалом викликала занепокоєння у членів НАТО, що межують з Росією, таких як Польща, яка висловила побоювання, що це зробить країну вразливою до нападу, адже збільшення чисельності військ послабить оборону східного флангу альянсу. 

Поряд із тим, інші союзники висловили занепокоєння, що створення буферної зони може фактично піддати українські міста додатковому ризику нападу або повторного вторгнення Росії.

"Це не дуже розумно проти супротивника, який не веде переговори в дусі доброї волі", – сказав один із двох європейських чиновників.

Поки Європа обговорює буферну зону, російські ракети обстрілюють Україну, пошкоджуючи офіси ЄС та Великої Британії

У четвер, 28 серпня, рано вранці Росія обстріляла Україну смертоносними ракетами та ударами дронів у рамках масштабної атаки, яка, як повідомляє Reuters, за словами спеціального посланника США в Україні, підірвала мирні зусилля президента Дональда Трампа.

Атака РФ на Київ 28 серпня, Дарницький район, фото: Катерина Галко/Еспресо

"Цілі? Не солдати і зброя, а житлові райони Києва – підрив цивільних поїздів, офісів місії ЄС і Великої Британії та невинних цивільних осіб", – написав Кіт Келлог.

У зв’язку з обстрілами їхніх офісів, Європейський Союз і Велика Британія викликали російських послів для висловлення протесту. Про жертви на обох об'єктах не повідомлялося.

Окрім того, удари також завдали шкоди турецькому підприємству та посольству Азербайджану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що цей удар, другий за масштабами з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, є відповіддю Москви на дипломатичні зусилля з припинення війни.