Росія здійснила найбільшу нічну атаку по Україні, поки Сі Цзіньпінь змушує світ обирати між війною та миром. Акценти світових ЗМІ 7 вересня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 березня. 

Найпотужніша нічна атака РФ по Україні

Десятки світових медіа не оминули увагою найбільший російський повітряний удар за час повномасштабного вторгнення, який спричинив пожежу в будівлі Кабміну та загибель трьох осіб, серед яких дитина.

Атака на Київ вночі 7 вересня, фото: ДСНС

Зокрема у The Guardian пишуть, що Росія завдала удару по столиці України за допомогою дронів і ракет, в результаті чого 18 осіб отримали поранення, а десятки будівель, щонайменше, загорілися.

Там зазначили, що з даху будівлі Кабінету міністрів України в Києві піднявся стовп диму, хоча одразу не було зрозуміло, чи дим був наслідком уламків, чи прямим влучанням, що означало б ескалацію російської повітряної кампанії. У цьому контексті у медіа наголосили, що Росія уникала ударів по урядових будівлях у центрі міста.

Будівля Кабміну, де внаслідок нічної атаки ворога виникла пожежа, фото: Юлія Свириденко

"Вперше урядова будівля була пошкоджена в результаті ворожої атаки, включаючи дах і верхні поверхи. Ми відновимо будівлі, але втрачені життя не можна повернути", – цитують у виданні прем'єр-міністерку України Юлію Свириденко.

Вже у Reuters, посилаючись на своїх свідків, бачили, як горів верхній поверх головної будівлі українського уряду, розташованої в історичному Печерському районі, а густий дим підіймався в чисте блакитне небо відразу після сходу сонця.

Також там процитували Повітряні сили ЗСУ, які повідомили в Telegram, що Росія за ніч запустила в Україну 805 дронів і 13 ракет, а українські оборонні підрозділи збили 751 дрон і чотири ракети.

У якому напрямку рухається Китай?

У CNN з’явився аналітичний матеріал "Сі Цзіньпін просить світ вибрати «війну чи мир». У якому напрямку рухається Китай?" за авторством Симони Маккарті. У ньому авторка аналізує останні масштабні події, а саме військовий парад у Пекіні та саміт Шанхайської організації співробітництва, та те, які послання світу створює очільник компартії Китайської народної республіки Сі Цзіньпінь. 

Зокрема, описуючи масштаби військового параду, на який прибули північнокорейський та російський диктатори, Маккарті стверджує, що багато хто з тих, хто спостерігав за подіями в столицях західних країн, включаючи Дональда Трампа, вважав, що повідомлення було чітким: Китай навмисно провокує США та їхніх партнерів. Вона підкреслила, що Сі організував чи не найпотужнішу демонстрацію Китаю як альтернативного світового лідера, і це як з військового, так і з геополітичного погляду.

Сі Цзіньпін, Путін і Кім Чен Ин, фото: Livedoor News

"Китай давно рекламує своє "мирне" піднесення і засуджує "воєнну агресію" США. Але парад, присвячений закінченню Другої світової війни, безсумнівно, мав на меті продемонструвати стрімкий розвиток найбільшої армії світу і показати нестримну здатність Сі Цзіньпіна проявити жорстку силу на світовій арені", – пише авторка. 

Також аналітикиня не оминула неочікувану розмову, яку ненавмисно записали мікрофони під час параду. Йдеться про діалог Сі та Путіна про те, як завдяки медичним досягненням люди незабаром зможуть дожити до 150 років. 

Маккарті вважає, що так очільник Китаю натякнув на стійкість, яку обидва бачать у своїх позиціях, що сприяють глобальній зміні влади. Окрім того, на ці думки наводить і рішення Кім Чен Ина взяти свою дочку та потенційну наступницю з собою у зеленому поїзді до Пекіна.

Журналістка CNN наголошує, що для Сі розміщення Кіма і Путіна поруч із собою було переконливим способом підкреслити свою впевненість у тому, що винна в нинішньому конфлікті та протистоянні наявна міжнародна система на чолі зі США, а не люди, які сидять поруч із ним.

"Тільки коли всі країни і народи ставитимуться один до одного як до рівних, співіснуватимуть у мирі та підтримуватимуть один одного, вони зможуть забезпечити спільну безпеку» та «викорінити першопричину війни», – заявив Сі під час промови, яка лунала з гучномовців на парадній площі в середу.

Водночас вона зосередилась і на саміті регіональних лідерів, куди прибув і прем'єр-міністр Індії Нарендру Моді. На події, яка відбулась у китайському портовому місті Тяньцзінь, представили "ініціативу глобального управління" – один зі стовпів ширшого плану Сі Цзіньпіна щодо перетворення міжнародної системи та підвищення її "демократичності".

"Глобальне управління зосереджується не тільки на безпеці, але й на фінансах – системі SWIFT, санкціях, торгівлі, управлінні штучним інтелектом, управлінні океанами, зміні клімату... і ми повинні надати країнам Південної півкулі більше права голосу і влади в ООН», – сказав директор Інституту міжнародних відносин при Університеті Ренмін у Пекіні Ван Івей. 

Авторка посилається на експертів, які вважають, що ініціатива Сі має на меті об'єднати країни, які відчувають тиск з боку західної міжнародної системи, яку вони вважають несправедливою. Окрім того, мовиться і про допомогу Китаю послабити вплив США в ряді сфер, розподіливши його між країнами, більш дружніми до компартії.

Маккарті вважає, що це могло б допомогти Пекіну сформувати міжнародну систему, в якій національний розвиток переважає будь-яку концепцію індивідуальних прав людини, і жоден альянс під керівництвом США не може стримати амбіції Китаю. Такі зміни могли б бути вигідними для планів КНР щодо острівної демократії Тайваню, на яку Сі претендує і не виключає захоплення силою.

"Навіть попри те, що Китай наголошує, що його військо має оборонне призначення, демонстрація сили в середу дала аналітикам усього світу чітке уявлення про масштаби його наступальних можливостей і величезний потенціал з виробництва зброї", – резюмує авторка.

Читайте також: Анонс багатополярного світу та посилення співробітництва з Росією й Індією: що обговорювали на полях саміту ШОС у Китаї