Анонс багатополярного світу та посилення співробітництва з Росією й Індією: що обговорювали на полях саміту ШОС у Китаї

Еспресо розповість, про що розмовляли на зустрічах у китайському Тяньцзіні очільники найпотужніших економік, які не приєднані до Західного світу. Окрім того, економіст та виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснить, яким чином Китайська народна республіка продовжує стверджуватися у позиції ще одного світового гегемона. 

Анонс біполярного світу

Отже, ювілейний, 25-й саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який тривав з 31 серпня по 1 вересня, зібрав представників 26 країн і 10 міжнародних організацій. І вже на етапі анонсу події його господар Сі Цзіньпін заявив, що майбутнє світу тепер лежати не в руках Заходу, а Євразії, позаяк перші вже не відіграють ключових скрипок. Відтак у ці дні КНР представив бачення нового багатополярного світу. 

Як влучно підкреслили у звіті Національного інституту стратегічних досліджень, саміт відбувся у дуже зручний для його основних учасників період. 

Дональд Трамп, фото: gettyimages

"Ювілейний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) відбувся в умовах значних змін глобального порядку, спричинених передусім політикою нової адміністрації США, а також конфліктами і війнами, що тривають – російсько-українською війною та конфліктом в Газі", – йдеться у повідомленні. 

І хоч питань для обговорень було багато, як от міжнародна торгівля, екологія, технології, однак основна призма під якою це робили – новий багатополярний світ, який пропонує Сі. 

Переходячи до конкретики, за підсумками саміту підписали його учасники Тянцзянську декларацію та 10-річну стратегію розвитку. Також мовилось і про безпековий сектор, зокрема про створення Центру інтегрованого реагування на загрози та виклики безпеці ШОС і Центру ШОС з боротьби з наркотиками. У межах цієї зустрічі засудили й удари США по Ірану й висловили неприпустимість ушкоджень ядерних об’єктів. І що найбільш суттєво та не стосується дипломатичних промов – рішення заснувати Банк розвитку ШОС, що, судячи з комюніке саміту, стане своєрідним азійським аналогом Європейського банку реконструкції та розвитку.

Також цікаво, що саміт у Китаї відвідав прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, що стало черговим вказівником на потепління у стосунках між цими країнами. Йдеться про перший візит керівника Індії до Китаю за 7 років. Нагадаємо, що з 2020 року дипломатичні зв’язки між ними перебувала у загостреному становищі через збройні сутички у спірному прикордонному регіоні Аксай-Чин. Однак вже сьогодні на фоні митних та газових суперечок США та Індії ситуація змінюється, а Китай вирішив тримати ближче ще одного серйозного азійського гравця.

Сі, Моді та Путін на саміті ШОС, фото: Facebook Віктор Шлінчака

До слова, про війну в Україні, яку розв’язала РФ, у підсумковій документації саміту ШОС не вказано ні слова, в той час, як про інші збройні конфлікти – декілька пунктів.

Повернення Росії на дипломатичну арену

Чи не єдиним, хто на події не обділив Україну увагою – це російський диктатор Володимир Путін. Щоправда, назвав він війну, яку сам розпочав, "українською кризою". Її ж причинами нібито стали "перевороти за підтримки Заходу", а також "спробами втягнути Україну в НАТО". 

фото: The White House/YouTube скриншот

Як наголошує New York Times, коли три роки тому Володимир Путін відвідав щорічний саміт головної політичної та безпекової організації Євразії, російський президент виглядав ізольованим і притиснутим до стінки. Зокрема лідер Китаю Сі висловив занепокоєння з приводу вторгнення Путіна в Україну, прем'єр Індії прямо заявив, що сьогоднішній час – не час війни, а інші глави держав залишили російського диктатора наодинці перед початком зустрічей. Натомість сьогодні все змінилось – Путін та його Росія є одними з найважливіших фігур на шаховій дошці. 

"Путін скористався цією нагодою, щоб публічно звинуватити Захід у війні в Україні. Він радісно потиснув руку прем'єр-міністру Індії Нарендрі Моді і вибухнув сміхом, коли вони обоє приєдналися до китайського лідера Сі Цзіньпіна. Лідери Ірану, Непалу, Таджикистану, Туреччини та В'єтнаму привітно вітали Путіна на закритих зустрічах, які тривали до півночі", – пишуть у NYT. 

Щодо цього професорка глобальної комунікації в Університеті штату Джорджія, яка вивчає Китай і Росію, Марія Рєпнікова зазначила: "Складалося враження, що війна в певному сенсі була прийнята. Це як повернення до звичного життя, ніби війни й не було".

І складно не погодитися, що такий вихід з політичної ізоляції Путіну подарував Трамп, який радісно вітав диктатора, ордер на затримання якого видав Міжнародний кримінальний суд, на своїй території на Алясці. 

Знову ж таки, не меншу роль у поверненні РФ з ізоляції і відіграла жорстка митна політика 47 президента США, яка розсварила його з очільниками країн, які, здається, і без того були доволі хиткі у своїй політиці щодо російсько-української війни. 

"Росія побудувала мережу відносин, які мають значення для російської економіки, легітимізують систему Путіна і роблять вплив війни на Росію меншим, ніж він міг би бути", – вказав директор вашингтонського Інституту Кеннана, який спеціалізується на Євразії Майкл Кіммедж, коментуючи ситуацію для NYT. 

Саме у такій напруженій ситуації, де мінливість політики Трампа перебуває на захмарному рівні, Китай та Росія збирають саміти, протиставляючи свої режими, які нібито можуть показати надійність та стабільність. 

"Усе це про Китай" – експерт про результати 25 саміту ШОС

Як припустив у коментарі для Еспресо економіст Олег Пендзин, увесь саміт був фактично побудований на демонстрації смерті однополярного світу та становлення нового гегемона.

"Він (ред. – Китай) продемонстрував надзвичайно високий рівень авторитету, який навіть не снився американцям. Тобто все те, що ми з вами побачили і почули на саміті ШОС ще раз говорить про те, що сьогодні Китай є набагато більш потужною політичною і геополітичною силою, аніж Сполучені Штати Америки", – наголосив експерт.

Окрім того, економіст виокремив те, що наразі місце, де вирішується питання війни Росії в Україні вже не у Вашингтоні, а у Пекіні, та додав, що "на цьому саміті перебували керівники країн, за спиною яких перебуває більш ніж 3 млрд населення. І це при тому, що загалом у світі близько 7,2 млрд людей". 

Володимир Путін та Сі Цзиньпін, фото: gettyimages

При цьому важливо врахувати, що Росія повністю втратила свій економічний суверенітет відносно Китаю.

"Поведінка Росії на сьогоднішній момент - це поведінка васала, який приїхав до сюзерена. Угу. І це абсолютно чітко видно по поведінці. Фактично, сьогодні війна в Україні повністю залежить від грошей Китаю, адже внутрішніх резервів Російської Федерації вистачить для покриття дефіциту їхнього бюджету хіба що до жовтня місяця", – підсумував Олег Пендзин. 

Читайте також: Путін, Сі та Кім святкують у Пекіні, Трамп лютує, а Україна запасається зброєю. Акценти світових ЗМІ 3 вересня