Кремлю треба понад 70 років, щоб повністю захопити Україну, а Трамп знову всіх здивував. Акценти світових ЗМІ 10 липня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 10 липня.

Трамп погрожує Росії санкціями, але Путін ігнорує це й далі грає у свою гру

фото: Getty Images

У The Washington Post пишуть, що після пів року скептицизму Білого дому щодо Києва та дружелюбності до Москви, президент Дональд Трамп та високопоставлені представники республіканців змінили курс: Білий дім готується надіслати Україні додаткову зброю, а Конгрес прагне запровадити жорсткі нові санкції проти Росії.

Високопоставлений чиновник Білого дому заявив у середу, що президент США погодився на деякі українські запити на військову допомогу на основі детального списку, який президент України Володимир Зеленський передав йому минулого місяця під час їхньої зустрічі в Гаазі.

А на Капітолійському пагорбі спікер Палати представників Майк Джонсон та лідер більшості в Сенаті Джон Тун заявили в середу, що цього місяця вони спробують ухвалити закон, який дасть Трампу право запроваджувати санкції проти покупців російського експорту енергоносіїв.

Однак у The Washington Post відзначають, що політика адміністрації Білого дому щодо України постійно змінювалася, оскільки Трамп намагається тиснути на обидві сторони, щоб ті пішли на поступки для припинення війни.

Тому Європа не довіряє останньому розвороту Трампа до України, кажуть у Politico. 

"Союзники США в Європі стурбовані тим, що підтримка України з боку Америки є нестабільною, і що адміністрація Трампа скоротить свою військову присутність на континенті", - пишуть у виданні. 

Тож європейські уряди готуються до різних сценаріїв, що ускладнює розробку будь-якої стратегії щодо України, адже зовнішня політика Трампа, здається, змінюється за примхою.

"Більше нічого не дивує; ми повинні бути готові до всього", – сказав один дипломат з країни НАТО. 

Інший дипломат відзначив, що одна з причин плутанини – брак комунікації з Вашингтоном. Адже "важко зрозуміти, що відбувається" всередині адміністрації, сказав європейський чиновник, особливо враховуючи те, що "Трамп почав звучати більш послідовно у своїй підтримці України", тоді як керівництво Пентагону "зайняло іншу позицію".

Натомість як відзначають у New York Times, російський диктатор Путін не злякався погроз Трампа, бо переконаний, що перевага Москви на полі бою зростає, і що оборона України "може зазнати краху в найближчі місяці", стверджують люди, близькі до Кремля.  

"Він не пожертвує своїми цілями в Україні заради покращення відносин з Трампом", – сказала Тетяна Станова, старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія Євразія.

Багато росіян сподівалися, що явна симпатія Трампа до російського лідера може призвести до послаблення санкцій, західних інвестицій, угод про контроль над озброєннями та сприятливої ​​геополітичної перебудови в Європі. Здавалося, що все, що потрібно було зробити Путіну, це погодитися на припинення вогню в Україні, яке дозволило б Росії зберегти територію, яку вона вже захопила.

"Але Путін хотів більшого. Оскільки Росія здобула перемоги на полі бою, а Україна боролася з нестачею людей для захисту своїх ліній фронту , військові амбіції Путіна лише зросли. Оскільки Трамп дає зрозуміти своє розчарування Путіним, стало зрозуміліше, що Путін готовий ризикнути своїми стосунками з президентом США заради того, що стало його головною метою після 40 місяців повномасштабної війни – досягнення капітуляції України перед його вимогами", - констатують у New York Times. 

Однак, як пишуть у CNN, державний секретар США Марко Рубіо планує зустрітися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у четвер, лише за кілька днів після того, як президент Дональд Трамп висловив розчарування Володимиром Путіним. Зустріч має відбутися в Малайзії на полях саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії.

Росія не здатна зробити стратегічний прорив української оборони 

війна з Росією, ілюстрація, фото: Генштаб

А у BBC кажуть, що літній наступ Росії в Україні зараз спрямований на три фронти, але стикається з жорстким опором. 

Попри на рекордну інтенсивність нічних атак російських дронів і ракет, українські війська повідомляють про локальні успіхи на фронті. Минулого місяця Росія захопила 556 кв. км території, що є найбільшим просуванням цього року, за даними DeepState. Це приблизно розмір Чикаго. Росія прагне перерізати українські шляхи постачання на сході та створити буферну зону на півночі.

Проте наступ Росії повільний: за нинішніх темпів захоплення всієї України зайняло б понад 70 років. Атаки зосереджені на Сумській області, містах Покровськ і Костянтинівка та районі на захід від Покровська. У Сумській області росіяни просунулися на 10–12 км, але зупинилися через опір. У Харкові вони захопили прикордонне село, але без значних підкріплень подальший прогрес малоймовірний.

Росія застосовує тактику "повзучого наступу" з невеликими піхотними групами, що виснажує українські ресурси. Втрати Росії, за оцінками ЗСУ, сягають понад 1000 солдатів щодня. У районі Покровська, де зосереджено 111 000 російських військових, Москва намагається створити "котел", але прорив малоймовірний. Найбільший успіх Росії – на Новопавлівському напрямку, де вони просувалися часом і до 10 км на день, але твердження про вихід до Дніпропетровської області спростовуються офіційним Києвом.

Українські війська зазнають труднощів через атаки дронів, які ускладнюють логістику та евакуацію. Російські дрони, як-от "Гербера", не лише атакують військові цілі, а й тероризують цивільних, руйнуючи будівлі та підриваючи моральний дух. Росія намагається розпорошити українські сили вздовж 1200-кілометрової лінії фронту, але стратегічні прориви залишаються поза їхньою досяжністю.

Римська конференція та суперечки навколо корупції в Україні 

фото: НАЗК

У AP написали, що Італія відкриває конференцію з відновлення України, адже "сумніви щодо допомоги США в обороні залишаються". 

Тож у Римі проводять четверту конференцію з відновлення України. Прем’єр Джорджія Мелоні та президент Володимир Зеленський відкрили захід, який зібрав 100 делегацій, 40 міжнародних організацій і 2000 представників бізнесу та громадянського суспільства. Конференція, що проходить у конференц-центрі "Cloud", спрямована на залучення інвестицій в оборонну, енергетичну, гірничодобувну та інші галузі України, а також на підтримку реформ для вступу до ЄС.

За оцінками Світового банку, відновлення України коштуватиме $524 млрд протягом десятиліття. На відміну від попередніх конференцій у Лугано, Лондоні та Берліні, римський захід фокусується на конкретних проєктах і зниженні інвестиційних ризиків. Елеонора Тафуро Амброзетті з ISPI наголосила, що відновлення – нагальний пріоритет, попри війну. Курт Волкер закликав створити координуюче агентство для ефективного відновлення, прогнозуючи двозначне економічне зростання України за умови припинення вогню.

Серед учасників – лідери Німеччини, Польщі, Нідерландів, єврокомісар Урсула фон дер Ляєн та інші. Франція та Велика Британія долучаються до окремих дискусій через відеозв’язок, зокрема щодо можливої миротворчої місії.

Однак, як відзначає Politico, українські чиновники вирушили на конференцію до Риму, щоб попросити про додаткову допомогу, в той час, як зірвали "незалежний процес відбору, підтриманий західними союзниками країни". Адже Київ відкинув запропоновану посаду керівника бюро з економічних злочинів, створивши конфлікт із західними партнерами. 

"Український уряд зіткнувся з різкою негативною реакцією після того, як відхилив кандидатуру, обрану незалежною комісією, на посаду керівника агентства, яке займається розслідуванням економічних злочинів. Бюро економічної безпеки було створено у 2021 році, але його звинувачують у вимаганні грошей від бізнесу. В останні роки ЄС та Міжнародний валютний фонд зробили реформу бюро умовою для продовження виплат допомоги. У рамках процесу реформ незалежна комісія обрала керівником бюро Олександра Цивінського, детектива з боротьби з корупцією, який на початку цього року викрив велику справу про земельну корупцію в Києві. Але в понеділок уряд оголосив, що не призначатиме Цивінського на цю посаду, і натомість попросив комісію обрати двох інших кандидатів", - пишуть у Politico.

Хоч український уряд наполягає, що рішення законне, однак опозиція вважає інакше. Зокрема, нардеп Ярослав Железняк заявив, що за цим рішенням стоїть Офіс президента, додавши, що Зеленський вирішив "придушити незалежні елементи в правоохоронних органах після того, як його головному союзнику, віцепрем'єр-міністр Олексію Чернишову, минулого місяця було висунуто звинувачення в корупції".

У виданні додають, що український уряд раніше майже два роки гальмував призначення нового голови Спеціальної антикорупційної прокуратури, якого також обирала незалежна комісія, перш ніж піддатися тиску Брюсселя у 2022 році.

Читайте також: Тимчасовий захист до 2027 року: як ЄС, Франція та Україна планують наступний етап