Трамп наодинці з Путіним у кімнаті – прямий шлях до катастрофи, а лідери Європи планують розмову з президентом США напередодні. Акценти світових ЗМІ 13 серпня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 13 серпня.

Трамп наодинці з Путіним у кімнаті – прямий шлях до катастрофи

Трамп і Путін, фото: gettyimages

Трамп наодинці з Путіним у кімнаті – це прямий шлях до катастрофи. Достатньо згадати їхню останню зустріч, пише у своїй аналітиці журналіст The Guardian Ендрю Рот, який спеціалізується на міжнародних питань у Вашингтоні.

Він підкреслює та нагадує, уроки Гельсінкі чіткі: залишити Дональда Трампа наодинці з Володимиром Путіним у кімнаті – справа непередбачувана і часто небезпечна. У 2018 році два лідери зустрілися на запрошення президента Фінляндії Саулі Нііністьо, щоб обговорити, серед іншого, крах відносин між США і Росією, звинувачення у втручанні у вибори та затяжну війну на сході України.

Коли Трамп вийшов із кімнати, він виглядав зачарованим кремлівським лідером. На пресконференції, відповідаючи на запитання про висновки розвідки США про втручання Росії у вибори, Трамп сказав: "Президент Путін каже, що це не Росія. Я не бачу жодних причин, чому це могло б бути так". 

Старша радниця Трампа з питань Кремля в Раді національної безпеки США Фіона Гілл, пізніше сказала, що вона розглядала можливість увімкнути пожежну сигналізацію або інсценувати медичну надзвичайну ситуацію, щоб припинити пресконференцію.

Якимось чином ставки стали ще вищими, зауважує Ендрю Рот, оскільки Трамп і Путін планують зустрітися в п'ятницю на Алясці, де, за словами Трампа, вони обговорять "обмін територіями" під час першої зустрічі Путіна з лідером G7 після його вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Європейські лідери побоюються, що Трамп може знову вийти з закритої зустрічі, проповідуючи кремлівське Євангеліє.

Білий дім знижує очікування від саміту, що свідчить про відсутність конкретних домовленостей. На пресконференції Трамп заявив, що це скоріше "зустріч для з’ясування позицій".  Він додав, що вже за перші хвилини зустрічі зрозуміє, чи готовий Путін до перемир’я, і повідомить про це Володимиру Зеленському та європейським лідерам.

Але Путін все одно спробує сформувати у Трампа уявлення про те, що може передбачати мирна угода, таким чином, щоб це принесло максимальну користь Кремлю.

Як написав старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол в Україні Джон Гербст, Путін "хоче укласти з Трампом угоду, яку можна буде представити Києву та іншим європейським столицям як доконаний факт". Відсутність запрошень для європейських лідерів "має запах Ялтинської конференції 1945 року, де США, СРСР і Велика Британія вирішили долю половини Європи над головами цих народів".

Європа та Україна відкинули ці пропозиції. Напередодні саміту Зеленський заявив, що Україна не віддасть Росії території, яку вона може використати для нового наступу, фактично спростувавши прогнози Трампа про це.

Імпровізований характер підходу Трампа до зовнішньої політики може зіграти на руку зовнішнім супротивникам США, але він також їх розчарував. Лідери, такі як президент Китаю Сі Цзіньпін, як кажуть, воліють провести більш ретельну підготовку перед зустріччю з Трампом саме через його непередбачуваність. Росія також розчарована відсутністю процесу в адміністрації Трампа. Але це не завадило Путіну ризикнути та вийти на ринг з Трампом для їхньої першої зустрічі віч-на-віч за час цієї адміністрації.

Прессекретарка Білого дому Кароліна Левітт, заявила, що зустріч між Трампом і Путіним буде односторонньою і стане для Трампа "вправою зі слухання", під час якої він зможе з'ясувати точку зору Росії.

Відсутність радників у кімнаті викликає важливе питання: чи приведуть до тривалих результатів будь-які домовленості, досягнуті у приватній обстановці, навіть за присутності перекладачів або інших осіб, які ведуть записи?

Схожий випадок трапився під час саміту в Гельсінкі, пригадує Ендрю Рот, коли Трамп вийшов із зали і заявив, що домовився з Путіним про надання американським правоохоронним органам доступу до співробітників ГРУ, яких звинувачують у втручанні у вибори в США. Пізніше Путін своєю чергою заявив, що отримає доступ до американців, відповідальних за просування антикорупційного закону Магнітського.

"Звичайно, це ні до чого не привело, – сказала про це все Гілл. – Трамп не до кінця зрозумів, що йому сказав Путін. Іншими словами, знаєте, є якась зустріч чи щось таке, але це не переростає в щось конкретне".

Лідери Європи планують розмову з президентом США напередодні зустрічі на Алясці

Фрідріх Мерц, фото: gettyimages

Канцлер Фрідріх Мерц та кілька його союзників проведуть відеоконференцію з президентом США. Це останній крок у тривалих літніх зусиллях з метою збереження єдності в підтримці України, повідомляє The New York Times.

Фрідріх Мерц скликає відеоконференцію на тему України, в якій візьмуть участь Трамп, віцепрезидент Джей Ді Венс, президент України Володимир Зеленський та кілька улюблених європейських лідерів Трампа, таких як прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні. Зеленський буде в Берліні для участі в зустрічі і, як очікується, пізніше він проінформує журналістів разом з Мерцем.

З широкого кола публічних заяв Мерца та інших осіб випливає, що лідери будуть закликати Трампа не укладати мирну угоду з Путіним за спиною Зеленського або його європейських союзників. Зеленського не запросили до Аляски.

Європейські лідери, ймовірно, наголошуватимуть, що будь-які обговорення умов припинення війни повинні розпочатися з повного припинення вогню. Вони також вважають, що схвалення Європи є необхідним для будь-яких планів щодо забезпечення перемир'я за допомогою європейських військ. Це буде останньою спробою Мерца та його європейських колег зупинити односторонні імпульси Трампа і не дати йому потрапити під вплив Путіна.

"Ми не можемо прийняти, що територіальні питання між Росією та Америкою обговорюються або навіть вирішуються над головами європейців, над головами українців", – сказав Мерц. – Я припускаю, що американський уряд бачить це так само. Ось чому існує така тісна координація".

Мерц присвятив значну частину свого першого терміну відновленню збройних сил Німеччини та поверненню їй лідерських позицій у Європі та світі, пильно стежачи за Росією. З моменту вступу на посаду на початку травня він активно загравав з паном Трампом, зауважує NYT.

Він невпинно переконував Трампа, що, втрутившись сміливо і рішуче на боці України проти Росії, США можуть змусити Путіна піти на перемир'я і серйозні переговори про припинення війни. Це було головним проханням канцлера до президента, яке переважало інші важливі питання, такі як намір Трампа ввести нові мита на Європу.

Трамп, здавалося, був готовий до цього в різній мірі, особливо з огляду на те, що в останні місяці він був все більше розчарований тривалими бомбардуваннями України з боку Путіна. Він погодився продати американську зброю Німеччині та іншим країнам, яка потім буде поставлена Києву, і погрожував ввести жорсткі економічні санкції проти Москви, якщо війна триватиме.

Але потім, минулого тижня, після пропозицій від Путіна, Трамп знову змінив свою позицію. Він поспішно призначив зустріч на Алясці. Цього тижня він заявив журналістам, що хоче дізнатися, що думає Путін, і чи може він домогтися «угоди» щодо війни, включно з обміном територій, які наразі належать Україні та Росії.

Мерц і його союзники побоюються наслідків цієї дискусії. Тому вони зібрали на відеоконференцію європейських лідерів, які мають добрі стосунки з Трампом, зокрема лідерів Польщі та Фінляндії, а також генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

Європейські лідери відмовляються обговорювати питання про перегляд кордонів до того, як Путін погодиться на припинення вогню. Вони не хочуть віддавати в переговорах українські землі, які наразі не контролюються російськими військами. Німецькі чиновники більш публічно ухиляються від відповіді на питання, чи можуть вони підтримати перемир'я, яке віддає Росії деякі частини довоєнної України, хоча в приватному порядку вони звучать примиреними з цією можливістю. Вони також побоюються, що мир на поганих умовах може спонукати Путіна продовжити свій поступ на Західну Європу, можливо, направивши війська до сусідньої Литви, яка є членом НАТО.

"Дійсно, є побоювання, що Путін може відчути себе настільки сміливим, що не зупиниться перед Берліном, а спробує викликати заворушення в інших країнах Балтії та інших європейських країнах", – сказала редактор відділу міжнародної політики німецької газети Die Zeit Анна Зауербрей.

Перш за все, європейці побоюються, що Путін може використати зустріч на Алясці, щоб продати Трампу мирну угоду, яку Зеленський ніколи не прийме, що змусить Трампа обернути свій гнів на українського лідера. Тоді Трамп може погрожувати відкликати важливу розвідувальну підтримку США для України на полі бою, як це коротко зробила його адміністрація навесні цього року.

У такому випадку Європа продовжуватиме підтримувати Україну, але її завдання буде складнішим. Мерц та інші лідери визнали необхідність американської підтримки.