Трамп пропонував Києву приймати мігрантів, а боротьба з пам’ятниками розділяє Одесу. Акценти світових ЗМІ 7 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 7 травня.

Байден назвав Трампа дурнем через бажання умиротворити Путіна ціною українських земель 

Експрезидент Джо Байден в ексклюзивному інтерв'ю, своєму першому після відходу з Білого дому, заявив BBC, що тиск адміністрації Трампа на Україну з вимогою віддати територію Росії є "сучасним маневром умиротворення".

Він сказав, що президент Росії Володимир Путін вважає Україну частиною Росії, і "будь-хто, хто думає, що він зупиниться", якщо якусь територію буде віддано в рамках мирної угоди, "просто дурень".

Байден, який виступав цього тижня на честь 80-ї річниці Дня Перемоги в Європі, також заявив, що його турбує розпад відносин між США та Європою за президентства Дональда Трампа, що, за його словами, "змінить сучасну історію світу". Він додав, що лідери континенту "задалися питанням: що ж мені тепер робити?... Чи можу я покластися на Сполучені Штати? Чи будуть вони там?" 

Трамп пропонував Україні приймати американських мігрантів 

Володимир Зеленський і Дональд Трамп, Фото: Getty Images

У The Washington Post написали ексклюзив про те, що адміністрація Трампа на початку цього року закликала український уряд прийняти невизначену кількість депортованих із США громадян інших країн, згідно з документами, з якими ознайомилося видання. Вони відзначають, що це надзвичайний запит до країни, яка перебуває у стані війни та залежить від американської військової та фінансової підтримки для свого виживання.

У документах не вказано, як українські чиновники відреагували на пропозицію, передану високопоставленим американським дипломатом. Українська дипломатка повідомила посольство США лише про те, що її уряд надасть відповідь, як тільки сформулює позицію, згідно з документами, які свідчать про те, що аналогічні пропозиції були надіслані низці інших країн приблизно в той самий день.

"Україна не приймала жодних громадян третіх країн зі Сполучених Штатів, і немає жодних ознак того, що Київ серйозно розглядав американську пропозицію. Двоє українських чиновників, знайомих з цим питанням, заявили, що ця тема ніколи не обговорювалася на найвищому рівні уряду. Один з чиновників сказав, що йому не відомо про будь-які "політичні вимоги", висунуті Сполученими Штатами щодо їхнього бажання, щоб Україна приймала депортованих", - пишуть у The Washington Post.

Яель Шахер, директорка з питань Америки та Європи гуманітарної організації Refugees International, заявила, що, схоже, адміністрація Трампа націлена в цьому питанні на ті уряди, які хочуть заручитися прихильністю Трампа та перебувають під тиском.

Боротьба з пам’ятниками створює внутрішні конфлікти в Одесі 

А у The New Your Times написали про "культурну битву в Одесі", яку бомбардує Росія. Вони відзначили, що "прагнення перейменувати вулиці та знести пам'ятники, пов'язані з імперською Росією, розділяє Одесу, ідентичність якої тісно пов'язана з її історією". 

Стаття зосереджена навколо бронзової статуї Ісаака Бабеля, що стоїть у центрі Одеси. Бабель – єврейський письменник з Одеси, який у своїх "Одеських оповіданнях" розповідав про мультикультурну душу міста – його єврейську спадщину, контрабандистів і митців. Та Бабель також був чекістом, тому незабаром статую можуть знести через закон про деколонізацію, який вимагає усунення "символів російської імперської політики". 

Американські журналісти пишуть, що чимало одеситів обурені цим. Бо вони вважають, що Бабель уособлює унікальну ідентичність Одеси, і його знищення загрожує стерти дух міста, яке й без того страждає від російських обстрілів. "Без Бабеля Одеса втратить душу", – каже Антоніна Полетті, місцева редакторка. Натомість прихильники закону, як адвокат Артем Карташов, стверджують, що Бабель символізує російський вплив, який Україна мусить подолати, щоб утвердити власну ідентичність.

У виданні наголошують, що цей конфлікт, який триває довкола й інших пам’ятників, відображає ширшу боротьбу за повоєнну ідентичність України: чи буде вона суто українською, чи збереже мультикультурне обличчя (пов’язане в тому числі з Росією). 

"Одеса, заснована за Російської імперії та переважно російськомовна, стала епіцентром цих дебатів", - відзначають у The New Your Times і додають, що закон уже призвів до перейменування тисяч вулиць і знесення пам’ятників, зокрема Пушкіна, якого в Одесі "шанують як поета, а не символ імперії". Тому місцеві жителі, як учителька Ірина Радян, закликають до виваженого підходу, адже "історію міста, пов’язану з імперським і радянським минулим, не стерти". 

Противники знесення звернулися до ЮНЕСКО, сподіваючись захистити пам’ятки. Хоча для української національної політики це шанс позбутися російського впливу, але водночас є ризик "відчужити російськомовних українців". 

"Українська ідентичність – це громадянська, а не етнічна", – наголошує одеситка Антоніна Полетті, застерігаючи від розколу. Тому у виданні підсумують, що Одеса залишається випробуванням для політиків України, які мають дилему: як зберегти себе, не втративши багатство своєї історії.

Скільки треба на ремонт ЧАЕС після російської атаки 

The Guardian написали свій ексклюзив, що за попередніми оцінками та даними експертів-інженерів, російський безпілотник Shahed вартістю до 100 тис. доларів стерлінгів завдав у лютому Чорнобильській атомній електростанції збитків на десятки мільйонів доларів. 

У видання зазначили, що вартість повного ремонту, ймовірно, візьмуть на себе уряди західних країн, зокрема Великої Британії, оскільки, за попередніми оцінками, повний ремонт коштуватиме більше, ніж 25 мільйонів євро, доступних у спеціальному міжнародному резервному фонді.

Удар у середині лютого не спричинив безпосередньої радіологічної небезпеки, але він значно пошкодив захисну конструкцію вартістю 1,5 мільярда євро, побудовану у 2017 році для захисту зруйнованого реактора, і, ймовірно, для повного ремонту знадобляться місяці, якщо не роки.

Безпілотник пролітав нижче рівня, де його не міг виявити радар, його атака пробила отвір площею 15 квадратних метрів у зовнішньому даху. Вона також спричинила особливо руйнівну, складну тліючу пожежу внутрішньої обшивки конструкції, на гасіння якої знадобилося понад два тижні. 

"Лютневий напад знову відкрив саркофаг для стихії, а це означає, що радіоактивний пил може потрапляти назовні, а дощова вода – всередину, хоча міністерство охорони навколишнього середовища країни стверджує, що "радіаційний фон наразі знаходиться в межах норми та перебуває під постійним контролем", - додають у The Guardian. 

Читайте також: Катастрофа на Чорнобильській АЕС 39 років потому: війна як загроза нової трагедії