Україна погодилася передати доходи від деяких корисних копалин США, а ті двічі ставали на бік Росії під час голосування в ООН. Акценти світових ЗМІ 26 лютого

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 26 лютого.

Україна погодилася передати доходи від деяких корисних копалин США

Президент Трамп, який наполягав на тому, що хоче "відшкодування" за минулу військову допомогу Києву, запропонував президенту Володимиру Зеленському відвідати Вашингтон цього тижня, щоб підписати угоду, яку він назвав "дуже великою справою", пише The New York Times.

Україна погодилася передати Сполученим Штатам доходи від деяких своїх корисних копалин, заявили американський і український чиновники, і ця угода стала наслідком інтенсивної кампанії тиску з боку президента Трампа, яка включала образи і погрози.

Як відзначає NYT, остаточні умови угоди були невідомі, і не відразу було зрозуміло, що Україна отримає в результаті після кількох днів важких, часом напружених переговорів, якщо отримає взагалі щось. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наполягав на отриманні гарантій безпеки для своєї країни в обмін на права на видобуток корисних копалин, оскільки війна з Росією триває вже четвертий рік.

Попередні проєкти угод, з якими ознайомилася The New York Times, не містили таких зобов'язань у сфері безпеки. Трамп наполягав, що хоче "відшкодування" за минулу військову допомогу Києву, переводячи альянс Америки з Україною на відверто меркантильну основу.

За словами американського чиновника, остаточний перекладений проєкт угоди був надісланий в Україну у вівторок. Очікується, що міністр фінансів Скотт Бессент і його український колега, за словами американського чиновника, спочатку підпишуть угоду, а потім Зеленський поїде до Вашингтона для підписання з Трампом. Чиновники говорили анонімно.

"Я чув, що він приїжджає в п'ятницю. Звичайно, я не проти, якщо він захоче. І він хотів би підписати його разом зі мною. І я розумію, що це велика справа, дуже велика справа", – сказав Трамп про Зеленського та про угоду під час виступу в Овальному кабінеті.

Зеленський протягом багатьох днів наполягав на тому, щоб завершити будь-яку угоду з Трампом особисто. Але український лідер відхилив принаймні ще один проєкт угоди, оскільки в ньому не було конкретних гарантій безпеки з боку США, а також через те, що Трамп вимагав права на видобуток корисних копалин на суму 500 мільярдів доларів, а також інші положення, які Україна вважала неприйнятними.

В останні кілька днів українці стали більш спокійно ставитися до угоди після того, як американці зняли деякі з найбільш обтяжливих умов. Хоча остаточні умови угоди не є чіткими, проєкт угоди, який обговорювався у вівторок, більше не включав вимогу до України внести 500 мільярдів доларів до фонду, що належить Сполученим Штатам. Він також не містив вимоги, щоб Україна повернула Сполученим Штатам удвічі більшу суму за будь-яку майбутню американську допомогу – вимогу, яку Зеленський порівнював з нав'язуванням Україні довгострокового боргу.

Натомість проєкт угоди передбачав, що Україна вноситиме до фонду половину своїх надходжень від майбутньої монетизації природних ресурсів, зокрема критично важливих корисних копалин, нафти і газу. Сполученим Штатам належала б максимальна фінансова частка у фонді, дозволена американським законодавством, хоча й не обов'язково вся. Фонд буде призначений для реінвестування частини доходів в Україну.

США двічі ставали на бік Росії під час голосування в ООН

США двічі ставали на бік Росії під час голосування в Організації Об'єднаних Націй з нагоди третьої річниці російського вторгнення в Україну, що підкреслює зміну позиції адміністрації Трампа щодо війни, повідомляє BBC.

Спочатку США виступили проти розробленої Європою резолюції, яка засуджувала дії Москви і підтримувала територіальну цілісність України, проголосувавши так само, як і Росія та інші країни, зокрема Північна Корея і Білорусь, на Генеральній Асамблеї ООН (ГА ООН) у Нью-Йорку.

Потім США підготували і проголосували за резолюцію в Раді Безпеки ООН, яка закликала до припинення конфлікту, але не містила жодної критики на адресу Росії.

Рада Безпеки прийняла резолюцію, але два ключові союзники США - Великобританія і Франція - утрималися після того, як на їхні спроби змінити формулювання було накладено вето.

Білий дім Трампа похитнув трансатлантичний альянс, задобрюючи Москву і ставлячи під сумнів довгострокові зобов'язання Америки щодо європейської безпеки.

Цей розрив був розкритий у понеділок на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, що складається з 193 членів, коли американські дипломати проштовхнули свою обмежену резолюцію, в якій висловлювалася скорбота щодо загибелі людей під час "російсько-українського конфлікту" і містився заклик до його якнайшвидшого завершення.

Європейські дипломати представили докладніший текст, в якому звинуватили Росію у повномасштабному вторгненні та підтримали суверенітет і територіальну цілісність України.

Члени ГА ООН підтримали європейську резолюцію 93 голосами, але, відзначає BBC, як не дивно, США не утрималися, але фактично проголосували проти, разом з Росією, Ізраїлем, Північною Кореєю, Суданом, Білоруссю, Угорщиною та 11 іншими державами, 65 з яких утрималися.

Генасамблея ООН також ухвалила американську резолюцію, але лише після того, як до неї були внесені поправки, що включали формулювання на підтримку України, через що США утрималися.

Сенатор-республіканець Джон Кертіс заявив, що він "глибоко стурбований" голосуванням, "яке поставило нас на один бік з Росією та Північною Кореєю".

"Це не наші друзі. Така позиція є драматичним відходом від американських ідеалів свободи і демократії", – написав він у мережі X.

Голосування "суперечить нашій давній підтримці демократії", заявила своєю чергою колишня спікерка Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі.