Україні потрібні сотні літаків, але ресурси тануть, а ЄС усе ще не домовився про фінансування. Акценти світових ЗМІ 18 листопада

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 18 листопада.

Угода України з Францією – для політичних балів обом лідерам

фото: president.gov.ua

Міжнародні медіа акцентували на новій військовій угоді між Україною та Францією, яку президенти обох країні підписали у Парижі. За нею, Київ отримає 100 французьких винищувачів та чимало іншої зброї й техніки. Однак, як відзначають у New York Times, є чимало критиків стосовно 10-річного графіка постачання цих літаків та іншого оборонного обладнання.

"Але угода, яка була укладена через кілька тижнів після того, як Швеція погодилася продати Києву до 150 винищувачів, сигналізувала про рішучість Європи допомогти захистити Україну від довгострокових загроз з боку Росії", - кажуть у виданні.

За словами французів, угода навмисно розподілена на 10 років, щоб забезпечити довгострокову підтримку Україні та розподілити фінансування, частина якого має бути покрита європейськими програмами.

Угода включає обладнання протиповітряної оборони, ракети класу "повітря-повітря" та авіаційні бомби, а також спільні проєкти в оборонному секторі, які мають розпочатися цього року. Дві країни також спільно працюватимуть над виробництвом безпілотників-перехоплювачів.

У BBC пишуть, що фінансові деталі ще належить узгодити, але, за повідомленнями, Франція планує залучити фінансування ЄС, а також отримати доступ до заморожених російських активів – суперечливий крок, який розколов блок із 27 країн.

"Це радше довгострокова політична угода, ніж детальне замовлення на закупівлю, тому мало хто очікує, що ця заява кардинально змінить динаміку нищівного вторгнення Росії. Обіцянки західної військової техніки також ефективні настільки, наскільки ефективні навчання та логістика, які вони забезпечують. З Rafales виникають додаткові складнощі навколо питання про те, хто платить. Вважається, що Франція використає власні внески до бюджету для Києва, а також розгляне спільні механізми запозичень ЄС, щоб допомогти оплатити угоду", - зауважують у виданні.

У AP кажуть, що літаки "Рафаель" – найсучасніший винищувач Франції, високотехнологічний багатоцільовий бойовий літак із дельтаподібним крилом, відомий своєю маневреністю та ефективністю. Він брав участь у закордонних військових операціях країни, зокрема на Близькому Сході та в Африці, а його вартість оцінюється в понад 100 мільйонів доларів за одиницю.

У CNN відзначили, що це був дев'ятий візит Зеленського до Парижа з часів російського вторгнення 2022 року, оскільки Франція стала центральним стовпом західної підтримки України, особливо враховуючи непередбачуваність поставок зброї зі США.

"Угода, підписана в понеділок, є лише листом про наміри, до конкретної покупки ще далеко, що викликає питання щодо того, як Україна оплатить французькі літаки, хоча в жовтні Україна підписала лист про взаєморозуміння щодо 100-150 літаків Grippen шведського виробництва", - зауважують у виданні.

У Reuters також написали, що лист про наміри, який підписали лідери обох країн, є політичним зобов'язанням, а не угодою про купівлю, яка має бути укладена пізніше.

У Bloomberg теж наголосили, що йдеться про "лист про наміри", тому є ще багато деталей, які потрібно буде узгодити. Також у виданні пишуть, що ЄС розглядає грант Україні на €90 млрд, якщо план із замороженими активами Росії провалиться.

У листі до лідерів ЄС Урсула фон дер Ляєн пропонує три запасні варіанти фінансування України на 2026–2027 рр., якщо план із замороженими активами РФ остаточно провалиться (Бельгія продовжує його блокувати):

• Гранти від країн-членів на суму щонайменше €90 млрд;
• Спільний борг ЄС для надання позики Україні;
• Використання російських активів як забезпечення позики.

Та будь-який спільний кредит вимагатиме від держав безумовних і безвідкличних гарантій.

У New York Times додають, що грошові резерви України закінчуються, а в Європи "немає гарного плану Б".

"Чиновники Європейського Союзу місяцями зосереджувалися на плані використання заморожених російських активів для надання Україні позики, яка могла б допомогти Києву боротися з наступним етапом війни. Дедалі очевидніше, що у випадку провалу блок не має нічого, крім поганих альтернатив", - кажуть у виданні.

Російська атака на турецький танкер з газом має стратегічну мету

Також ЗМІ писали про надзвичайну ситуацію через удар Росії по Дунаю, який спричинив пожежу на газовому танкері на кордоні НАТО. Як пише Politico, палаючий корабель, що пришвартований поблизу румунського села, "може вибухнути будь-якої миті", каже місцева влада.

Зазначається, що Румунія евакуювала село Плауру (250 людей) на кордоні з Україною після того, як російський безпілотник влучив у турецький танкер ORINDA зі зрідженим газом (близько 1,8 млн галонів) на Дунаї біля Ізмаїла. Румуни також перекрили дороги, виведено тварин. Екіпаж танкера (16 чоловіків) також врятовано.

Попри це, НАТО відмовилося коментувати ситуацію.

У AP зауважили, що нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав угоду про імпорт американського зрідженого природного газу через цей регіон, який регулярно зазнає російських ударів.

"З моменту повномасштабного вторгнення в сусідню територію майже чотири роки тому Росія неодноразово використовувала дрони, ракети та артилерію для обстрілу Одеської області, особливо її чорноморських портів. Ізмаїл розташований на Чорноморському естуарії та є одним із низки портів, життєво важливих для українського імпорту та експорту. Оскільки Росія також націлилася на енергетичну інфраструктуру України  Зеленський намагається забезпечити імпорт газу та інших енергоносіїв, які допоможуть його країні пережити зиму, що наближається", - наголошую у виданні. 

У Der Spiegel теж кажуть, що українські порти на Дунаї мають вирішальне значення для експорту зерна та імпорту енергоносіїв. Тому вони часто стають мішенню для російських авіаударів.

Хто стоїть за підривом польської залізниці 

фото: Укрзалізниця

Також західні медіа писали про ситуацію з підривом польської залізниці. Як пише CNN, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що залізнична колія між польськими містами Варшавою та Любліном була зруйнована в результаті "безпрецедентного акту саботажу" минулими вихідними, зазначивши, що залізниця "має вирішальне значення для доставки допомоги Україні".

На пресконференції в понеділок вдень міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський заявив, що протягом вихідних сталося два окремих інциденти – один підтверджений акт саботажу, а інший, який вважається "дуже ймовірним" саботажем. Наразі жодних арештів у зв'язку з цими інцидентами не було здійснено.

Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, заявила, що загрози безпеці Європи є "реальними та зростаючими".

Вибух є останнім у низці інцидентів у Європі, які привели континент у стан підвищеної готовності, наголошують у CNN.

У дослідницькій роботі Міжнародного інституту стратегічних досліджень зазначається, що Росія проводить "кампанію саботажу, вандалізму, шпигунства та таємних операцій" з метою дестабілізації європейських урядів.

Заступник глави МВС Польщі Мацей Дущик в інтерв’ю Polsat News заявив: країна вже давно стикається з хвилями саботажу. Зокрема, торік величезну пожежу у варшавському ТРЦ влаштували за завданням російських спецслужб (Росія заперечує). Щодо недавнього пошкодження залізничної колії Дущик закликав не поспішати з висновками: "Росія не настільки всемогутня, щоб за кожним підпалом стояла саме вона, але виключати це, однак не можна".

У New York Times пишуть, що незрозуміло, хто був відповідальним, або чому польська влада вважає, що це було зроблено з метою збити поїзд.

У польському виданні Rzeczpospolita повідомили, що диверсійні групи створюють спеціально під конкретні операції й під керівництвом російської розвідки. Про це заявив Марек Бернацький – колишній міністр внутрішніх справ та адміністрації, а також депутат від Польської народної партії. За його словами, за диверсією на польській залізниці "безумовно стоять росіяни".

Читайте також: Супутниковий фронт: як РФ та Китай посилюють шпигунські ігри у космосі та впливають на війну в Україні. Пояснюємо