Супутниковий фронт: як РФ та Китай посилюють шпигунські ігри у космосі та впливають на війну в Україні. Пояснюємо

Космос перетворюється на арену тихої, майже беззвучної боротьби, де замість вибухів – маневри супутників, замість пострілів – перекриті сигнали та збої в навігації. Сьогодні Росія та Китай активно зміцнюють свої розвідувальні можливості у космосі, і це безпосередньо впливає на Україну. На противагу їм – США та союзники, які намагаються втримати відкритий космос від перетворення на нове поле необмеженої зброї. 

Більше про шпигунські ігри в космосі, розповість Еспресо.

Коротка історія космічного шпигунства

Американський розвідувальний супутник KH-7 Gambit та як з нього вилучали фотоплівку у 60-ті роки, фото: Вікіпедія

Космос давно перестав бути виключно сферою наукових досліджень і мирного освоєння. Ще з середини XX століття він став ареною шпигунських ігор, де супутники-шпигуни, засоби протидії та контркосмічна зброя визначають баланс сил на Землі. 

Тож історія космічного шпигунства розпочалася майже одразу після запуску першого супутника. У 1957 році СРСР запустив "Спутник-1". М’яко кажучи, це шокувало громадськість США і стало початком "космічної гонки". Американці запустили Project SAINT – розробку засобів перехоплення, огляду та знищення радянських космічних апаратів. Адже у США побоювалися ударів з космосу, особливо через радянську пропаганду нібито своєї переваги.

Вже у 1960-х роках США розробили програму Corona – перші супутники з фото розвідкою (як KH-7 Gambit), які просто скидали плівку з фотографіями у спеціальному контейнері на Землю. Це дозволило отримувати високоякісні знімки радянських баз без ризику, як у випадку з літаками U-2 (збиття якого над СРСР у 1960 році стало гучним скандалом). СРСР відповів програмою Zenit у 1961–1962 роках. І таких програм та контрпрограм було ще багато.

Загалом під час Холодної війни космос став ключовим для верифікації договорів про роззброєння. Адже супутники фіксували ракети та бази, роблячи взаємне шпигунство стабілізуючим фактором для уникнення ядерної війни. Обидві сторони розробляли протисупутникову зброю (ASAT), але уникали її використання, щоб не провокувати противника та не створювати зайвого сміття на орбіті.

Після Холодної війни до гри долучився Китай, який у 2007 році вперше збив власний супутник, створивши тисячі уламків і продемонструвавши світу свої можливості.

Сучасні дії Росії та Китаю: космос як поле битви

Сьогодні космос – це новий дім технологічної війни. Росія та Китай вважають американську залежність від супутників (GPS, зв'язок, розвідка) слабким місцем. 

Після 2014 року, а особливо після 2022-го, Росія значно активізувала діяльність у космосі. Серед найбільш тривожних сигналів – поява так званих "інспекторів". Це супутники, які здатні непомітно зближуватися з іншими апаратами, спостерігати за ними або навіть втручатися в їхню роботу.

Коли один із таких апаратів під назвою "Космос 2576" вийшов на орбіту поруч із американським супутником-розвідником, у Вашингтоні це назвали "агресивною поведінкою".

Західна розвідка каже, що Москва відкрито працює над системами, здатними виводити з ладу супутники. Мова йде про наземні протисупутникові ракети, лазерні комплекси, що можуть осліплювати оптику супутників та розробки зі створення космічної зброї, включно з можливими ядерними рішеннями.

Не менш небезпечний і інший фронт – кібернетичний. Атаки на наземні станції управління супутниками вже фіксувалися кілька разів, і експерти попереджають, що російський ГРУ активно працює над можливістю "вимикати" супутникові мережі без жодного запуску ракети.

Тим часом Китай має десятки супутників розвідки (серія Yaogan) і створює мережі для стеження за флотами США та навіть ситуацією в Україні. Зокрема, під час масованого обстрілу у неділю, 5 жовтня, над Львівщиною зафіксували мінімум три китайські розвідувальні супутники.

"Варто зазначити, що китайські розвідувальні супутники пролітають не тільки над західними регіонами України. Загалом орбітальні параметри дозволяють здійснювати роботу над Україною понад 60 різнотипним супутникам серії Yaogan. Вони можуть виконувати оптичну, радіолокаційну та радіоелектронну розвідку. Супутники цієї серії розміщуються на низьких орбітах на висоті близько 700 кілометрі. Це дозволяє їм робити повний оберт навколо планети приблизно кожні 90 хвилин", - відзначають в інформаційно-аналітичному центрі "Мілітарний".

Супутниковий SAR знімок американських бойових кораблів зроблений китайським “науковим” супутником China’s Taijing-4 03, фото: SAR Journal

Хоч і РФ, і Китай заявляють про "мирний космос", але їхні дії свідчать про підготовку до можливого конфлікту, де першим ударом стане осліплення супутників противника. Сукупний російський та китайський парк супутників розвідки збільшився на 70% за останнє десятиліття. Зараз РФ має близько 160 активних супутників, з яких близько 100 — військові. Співпраця з Китаєм створює потужний синергетичний ефект: спільне використання дає обом країнам точнішу навігацію, стійкіший зв’язок та ширше розвідувальне покриття Землі, зокрема для цілеспрямованих ударів.

Нещодавно Німеччина та Велика Британія попередили про зростаючу загрозу, яку становлять російські та китайські космічні супутники, які регулярно фіксуються за шпигунством за супутниками, що використовуються західними державами, пише CNN. У виданні додають, що останніми тижнями ці країни звернули увагу на часті випадки переслідування, глушіння та втручання Росії в роботу їхніх супутників у космосі.

"Дії Росії, особливо в космосі, становлять фундаментальну загрозу для всіх нас. Загрозу, яку ми більше не можемо ігнорувати. Росія та Китай швидко розширили свої можливості ведення космічної війни за останні роки: вони можуть глушити, засліплювати, маніпулювати або кінетично знищувати супутники", – заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, зазначив, що нещодавно було помічено два російські розвідувальні супутники, які відстежували супутники IntelSat, що використовуються Збройними силами Німеччини та її союзниками.

А глава Космічного командування Британії генерал-майор Пол Тедман сказав BBC, що російські супутники-шпигуни регулярно стежать за британськими апаратами та щотижня намагається їх глушити. За його словами, це відбувається навмисно, і активність посилилася після повномасштабного вторгнення Росії в Україну

"Вони оснащені обладнанням, яке "бачить" наші супутники й намагається збирати з них дані", - підкреслив він.

У підсумку атаки на супутники зв’язку можуть паралізувати всю супутникову розвідку, телекомунікації та широкосмуговий інтернет (включно зі Starlink). За даними RAND, порушення навігаційних систем вдарить і по військових операціях, і по цивільній авіації.

Як західні союзники та Україна протидіють новим загрозам

На фоні російсько-китайської активності США посилюють свою присутність у космосі. До цього залучені: Космічні Сили США, які створені у 2019 році; приватні компанії, які створюють нові мережі супутників (як Starlink чи Maxar); а також міжнародні коаліції моніторингу орбіти.

Західні країни активно працюють над захистом супутників, створенням систем попередження, новими стандартами кіберзахисту та різними дипломатичними ініціативами, які мають бодай частково стримувати розгортання зброї в космосі. Зокрема, Космічні сили США взяли на озброєння система глушіння ворожих супутників Meadowlands CCS (Counter Communications System).

"Це вже чергова ітерація озброєння подібного типу. Так, перші системи CCS були передані військовим США у 2004 році, перший модернізований варіант CCS Block 10.1 представили у 2014 році та у 2020 році було передано другу модернізацію – CCS Block 10.2. Традиційно їхні характеристики засекречені, але у космічних військах США їх називають своїм першим наступальним озброєнням", - пишуть інформаційно-консалтинговій компанії Defense Express. 

Система для блокування та порушення супутникового зв’язку Meadowlands CCS, фото: L3Harris

Україна не має власних військових супутників, тому залежить від партнерів. Водночас війна показала: космос – це не "далеке майбутнє", а щоденна реальність фронту.

Тому цього року Україна зробила перші кроки до розбудови власних Космічних сил ЗСУ: створено Управління космічної політики Міноборони, зареєстровано законопроєкт, планується формування до кінця 2025 року. Це дозволить системно інтегрувати космічні технології (розвідка, зв'язок, захист від глушіння), зменшити залежність від зовнішньої допомоги та стати повноцінним гравцем у космічній безпеці.

"Наразі, наші партнери надають нам критично важливу супутникову інформацію, однак її залежність від політичних настроїв та фінансових інструментів, вимагає створення власного кістяка космічної розвідки в Україні", - відзначає директор New Geopolitics Research Network, та співзасновник Консорціуму оборонної інформації Михайло Самусь.

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний зауважив, що космічні війська – це ключ до технологічних переваг та оперативної переваги в сучасній війні. 

"Час подивитися у космос, бо єдина можливість зараз досягти потрібного рівня безпеки полягає тільки у технологічних перевагах в усіх доменах. Тому рішення про створення Космічних військ до 31 грудня 2025 року, передбачене програмою уряду, хоч і запізніле, проте все ще актуальне", - каже Залужний. 

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, співзасновник Консорціуму оборонної інформації, каже, що Україна відстає від розвитку своєї космічної безпеки, але це проблема також всієї Європи.

"Є спільна відсталість Європи, включно з Україною, від Росії та Сполучених Штатів. Для прикладу, в Європі тільки 49 розвідувальних супутників, тоді як Сполучені Штати мають 250, Росія використовує понад 100 розвідувальних супутників, при цьому вона дуже активно переорієнтувалася на використання цивільних супутників для воєнних місій. Україна планувала запустити 6 космічних апаратів ще до широкомасштабного вторгнення. Але ця програма була зірвана. Чому? Причин багато, зокрема, дуже часто змінювався керівник космічного агентства і взагалі цьому дуже мало приділялося уваги", - наголошує експерт.

Загалом військові аналітики сходяться на думці, що Україні слід тісніше співпрацювати як з Європою, так і США, щодо розбудови своїх Космічних сил, не забуваючи про приватні ініціативи задля залучення додаткових можливостей і фінансування.

Тож космос вже є ареною шпигунських ігор, і той, хто контролює орбіту, матиме перевагу на землі. Для України створення Космічних сил – це не розкіш, а необхідність виживання в війні нового покоління.

Читайте також: Не про "Зоряні війни", а про діпстрайки: для чого Україна створює Космічні війська. Пояснюємо