Українські дрони спричинили політичну кризу у Латвії, а Путін втрачає свої "карти" у війні. Акценти світових ЗМІ 15 травня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 15 травня.

Політична криза у Латвії і російсько-українська війна

Світові медіа активно писали і про політичну кризу в Латвії, яка пов’язана з російсько-українською війною. Зокрема, в AP відзначили, що прем'єр-міністр Латвії йде у відставку після суперечок щодо українських безпілотників

"Прем'єр-міністр Латвії з правоцентристської позиції Евіка Сіліна подала у відставку у четвер після того, як Прогресивна партія, її лівий партнер по коаліції, позбавила уряд підтримки та залишила її без більшості. Її відставка відбулася після того, як міністр оборони Латвії Андріс Спрудс від Прогресивної партії був змушений піти у відставку минулого тижня через те, як уряд реагував на численні інциденти, пов'язані з дронами, які, ймовірно, потрапили з України та перетнули територію Латвії. Сіліна заявила, що на той час Спрудс втратив її довіру та довіру громадськості", - пишуть у виданні. 

Зазначається, що 7 травня два безпілотники влетіли до Латвії, один з них розбився на паливному сховищі. Власне, що Спрудс заявив, що це, ймовірно, були українські безпілотники, спрямовані проти Росії, які помилково опинилися в Латвії.

"З березня кілька українських безпілотників, що прямували до Росії, вразили території трьох країн Балтійського регіону. Критики стверджують, що ці інциденти продемонстрували слабкість здатності Латвії реагувати на військові загрози", - наголошують у виданні.

Відставка Сіліної відбулася лише за кілька місяців до загальних виборів, які мають відбутися у жовтні. Президент Латвії Едгарс Рінкевич, якому доручено призначити нового главу уряду, сьогодні зустрінеться з представниками всіх парламентських партій.

У неділю міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що інциденти в Латвії є "результатом того, що російські засоби радіоелектронної боротьби навмисно відволікають українські безпілотники від їхніх цілей у Росії". Він запропонував допомогу України країнам Балтії та Фінляндії для запобігання подібним інцидентам у майбутньому.

У Politico додають, що Латвія, як і її балтійські сусіди Естонія та Литва, перебуває у стані підвищеної готовності після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, попереджаючи, що наслідки війни можуть стати випробуванням для східного флангу НАТО.

"На цей момент політична заздрість та вузькі партійні інтереси взяли гору над відповідальністю", – сказала Сіліна у четвер, додавши, що "політичні базікалки обрали не рішення, а кризу".

У Washington Post відзначили, що Латвія цього року прагне наблизитися до нової цільової показника витрат для союзників по НАТО у розмірі 5 відсотків валового внутрішнього продукту до 2035 року.

"Повітряні вторгнення викликають серйозні занепокоєння, що європейські країни недостатньо підготовлені до сучасних військових загроз. Країни Перської затоки аналогічним чином намагалися розробити систему захисту від безпілотників після того, як Сполучені Штати та Ізраїль напали на Іран, а Іран відповів ударами безпілотників по країнах регіону", - пишуть американські журналісти.

Путін програє свій головний наратив

Тим часом у CNN відзначили, що переможна серія Росії в Україні закінчилася.

"Минулого місяця Україні вдалося звільнити більше земель, ніж Росія захопила – вперше Москва зазнала чистої втрати території з часу вторгнення України в південну Курську область Росії у серпні 2024 року, згідно з аналізом Інституту вивчення війни (ISW). Хоча обсяг території, звільненої Україною, залишається дуже невеликим – Росія все ще контролює майже 20% території України – схоже, що поки що перевагу має Київ", - пишуть американські журналісти. 

Вони додають, що це проблема для Москви та Путіна, який завжди наполягав на тому, що перемога РФ у війні неминуча, оскільки російські війська продовжують захоплювати все більше території України та рано чи пізно нібито захоплять увесь Донбасу. Але цей наратив завжди був хибним, враховуючи те, наскільки повільним і неймовірно дорогим було просування Росії з моменту повномасштабного вторгнення, зазначають у виданні. 

"Уся передумова переговорної тактики Путіна полягає у використанні цієї когнітивної війни, щоб переконати Захід, що немає сенсу підтримувати Україну, і що вони повинні просто підштовхнути Україну до поступки всім вимогам Росії", – сказала CNN Крістіна Гарвард, заступниця керівника групи з питань Росії в ISW.

А у The Guardian опублікували колонку Раджана Менона, почесного професорп міжнародних відносин у Школі Пауелла Міського університету Нью-Йорка, який пише, що після чотирьох кривавих років війна проти України може перетворитися на поразку Путіна.

"Похмура економіка, величезна кількість жертв і дуже мало територіальних здобутків – не дивно, що навіть віддані прихильники Путіна виявляють ознаки занепокоєння. … Хоча доля Путіна ще не вирішена, його війна зазнає невдачі, а ознак занепокоєння на чолі надто багато, щоб їх ігнорувати", - каже він. 

Не оминули увагою світові медіа смертоносної російської атаки по українській столиці. У CNN написали, що Росія завдала Україні найбільшої тривалої атаки безпілотників з початку війни. А у Reuters написали про кількість загиблих. 

Читайте також: Фейгін: Путін - звичайний пенсіонер, який усього боїться