Як Україна зриває вибори Путіна та коли конгресмени США зможуть проголосувати за допомогу Києву. Акценти світових ЗМІ 14 березня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 14 березня.

Переобрання Путіна і ложка дьогтю в бочці меду  

Фото: gettyimages

 

Чимало ЗМІ написали про вибори президента Росії, які будуть цими вихідними, та як українські сили шкодять іміджу Путіна перед очікуваним переобранням.

У The New York Times написали, що за словами аналітиків, 71-річний автократ довічно правитиме 146 мільйонами росіян. Хоча так не мало бути. Бо згідно з російською конституцією, термін перебування Путіна при владі мав закінчитися ще у 2008 році. Та згодом він фактично керував РФ як прем’єр-міністр протягом чотирьох років, а в 2012 році повернувся на посаду президента, викликавши протести громадян, які нічого не змінили.

У 2020 році Путін ініціював зміни до конституції під час загальнонаціонального голосування, яке було повне порушень, що дало йому можливість бути президентом ще два шестирічних терміни.

"Путін централізував владу, вторгся в Грузію та Україну та знищив російську опозицію. Двоє найбільш харизматичних лідерів опозиції мертві: Борис Нємцов був застрелений біля Кремля в 2015 році, а Олексій Навальний пережив отруєння за державним замовленням у 2020 році, але помер у в'язниці минулого місяця. Його вдова каже, що його вбили за прямим наказом Путіна. Інші опозиціонери або перебувають у в'язницях, або замовкли, або втекли з країни", - констатують американські журналісти.

Найцікавіше, що очистивши поле від "бур’янів", Кремль все більш обурено реагує на припущення, що російська демократія є фальшивою. Минулого тижня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва не потерпить такої критики. "Наша демократія найкраща, і ми продовжуватимемо її розбудовувати", — сказав він.

З тих пір, як 24 роки тому Путін змінив Бориса Єльцина, який пішов на пенсію, він постійно руйнував демократичні інститути, залишивши засоби масової інформації, суди, парламент і скромну виборчу комісію під жорстким державним контролем. Інакомислення розгромлено. Критика війни оголошена поза законом.

"Вибори відбуваються протягом трьох днів, залишаючи навстіж відкриті ворота для підробки скриньок. У 27 російських регіонах і двох в окупованій Україні виборці можуть використовувати широко критиковану непрозору систему онлайн-голосування без можливості перевірки голосів. Незалежну виборчу організацію "Голос" визнали іноземним агентом, а її лідери перебувають під вартою. Використання онлайн-голосування в кількох регіонах під час парламентських виборів у 2021 році принесло перемоги дев’ятьом прокремлівським кандидатам, які програли в паперовому голосуванні", - відзначають у The New York Times і додають, що для Путіна мета виборів — отримати вигляд легітимності, а це дозволить йому заявити про масову підтримку війни Росії проти України.

Російські ЗМІ повідомили, що адміністрація президента налаштована забезпечити явку мінімум 70% і перемогу Путіна принаймні з 80%, перевищивши його рекорд у 76,7% в 2018 році.

У німецькому Der Spiegel вважають, що Україна цього тижня активізувала свої зусилля, щоб втрутитися у цю гігантську фальсифікацію виборів Путіна. Адже не дарма проукраїнські російські добровольчі батальйони знову вступили на територію РФ, а українські дрони чи не щодня масово атакують нафтопереробні заводи країни.

Читайте також: Нова стратегія перемоги? Чому успішна робота дронів по нафтогазовій промисловості РФ ефективніша за санкції. Пояснюємо

На днях Україна здійснила атаки з безпілотників щонайменше на три нафтопереробні заводи всередині Росії, оскільки Київ посилює свої транскордонні удари за кілька днів до очікуваного переобрання президента Володимира Путіна, пише CNN. Джерело в українському оборонному відомстві повідомило CNN у середу, що Україна "реалізує добре сплановану стратегію зі зменшення економічного потенціалу Росії".

"Останні удари Києва, крім націлювання на глибокі запаси нафти в Росії, можуть бути частково спрямовані на те, щоб донести до росіян наслідки війни саме тоді, коли країна готується до президентських виборів. По суті, це голосування принесе Путіну п’ятий термін, продовживши його правління до 2030-х років", - пишуть у CNN.

Історик та полічтиний оглядач Тімоті Гартон Еш у своїй колонці в The Guardian написав, щоб не трапилося цими вихідними, явно було б "наївно очікувати зміни режиму чи навіть серйозної зміни політики в Кремлі найближчим часом".

"Досвідчений спостерігач, який все ще живе в Росії, каже мені, що, за його підрахунками, близько 20% населення активно підтримують Путіна, 20% активно виступають проти нього, а 60% пасивно сприймають речі такими, як вони є – без ентузіазму, але також і без віри в те, що зміни можуть відбутися знизу", - каже Тімоті Гартон Еш.

До того ж, як пише The Bloomberg, напередодні президентських виборів, громадське невдоволення економікою в основному не спостерігається. Зарплати зросли двозначними цифрами, рубль стабілізувався, а бідність і безробіття досягли рекордно низького рівня.

"Через два роки після вторгнення Кремля в Україну багато хто в Росії має підстави відчувати, що воєнна економіка працює для них добре в умовах невдачі західних санкцій, покликаних настроїти населення проти лідера країни Володимира Путіна", - констатують у виданні, хоч і підкреслюють все більше зростання інфляції в РФ та довгострокові негативні виклики для економіки Росії, які будуть проявлятися поступово в майбутньому.

Спікер Палати представників США або поставить на голосування допомогу Україні, або втратить своє крісло

Фото: Getty Images

 

Тим часом у США законодавці починають шукати можливості, щоб обійти спікера Палати представників Майка Джонсона, і таки змусити його проголосувати за допомогу Україні. Як пише The Washington Post, з дня на день зростає тиск на спікера Джонсона, а демократи та республіканці Палати представників вживають своїх заходів, які можуть змінити лідерство Республіканської партії в Палаті представників і спровокувати голосування за законопроєкти про фінансування України, Ізраїлю, Тайваню та кордону США.

Демократи та окрема двопартійна група законодавців у вівторок почали збирати підписи під конкуруючими петиціями про можливість вивести на голосування закон без підтримки керівництва, якщо його підтримують 218 законодавців.

Демократичний захід, очолюваний конгресменом Джимом Макговерном, зібрав майже 180 підписів станом на вечір середи та просуватиме пакет заходів щодо національної безпеки, який Сенат переважною більшістю схвалив більше місяця тому, який виділяє 95,3 мільярда доларів на допомогу іноземним демократіям. Лідери Демократичної партії вважають, що велика кількість підписів, зібраних менш ніж за 24 години, свідчить про те, що демократи дали б значні голоси за фінансування України, якби Джонсон поставив це питання.

Зусилля Макговерна спонукало двопартійну групу членів Палати представників офіційно представити власну петицію у вівторок. Двопартійна петиція продовжує на рік фінансування для України, Ізраїлю та Тайваню. Але на відміну від петиції Демократичної партії, вона також розширює заходи безпеки на кордоні. Хоча станом на середу вдень менше 15 законодавців підписали двопартійний захід, група продовжує вести переговори з партійними лідерами та колегами.

Читайте також: Чому через спікера Джонсона і тінь Трампа пів року Україна не може отримати $60 млрд від США. Пояснюємо

Як відзначає The Guardian, під керівництвом Дональда Трампа, кандидата в президенти США, який відкрито підтримує Росію та її президента Володимира Путіна, спікер Джонсон так і не демонстрував жодних ознак того, щоб винести пакет Сенату на голосування.

"В армії ми маємо чудове самовираження", — сказала журналістам на Капітолійському пагорбі Мікі Шерріл, демократ від Палати представників від Нью-Джерсі та колишній пілот ВМС. "Веди, слідуй або йди з дороги". Саме це має зробити наш спікер".

Шерріл також сказала, що Джонсон "повинен продемонструвати лідерство і винести цей законопроєкт на розгляд, щоб ми могли проголосувати за нього чи проти. Та ми знаємо, що у нас є близько 300 голосів "за".

А у Європі пролунали позитивні новини для України. Як пише Politico, ЄС вийшов з багатомісячного глухого кута щодо відшкодування країнам ЄС військової допомоги Україні, коли в середу політики погодилися підтримати новий військовий фонд для Києва у 5 мільярдів євро.

Угода створює Фонд допомоги Україні — частину позабюджетного Європейського фонду миру (EPF), який використовується для часткового відшкодування країнам-членам за зброю, яку вони надають Україні.

"Ми зробили це", - написав у Twitter головний дипломат ЄС Жозеп Боррель . "Меседж ясний: ми підтримуватимемо Україну всіма силами, щоб перемогти".

Угода від середи дає фонду 17 мільярдів євро, з яких 11 мільярдів євро виділяється Україні, а решта йде іншим регіонам, таким як Африка. Наразі фонд вже виплатив Україні 6,1 мільярда євро допомоги.