Раби для фронту: РФ створила мережу торгівлі людьми з бідних країн, аби поповнювати брак "гарматного м’яса" 

Велика Британія 5 травня запровадила санкції 5 осіб та організацій, пов’язані  включаючи тих, хто відповідає за мережі торгівлі людьми, що направляють експлуатованих мігрантів у російську військову машину. Це перше використання режиму GiMTiPs – спеціалізований режим санкцій, спрямований на боротьбу з незаконною міграцією та торгівлею людьми для дестабілізації інших країн. Водночас все більше країн Глобального Півдня заявляють про розгалужені мережі торгівлі людьми, які маскуються під агенції з працевлаштування за кордоном. У результаті тисячі трудових мігрантів замість  роботи в Росії чи у Європі опиняються на фронті. 

Транснаціональна мережа поставок "гарматного м'яса"

На початку травня у Перу спеціалізована прокуратура з питань торгівлі людьми в Лімі та Ліма-Норте розпочала розслідування за скаргами родичів перуанців: чоловікам обіцяли роботу за кордоном, але в результаті вони опинились у військовому таборів в Росії, а згодом – на передовій. Розслідування розпочали після того, як родини перуанців, які опинились у російській армії влаштували акції протесту біля МЗС Перу. Скаргу на транснаціональну мережу подали більше сотні сімей - вони заявили про зникнення 135 чоловіків. З регіонів повідомляють про ймовірне зникнення ще 250 людей. При чому часом "на роботу" їхали по кілька чоловіків з однієї родини.

У скарзі зазначається, що з середини 2025 року транснаціональна мережа, яка нібито складається з громадян Колумбії та Мексики, а також місцевих рекрутерів, поширює пропозиції роботи через Instagram та TikTok.   

"Жертви, здебільшого колишні військовослужбовці Збройних сил Перу та Національної поліції, були переконані, що вони працюватимуть охоронцями посольств, лікарень або стратегічних об'єктів. Інших цивільних осіб завербували як нібито інженерів, кухарів, водіїв таксі або допоміжний персонал, із зарплатами від 2600 до 4000 доларів США на місяць, плюс вітальні бонуси до 20 000 доларів США", – пише La Republica. 

При цьому дехто з мігрантів взагалі не знав, що працюватиме у Росії. Зокрема, сестра одного з завербованих чоловіків розповіла, що брат виїхав з дому 18 березня 2026 року після того, як з ним зв'язався чоловік на ім’я "Почо Пінто". За її словами, цей чоловік запропонував брату бонус у розмірі 30 000 солів (8700 доларів) та роботу у Франції. Вербувальник ніколи не згадував про Росію чи про війну. Одна в середині квітня від брата надійшло повідомлення з проханням про допомогу. Він повідомив, що його тримають мимоволі, забрали документи. А 16 квітня він надіслав фото з тренувального табору.

"Це був не він. Він був повністю знищений, зневоднений, старий”, – розповіла сестра.  

Такі історії не нові. Ще на початку 2024 року індійський журналіст Фейсал Башир повідомив, що двох чоловіків з Кашміру, 31-річного Азада Юсуфа Кумара та 30-річного Захура Ахмада Шейха заманили до Дубая обіцянкою роботи, а потім шахрайськими рекрутинговими агентствами з Дубая обманним шляхом відправили до Росії та змусили воювати найманцями за Росію на кордоні з Україною.

Як розповіли рідні Кумара, чоловік подав онлайн-заявку на роботу охоронця в Дубаї. У грудні 2023 року він вирушив до Дубая, а вже за два тижні його разом з ще 12 чоловіками переправили в Росію. 

громадяни Камеруну, які потрапили в полон ЗСУ, фото: 20 окрема бригада безпілотних систем

Впродовж 2025 року таких історій в медіапросторі стало значно більше. Українські військові також дедалі частіше повідомляють про затримання полонених з екзотичних країн. Наприклад, 20 окрема бригада безпілотних систем К-2 повідомила, що на Сіверському напрямку взяли в полон двох громадян Камеруну. Один стверджує, що приїхав в Росію на роботу на фабрику шампуню, а інший – викладач в університету розповідає, що прилетів до РФ лікувати зуби. В обох забрати документи та речі та змусили підписати контракт, пообіцявши 1,1 млн рублів. Утім, чи справді камерунців змусили підписати контракт силоміць, чи вони спокусились на винагороду, не відомо.

Восени 2024 року вибухнув скандал через те, що причетною до вербування чоловік на війну з Україною виявилась донька колишнього президента Південної Африки Джейкоба Зуми і відома політикиня Дудузіле Зума-Самбудлу. Її зведена сестра звинуватила у тому, що вона обманом відправила 17 чоловіків в РФ, щоб ті воювали проти України. Половина з цих чоловіків виявилась їхніми родичами.

Кореспонденти The New York Times в Африці, повідомляють, що по всьому континенту було створено низку компаній-операторів для вербування чоловіків. Компанії часто виступають у ролі туристичних агентств або фірм з працевлаштування та розміщують рекламу в WhatsApp або Telegram. 

вербування іноземців в російську армію, фото: проєкт "Хочу жить"

"Незрозуміло, скільки чоловіків було неправдиво завербовано з Африки, хоча влада щонайменше дев'яти країн повідомила про випадки. А в Кенії Національна розвідувальна служба виявила, що близько 1000 кенійців вирушили до Росії та опинилися в Україні. Лише 30 з них повернулися живими. Щоб обмежити кількість чоловіків, які потрапляють у пастку, уряд заявив, що посилив перевірку молодих чоловіків, які залишають країну міжнародними рейсами", – йдеться у статті. 

Наразі розслідування проводять Кенія, Танзанія, Замбія, Південна Африка, Нігерія, Гана, Того, Ботсвана та Малі.

Сенатор парламенту Кенії Окойті Ендрю Омтата у коментарі виданню заявив: "Якби сьогодні в Момбасі пришвартувався корабель з рабами з написом "Потрібні раби на Заході", на ньому не вистачило б місця".

Йдеться про те, що через кризу робочих місць в Африці, пов'язує, зокрема, зі зростанням чисельності населення, молоді африканці погоджуються на будь-які пропозиції заробітку. Їх також спокушає обіцянка отримання російського громадянства.

Водночас під час слухань у Парламенті країни на тему мережі торгівлі людьми для війни в Росії доповідачі неодноразово заявляли, що мережі не могли б існувати без допомоги російських дипломатів, зокрема посольства у Найробі, яке видає кенійцям візи в РФ.

Вербувальні канали працюють у країнах, на які зменшився вплив Заходу

За даними дослідження FIDH та Truth Hounds, до збройних сил росії приєдналося понад 10 000 новобранців з Центральної Азії, приблизно 1800 з Південної Азії, від 1700 до 4000 з Африки та, за оцінками, від 1000 до 8000 з Латинської Америки. При цьому автори звіту зауважують, що фактичні цифри, ймовірно, набагато вищі. 

“Кількість іноземних бійців зросла більш ніж на 30 відсотків між вереснем 2025 року та лютим 2026 року, а українська розвідка виявила плани завербувати ще 18 500 іноземних громадян до кінця 2026 року", – йдеться у звіті. 

Експерти FIDH та Truth Hounds вважать, що до каналів вербування залучені представники російських спецслужб, персонал дипломатичних місій, а також мережах організацій "Руский дом".

Муніра Мустаффа засновниця та виконавча директорка Chasseur Group, що спеціалізується на консалтингу у сфері безпеки, переконана, що зсув відбувся у липні 2025 року, коли Путін підписав указ, що розширює можливості набору іноземців на службу в російську армію.

"Не маючи можливості ризикнути ще однією непопулярною мобілізацією всередині країни, Путін, як свідчать дедалі більше фактів, натомість створив глобальний канал торгівлі людьми, який перекладає тягар людських втрат на країни Глобального Півдня. За повідомленнями, розгалужена мережа простягається від Катманду до Дакки, від Коломбо до Москви, заманюючи зневірених чоловіків фальшивими обіцянками роботи на будівництві, на складах або будь-якої законної роботи", – пише дослідниця. 

За словами Муніри Мустаффи, спочатку РФ вербувала бійців з власних найбідніших провінцій та республік, приховуючи він Москви справжню ціну війни. Далі група Вагнера впровадила цю модель у промислову практику, зокрема по всій Африці. І хоча сам Пригожин загинув, мережі працюють далі.

"Російські вербувальні мережі процвітають там, де вплив Заходу зменшився. По всьому Глобальному Півдню багато країн відмовилися приєднатися до західних санкцій або засудити вторгнення…Багато країн Глобального Півдня також посилаються на своє членство в Руху неприєднання та відданість нейтралітету у своїй зовнішньополітичній діяльності. Москва без вагань використовує цей нейтралітет, – каже вона. – Вербування з третіх країн насправді зовсім не є незвичайним явищем у війні, і багато іноземних бойовиків приєдналися до обох сторін. Міжнародний легіон України діє через прозорі урядові канали; хоча він зіткнувся з неефективним управлінням, провалами у перевірках та звинуваченнями у поганих умовах та обмеженій підзвітності. Але російська модель спирається на систематичний обман, торгівлю людьми та експлуатацію населення без жодного впливу на причини чи результати конфлікту. Різниця є структурною: проблеми України можна пояснити поганою організацією. Однак проблеми Росії – це навмисна експлуатація". 

Найманці чи жертви торгівлі людьми

Практично усі іноземці, які потрапляють у полон до українських військових стверджують, що їх примусили підписати контракт, часто – погрожуючи вбивством чи тортурами. Щобільше, частина з них начебто думали, що підписують документи на обіцяне працевлаштування, бо ж вони були російською, якої люди не розуміли. Однак юристи та міжнародні монітори сходяться на тому, частина іноземців все ж свідомо їхали на війну, аби заробити і потенційно отримати російське громадянство, інші ж справді стали жертвами торгівлі людьми. І провести ціну між тим, хто воює за гроші, а хто - з примусу, вкрай важко.

Це створює виклик для міжнародного права, адже різні країни по різному трактують поняття найманства. Скажімо, в Україні, як і у більшості країн найманство є кримінальним злочином. Найманець не може мати статус військовополоненого і претендувати на відповідний захист.  Якщо ж його екстрадують у країну походження, то є велика ймовірність, що там його судитимуть. Водночас якщо іноземець має підписаний контракт саме зі збройними силами росії, то він є не найманцем, а комбатантом. І тут питання, яка доля іноземних солдатів російської армії, які потрапляють у полон?

іноземці в українському полоні, фото: Проєкт "Хочу жить"

Викладачка права у Кембриджському університеті Матильда Гілліс у статті “Сучасне рабство в умовах збройного конфлікту: іноземні «примусові бойовики» в Україні" вважає, що іноземці, яких примусили підписати контракти на військову службу насправді є рабами. А вимушених бійців можна класифікувати як жертв кабального стану та/або торгівлі людьми. 

"Примус демонструє той факт, що ці бійці зазнають насильства, якщо не підписують документи про їхній вступ до армії. Раджа Бано, чий син думав, що той їде до Дубая на заробітки, описує, як його "замкнули в кімнаті російські військові на кілька днів після того, як він відмовився вступати до армії", і що "росіяни погрожували вбити їх, якщо вони не підпишуть" документи про вступ до армії", – пише вона.

Юристка також наводить приклад шести чоловіків з Непалу, які намагались втекти, але їх спіймали і жорстоко побили російські солдати. Вона також пише з посиланням на розповіді примусових бійців, що іноземцям в російській армії бракувало їжі, їх били росіяни і використовували як гарматне м’ясо. 

Відтак  Матильда Гілліс доводить, що примусові бійці повинні мати право на захист як жертви торгівлі людьми. Тому якщо примусові бійці потрапляють до українського полону як військовополонені, в України виникає зобов’язання ідентифікувати їх як потенційних жертв торгівлі людьми та захистити.

Водночас Росія є країною, що порушила свої міжнародні зобов’язання щодо запобігання торгівлі людьми. 

"Російські державні органи або посадові особи держави безпосередньо вчинили або принаймні сприяли вчиненню сучасного рабства. Саме російські збройні сили приймають цих бійців і примушують їх підписувати документи, що зобов'язують їх служити у збройних силах. Приймаючи та використовуючи примусових бійців, російські сили також стимулюють вербування бійців через агентства, тим самим сприяючи агентам у вчиненні сучасного рабства", - Матильда Гілліс.