Саудівська Аравія та ОАЕ не дозволять США використовувати свій повітряний простір для потенційної атаки на Іран
Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати виключили використання свого повітряного простору та території Сполученими Штатами для потенційного нападу на Іран
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Кронпринц Мухаммед бін Салман, фактичний лідер Саудівської Аравії, виклав позицію своєї країни під час телефонної розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном. Кронпринц наголосив, що його країна не дозволить використовувати свій повітряний простір чи територію для будь-яких військових дій проти Ірану.
Саудівська Аравія стурбована можливим втягуванням у конфлікт з Іраном, який атакував нафтові об'єкти королівства у 2019 році під час першого терміну президентства президента Трампа.
"І Саудівська Аравія, і ОАЕ були мішенями атак з боку Ірану та їхніх посередників. Деградований та менш загрозливий іранський режим відповідає їхнім інтересам, але вони стурбовані регіональними заворушеннями та іранською помстою і не хочуть бути на кінчику американського списа", – вважає Карім Саджадпур з Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Колишні високопоставлені американські військові заявили, що кроки Саудівської Аравії та ОАЕ завадять адміністрації Трампа планувати військові дії, але не завадять їм, якщо Вашингтон буде налаштований діяти.
Генерал-лейтенант ВПС у відставці Девід Дептула заявив, що з військової точки зору це збільшить операційну складність та витрати на будь-які дії США проти Ірану, але не зупинить їх. Він додав, що заяви Саудівської Аравії та ОАЕ також знизять політичну ціну для Тегерана, пов’язану з опором зовнішньому тиску.
Зимові протести в Ірані. Основні факти
Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.
Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв'язку з підтримкою російського диктатора Володимира Путіна, ліванської "Хезболли", єменських хуситів та інших терористичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.
В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих - а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння - наразі неможливо.
Правозахисники та опозиційні ЗМІ вважають, що за перші два тижні протестів у Ірані загинули щонайменше 2 тис. цивільних.
Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.
Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.
11 січня Масуд Пезешкіан оголосив про нібито готовність до обговорення економічних проблем країни й закликав іранців не підтримувати акції протестів, за якими, на його думку, стоять зовнішні сили.
Натомість спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації та висловив переконання, що Іран перебуває на порозі звільнення від Ісламської Республіки.
13 січня президент США Дональд Трамп заявив, що будь-яка країна, яка веде бізнес з Іраном, може зіткнутися з 25-відсотковим митом на торгівлю зі Сполученими Штатами.
У відповідь Іран закликав американську адміністрацію до перемовин.
14 січня США рекомендували частині свого військового персоналу залишити американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі на тлі напруженості в регіоні.
15 січня президент США Дональд Трамп повідомив, що, за його даними, в Ірані припинилися вбивства протестувальників, а заплановані страти затриманих скасовано.
Вже 17 січня іранський диктатор Алі Хаменеї, який називає себе верховним лідером країни, виступив із заявою щодо придушення протестної активності в країні та погрозами на адресу американського президента Дональда Трампа.
23 січня Трамп заявив про рух великої американської флотилії в бік Ірану.
Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї перебрався до спеціального підземного сховища у Тегерані через загрозу потенційного нападу США.
Дональд Трамп отримав декілька звітів розвідки США, що зараз іранський режим перебуває в найслабшій позиції з моменту революції 1979 року.
Адміністрація Трампа відправила авіаносець USS Abraham Lincoln та кораблі супроводу на Близький Схід.
- Актуальне
- Важливе