США можуть атакувати Іран впродовж 24 годин

Іран попередив сусідні країни, що завдасть удару по американських воєнних базах, якщо Вашингтон завдасть удару

Зміст

Про це пише Reuters.

На тлі попереджень з Вашингтона про можливе втручання США з метою захисту протестувальників в Ірані та загострення ситуації в регіоні, США рекомендували частині свого військового персоналу залишити американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі до вечора середи.

Раніше іранський посадовець заявив, що Тегеран попередив сусідні країни, де розміщені американські військові бази. У ньому йшлося про готовність Ірану завдати ударів по базах США у разі початку нової військової операції, про можливість якої неодноразово заявляв Дональд Трамп.

Двоє представників європейських країн припустили, що США можуть долучитися до бойових дій, причому, за оцінкою одного з них, що воно може відбутися впродовж 24 годин. Водночас ізраїльський посадовець зазначив, що президент США, ймовірно, вже ухвалив рішення про втручання, однак масштаби та терміни ще не уточнилися.

Зимові протести в Ірані. Основні факти

Вуличні демонстрації спалахнули в Ірані перед Новим роком, 28 грудня 2025 року, коли різко обвалився курс національної валюти ріала і, як наслідок, підстрибнули ціни, а торговці у Тегерані зачинили свої крамниці. Замість діалогу влада пішла на придушення протестів, що породила наймасовіший та найрадикальніший від початку XXI ст. протестний рух всередині країни.

Економіка Ісламської Республіки Іран перебуває під санкціями у зв'язку з підтримкою російського диктатора Володимира Путіна, ліванської "Хезболли", єменських хуситів та інших терористичних сил та організацій. Окрім того, країна відмежована від решти світу суворими законами на основі ортодоксального шиїзму.

В країні виключено інтернет й діє жорстка цензура, тому дізнатися кількість загиблих - а вони вже в певній кількості є з обох сторін протистояння - наразі неможливо.

Правозахисники та опозиційні ЗМІ вважають, що за перші два тижні протестів у Ірані загинули щонайменше 2 тис. цивільних.

Доступними технічними засобами протестні маси іранців надихає та спрямовує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині мешкає у США. Нинішній диктаторський режим ісламських фундаменталістів прийшов до влади 1979 року, коли батька Рези Пахлаві скинули з престолу. Після того країна відмовилася від прозахідного світського політичного курсу, ліберальних реформ та сучасного європейського погляду на жінок, зовнішній вигляд, поведінку, суспільну мораль тощо.

Теперешній іранський президент Масуд Пезешкіан, за оцінкою політологів, є суто формальним керівником держави. Реальна влада там належить так званому верховному лідеру, 86-річному ісламському теологу Алі Хаменеї, який безперервно править Іраном з 1989 року, тобто вже 37 років. Хаменеї за СРСР навчався у Московському інституті дружби народів ім. Патріса Лумумби, де КПРС та КДБ готували закордонних агентів впливу.

11 січня Масуд Пезешкіан оголосив про нібито готовність до обговорення економічних проблем країни й закликав іранців не підтримувати акції протестів, за якими, на його думку, стоять зовнішні сили.

Натомість спадковий принц Реза Пахлаві звернувся до нації та висловив переконання, що Іран перебуває на порозі звільнення від Ісламської Республіки.

13 січня президент США Дональд Трамп заявив, що будь-яка країна, яка веде бізнес з Іраном, може зіткнутися з 25-відсотковим митом на торгівлю зі Сполученими Штатами.

У відповідь Іран закликав американську адміністрацію до перемовин.

2026, середа

22 липня