Світ паралельних воєн: нова криза на Близькому Сході і як це вплине на Україну

Удари та відповідь: хронологія ескалації між США, Ізраїлем та Іраном

фото: GettyImages

Вранці 28 лютого Ізраїль та США почали спільну військову операцію проти Ісламської Республіки Іран, це стало подією, яка різко змінила ситуацію на Близькому Сході.

Близько 9:45 за місцевим часом у Тегерані пролунали перші вибухи, після чого повідомлення про атаки почали надходити з інших регіонів країни. За заявами сторін, операція була спрямована проти ракетної інфраструктури, центрів управління, складів безпілотників та об’єктів, пов’язаних із військовими програмами Тегерана.

Ізраїль описав ці удари як превентивні й необхідні для нейтралізації "екзистенційної загрози", а прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу заявив, що операція може збільшувати інтенсивність та подякував США за підтримку.

Міністерство оборони США офіційно назвало операцію "Епічна лють", а Дональд Трамп після перших ударів виступив із 8-хвилинним відеозверненням, у якому окреслив ключові політичні та стратегічні цілі кампанії. Серед них – недопущення отримання Іраном ядерної зброї, знищення можливостей режиму поширювати озброєння, а також створення умов для внутрішньополітичних змін у країні.

"Збройні сили США розпочали масштабні бойові дії проти Ірану. Нашою метою є захист американського народу шляхом ліквідації невідкладних загроз з боку іранського режиму – жорстокої групи дуже небезпечних людей. Його діяльність безпосередньо загрожує Сполученим Штатам, нашим військовим, базам за кордоном та союзникам у всьому світі", – також зазначив Трамп.

Унаслідок перших ударів загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї, а також десятки високопоставлених військових і посадовців. Іран відповів ракетними та безпілотними атаками. 

Того ж дня ракети були спрямовані не лише по цілях в Ізраїлі, а й по американських базах у державах Перської затоки, зокрема в Об’єднаних Арабських Еміратах, Бахрейні, Кувейті, Катарі та Саудівській Аравії, а також по інших об’єктах союзників США в регіоні. Західні медіа повідомляли, що більшість ударів були перехоплені або спричинили обмежені пошкодження, однак зафіксовано як військові, так і цивільні втрати. Зокрема, за окремими даними, удари по ОАЕ призвели до загибелі щонайменше трьох цивільних осіб і десятків поранених у Дубаї та Абу-Дабі, серед яких іноземні громадяни.

Одночасно Тегеран офіційно розкритикував удари США та Ізраїлю як "незаконні" і "порушення міжнародного права", а Корпус вартових Ісламської революції оголосив, що всі американські бази, ресурси та інтереси на Близькому Сході вважаються законними цілями для іранської армії.

Наступного дня Ізраїль продовжив удари по Тегерану. Іран своєю чергою запустив нові ракети по Ізраїлю та об’єктах у Перській затоці. Окрім того, вранці 2 березня з’явилися повідомлення про удар безпілотником по британській авіабазі на Кіпрі, що продовжило розширення загострення в регіоні та збільшило простір, який опинився під загрозою через розгортання конфлікту.

Бойові дії тривають, а ризики лише зростають. Іран заявляє про можливість перекриття Ормузької протоки – ключової артерії світових поставок нафти, що вже спричинило стрибок цін та турбулентність на енергетичних і фінансових ринках. Світові авіакомпанії скасовують або змінюють маршрути рейсів на Близький Схід, готуючись до подальшої ескалації. Експерти припускають, що кампанія може розтягнутися на тижні: фактично за дві доби протистояння переросло у відкриту війну, а загибель Хаменеї та знищення ключових військових об’єктів Ірану суттєво змінили баланс сил у регіоні.

Греція: загроза Кіпру, військові заходи та внутрішня напруга

фото: gettyimages

Після того як іранські безпілотники розширили географію ударів та зачепили Кіпр, Греція серйозно переглядає свою безпекову політику та позицію в регіоні. Так, іранські удари 2 березня по британській військовій базі RAF Akrotiri на Кіпрі стали першим випадком прямого удару на території, що є частиною європейського безпекового простору, викликавши занепокоєння Афін.

Попри те, що президент Кіпру Нікос Христодулідіс наголосив, що Республіка Кіпр не була ціллю атаки та що він підтримує постійний контакт із Великою Британією, уряд Греції ухвалив перші безпекові кроки, прагнучи посилити стримувальний потенціал острова. Країна вже відправила два фрегати і два винищувачі на Кіпр. Один із фрегатів оснащений грецькою системою протидії дронам "Кентавр".

Тим часом міністр оборони Греції Нікос Дендіас заявив про готовність країни посилювати охорону Кіпру та координувати дії з островом у відповідь на загрози.

Афіни також побоюються, що ракети середньої та великої дальності Ірану можуть досягати ключових територій Греції, включно з великими базами на Криті, зокрема затоки Суда, де розташовані стратегічні об’єкти НАТО. Це підвищує рівень тривоги в грецькому керівництві щодо обороноздатності власної території у разі розширення конфлікту за межі Близького Сходу.

Грецька влада також видала рекомендації для своїх суден: уникати кораблям під грецьким прапором потенційно небезпечних морських районів, включно з Ормузькою протокою та південною частиною Аравійського моря, через ризик ракетних атак, дронових перехоплень та інших загроз навколо узбережжя Перської затоки.

Загибель Хаменеї: Іран та його діаспора розділилися на скорботу і свято, а світові диктатори висловили засудження

фото: GettyImages

Після того як державні медіа Ірану підтвердили загибель верховного лідера Алі Хаменеї, у країні оголосили 40-денну національну жалобу та додаткові сім днів офіційних вихідних. Державне інформаційне агентство IRNA називало його смерть "мученицькою", а президент Масуд Пезешкян засуджує вбивство верховного лідера Ірану як "великий злочин".

Разом із тим державно-керовані ЗМІ та іранські соціальні мережі відобразили дуже полярні настрої серед населення. У центрах великих міст, таких як Тегеран, відбувалися державні марші скорботи, а на вулицях зібралися люди із плакатами та портретами Хаменеї. У той самий час у соцмережах та неофіційних стрімах документувалося чимало випадків таємних святкувань і символічних жестів радості серед помітної частини громадян, які висловлювали надію на зміни після десятиліть суворого авторитарного режиму.

Яскравим моментом також стала реакція діаспори у різних країнах, представники якої виходили на акції. Найбільшого поширення набуло 60-секундне відео із підписом "Перси і євреї святкують разом у Лондоні", воно швидко стало вірусним та набрало понад 4 мільйони переглядів. На відео показано велику, радісну юрбу іммігрантів та біженців з Ірану, які святкують разом із єврейськими лондонцями. За повідомленням New York Post, у вечір суботи на вулиці міста вийшли сотні людей.

Врешті, можна відзначити, що реакції на смерть Хаменеї утворили такий собі мікс офіційної жалоби, обіцянок помсти, демонстрацій тривоги та страху, а також виявів радості й святкувань.

Тим часом низка представників світових диктатур рішуче засудили вбивство іранського лідера. Зокрема, міністерство закордонних справ КНР назвало удар серйозним порушенням суверенітету та безпеки Ірану й закликало до негайного припинення бойових дій.

Російський диктатор Путін теж не оминув цю подію увагою і навіть згадав про порушення міжнародного права. Він назвав це "цинічним убивством", що порушує міжнародне право та "всі стандарти моральності". При цьому він висловив співчуття Ірану, підкресливши історичне партнерство Москви та Тегерану і засудивши ескалацію.

А от ідеолог рашизму Олександр Дугін, який виправдовує війну РФ з Україною та підтримує диктаторську політику Путіна всередині країни, відреагував на спільно проведену Ізраїлем та США ліквідацію іранського аятоли Алі Хаменеї з імовірним розумінням світових контекстів: "Наступні ми".

"У глобальному розумінні все залежить від того, скільки (зараз в Ірані – ред.) витримає КВІР. Якщо Іран втримається, все може піти у зворотний бік. Якщо впаде, наступні ми", – непокоїться Дугін.

Глобальна реакція: що непокоїть світову спільноту та як діють провідні країни

фото: GettyImages

Після початку ескалації на Близькому Сході провідні столиці світу відреагували як на військовий розвиток подій, так і на потенційні ризики широкомасштабної війни.

Генеральний секретар ООН закликав сторони до негайного припинення бойових дій і повернення до дипломатії, попередивши, що подальше розширення конфлікту може мати "катастрофічні наслідки" для регіональної та глобальної безпеки. У Раді Безпеки відбулися екстрені консультації, однак консенсусу щодо жорсткої резолюції досягнуто не було – що лише підкреслило геополітичну поляризацію. Головний ризик, який звучить у заявах представників ООН, – гуманітарна криза та загроза втягування у конфлікт нових держав.

"Я засуджую сьогоднішню ескалацію військових дій на Близькому Сході. Застосування сили Сполученими Штатами та Ізраїлем проти Ірану, а також подальші заходи відплати з боку Ірану в усьому регіоні підривають міжнародний мир і безпеку", – сказав Антоніу Гуттеріш.

Євросоюз опублікував ретельно зважену заяву після того, як 27 міністрів закордонних справ провели двогодинну відеоконференцію. Вони закликали до "повного дотримання міжнародного права", закликали Іран припинити розвиток своєї ракетної програми, наголосили на необхідності відновлення регіональної безпеки та висловили підтримку "основним свободам" іранського народу. Проте цій заяві передували тривалі дискусії, у яких представники країн з великими складнощами шукали згоди. Як писали у Politico, головним предметом суперечок під час телефонної розмови міністрів закордонних справ було питання, чи можна розглядати частину заяви, що стосується "міжнародного права", як критику Трампа та ізраїльського уряду.

Лідери Франції, Німеччини та Великої Британії оприлюднили спільну заяву, у якій сильно засудили "невибіркові та непропорційні" ракетні напади Ірану по регіону, включно з тими, що могли зачепити держави, що не брали участі у початкових ударах. У заяві також зазначено, що ці країни готові координувати оборонні кроки разом із США та союзниками для захисту своїх інтересів у регіоні.

Британський уряд також погодив дозвіл на використання британських військових баз американськими силами для обмежених оборонних ударів по іранським ракетним сховищам та пусковим установкам, з формулюванням, що це робиться для захисту британських громадян і союзників у регіоні.

Іспанія своєю чергою відкрито відмовилася надати США право використовувати свої спільні військові бази для підтримки операцій проти Ірану, назвавши такі дії "необґрунтованими, небезпечними та шкідливими для міжнародної стабільності". Уряд підкреслив, що бази не будуть використані для подібних операцій поза мандатом ООН або без відповідної правової основи.

Тим часом Пекін різко засудив військові удари США по Ірану і закликав усі сторони негайно зупинити бойові дії та повернутися до політичного й дипломатичного врегулювання конфлікту.

Український вимір: ризики, ресурси і нові запити

фото: Reuters

У контексті ескалації на Близькому Сході для України насамперед постає питання перерозподілу ресурсів, політичної уваги та військових можливостей Заходу. Київ вже увійшов у п’ятий рік повномасштабної війни з Росією, і будь-яка нова криза, в якій задіяні США, автоматично викликає запитання: чи не відбудеться розмивання підтримки.

Якщо операція США та Ізраїлю триватиме довго, це може вплинути на темпи постачання окремих видів озброєння, зокрема систем ППО та ракет до них. Близький Схід і Україна використовують частково схожі інструменти – перехоплювачі, системи раннього попередження, протидронові технології. У разі масштабного розширення кампанії частина американських ресурсів може бути тимчасово переорієнтована.

Зокрема про таку проблему каже журналіст, видавець та редактор блогу Ukraine Alert Атлантичної Ради Пітер Дікінсон в етері Slawa.TV на Еспресо. Він зазначає, що через активне використання ракет ППО їхні запаси в регіоні можуть вичерпатися дуже швидко, тоді як будь-які поставки зі США та від партнерів ризикують бути перенаправлені до країн Перської затоки. Він підкреслив, що Україна сильно залежить від США у постачанні ракет для систем Patriot, зокрема перехоплювачів. Водночас країни Перської затоки активно використовують ці ракети.

Разом із тим президент Зеленський повідомив, що наразі усі програми для Києва, зокрема головна – PURL – працюють.

"Поки що від американців і від європейців подібних сигналів не було. Всі розуміють, що для нас це наше життя, відповідна зброя. Поки що програма PURL працює. Я працюю над тим, щоб були транші від наших європейських партнерів. Поки що все йде, як йшло. Але, безумовно, ми самі розуміємо, що довга війна, якщо вона буде довга, І інтенсивність бойових дій буде впливати на кількість ППО для нас", – сказав Володимир Зеленський. 

Поряд із військовим питанням залишається також політичний момент. Якщо операція Ізраїлю та США проти Ірану триватиме довго, це серйозно відвертатиме увагу від України. Як зауважує журналіст Віталій Портников, людям на Заході зрозумілі географічні назви – Абу-Дабі, Дубай, Тель-Авів, натомість, коли йдеться про Київ, Дніпро і Харків – вони можуть знати ці назви, але це не ті місця, куди більшість людей вкладає гроші, де відпочиває чи які відвідує.

"Звісно, вони співчувають, коли бачать біженців, мають емоції. А коли вони бачать війну, яка може безпосередньо торкнутися їхнього життя, наприклад, ті, хто зараз відпочиває десь на Балі, то як їм повертатися додому? Швидше за все, через Емірати чи Катар з Кувейтом. Відповідно, їм кажуть, що вони не можуть повернутися, бо немає пересадкового рейсу. І це вони розуміють. Чи, наприклад, Тель-Авів, де у величезної кількості американців є родичі, друзі, а, можливо, і нерухомість, тому це їхня реальність – своя сорочка ближче до тіла. Це зрозумілі наслідки. А тут теоретичні наслідки – є Україна чи не буде України, хоча соціологія показує, що більшість американців нас підтримує, але підтримують теоретично. Тобто це не сильно впливає на результати їхнього голосування, а результати цієї війни на Близькому Сході можуть вплинути, особливо якщо підвищиться ціна на пальне", – пояснює журналіст. 

На думці про те, що для України важливо, аби ця війна не затягувалась, стоїть також політолог Вадим Денисенко.

"Росія ставить на затягування цієї війни. Кремлю потрібна довга війна, яка зробить три речі: підніме ціни на нафту; дасть можливість Росії зіграти в посередника, який вчора продав Ірану зброї на 300 млн, а сьогодні пропонуватиме стати гарантом якихось домовленостей; а це, своєю чергою, дозволить розірвати тему війни в Україні й ширших  американо-російських стосунків (повторити сирійський фінт 2015 року)", – говорить Денисенко.

Саме тому він акцентує на тому, що нам важливо, "щоб ця війна була короткою і Росія не змогла навʼязати себе як посередника. Поговорити про демократію, звичайно, можна, але напередодні можливої появи Китаю в переговорній групі, варто не забувати, що термін "вісь зла" не обовʼязковий зараз". 

Водночас є й протилежний ефект. Нова ескалація може посилити аргументацію Києва щодо необхідності зміцнення систем протиповітряної оборони. Україна фактично стала лабораторією протидії дронам і ракетам — від іранських "шахедів" до російських крилатих ракет. Уже звучать заяви про використання українського досвіду для перехоплення безпілотників і побудови багаторівневої ППО в інших регіонах. Це означає, що Україна може не лише втрачати увагу, а й ставати джерелом практичного досвіду для союзників.

Зокрема, Кір Стармер заявив, що українські експерти нададуть консультації щодо перехоплення іранських дронів.

"Ми не приєднуємося до цих ударіви (ударів по Ірану, – прим. ред.), але продовжимо наші оборонні дії в регіоні, – заявив Стармер, і додав: – Ми також залучимо експертів з України, які разом з нашими фахівцями допоможуть партнерам у Перській затоці збивати іранські дрони, що атакують їх".

Як повідомляє Bloomberg, Володимир Зеленський запропонував відправити своїх найкращих експертів із збивання іранських дронів на Близький Схід, якщо лідери цього регіону переконають Путіна погодитися на місячне перемир'я у війні Росії проти України. Про це він сказав у коментарі виданню.

"Я б запропонував наступне: лідери Близького Сходу мають чудові відносини з росіянами, – сказав він. – Вони можуть попросити росіян ввести місячне перемир'я".

Президент також зауважив, що це перемир’я може бути оголошене на два місяці або два тижні, "щоб ми могли допомогти країнам Близького Сходу захистити цивільне населення".

У контексті цієї заяви також варто згадати, що наступний раунд тристоронніх переговорів Україна – США – Росія мав відбутися в Абу-Дабі орієнтовно 5 – 6 березня, але зараз місце зустрічі під питанням через безпекові проблеми. Відповідно потрібні нові домовленості, або й нові дати.

"Поки що через ці бойові дії сьогоднішні ми не можемо підтвердити, що зустріч буде саме в Абу-Дабі, але тим не менш її ніхто не скасував і результати важливі, і обмін дуже важливий", – зазначив з цього приводу Зеленський та додав, що Україна має й інші напрацьовані майданчики.