Від водія автобуса до диктатора: наркотерорист Ніколас Мадуро під вартою у США. Чим запам'ятався президент Венесуели

Що відомо про венесуельського диктатора та як він прийшов до влади, читайте у огляді Еспресо.

Походження та ранні роки

Народився 23 листопада 1962 року в Каракасі у родині робітників. Ще в школі почав цікавитися політикою, ставши членом профспілки. У деяких записах зазначено, що Мадуро так і не завершив повну середню освіту.

Починав свою кар'єру водієм автобуса, а також був охоронцем політика Хосе Вісенте Ранхеля під час його невдалої президентської кампанії 1983 року.

Наприкінці 1990-х років Мадуро став одним із співзасновників Руху П’ятої Республіки (колишня ліва, соціалістична політична партія у Венесуелі) і підтримав Уго Чавеса на президентських виборах 1998 року. У 2000 році його обрали до Національних зборів Венесуели, а за президентства Уго Чавеса обіймав низку ключових державних посад. Був міністром закордонних справ у 2006–2012 роках, а з 2012 до 2013 року –  віце-президентом країни. До слова, посідаючи посаду міністра закордонних справ, Мадуро не розмовляв жодною іноземною мовою.

Мадуро був одружений двічі. Його перший шлюб був з Адріаною Геррою Ангуло, від якої він має єдиного сина Ніколаса Мадуро Герру, відомого як "Ніколасіто". Син також обіймав низку високих державних посад.

У липні 2013 року Мадуро одружився з Сілією Флорес – юристкою та політикинею, старшою від чоловіка на 10 років. У 2006 році вона замінила Мадуро на посаді голови Національних зборів, ставши першою жінкою на цій посаді. Їхні романтичні стосунки почалися ще в 1990-х роках, коли Флорес представляла Уго Чавеса як адвокат після спроби державного перевороту 1992 року. Шлюб вони уклали через кілька місяців після вступу Мадуро на посаду президента.

У вересні 2006 року, під час перебування в Нью-Йорку на 61-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, Мадуро був ненадовго затриманий співробітниками Служби внутрішньої безпеки США в аеропорту імені Джона Ф. Кеннеді. Його утримували близько 90 хвилин після того, як він оплатив авіаквитки готівкою.

Після звільнення Мадуро заявив, що затримання було незаконним, і подав скаргу до ООН. Президент Чавес назвав подію помстою за свою різку промову в ООН, під час якої він назвав президента США Джорджа Буша-молодшого "дияволом".

Сходження до президентства

Після смерті Уго Чавеса 5 березня 2013 року Ніколас Мадуро став президентом Венесуели. Вже з перших років його правління країна зіткнулася з глибокою економічною кризою, дефіцитом товарів та різким падінням рівня життя.

Криза та дефіцит товарів спричинили масштабні протести у 2014 році. Вони переросли в щоденні марші по всій країні, супроводжувалися їх придушенням та падінням популярності Мадуро. У 2015 році до Національних зборів була обрана опозиційна більшість, а в 2016 році розпочався процес відкликання президента, який згодом уряд скасував.

Мадуро зберіг владу за підтримки Верховного трибуналу, Національної виборчої ради та військових. Верховний трибунал фактично позбавив обраний парламент повноважень, що призвело до конституційної кризи та нової хвилі протестів у 2017 році. У відповідь на це Мадуро ініціював переписування конституції. 

Вибори 2018 та 2024 років

20 травня 2018 року Мадуро знову переміг на президентських виборах,  які аналітики охарактеризували як показові та такі, що мали найнижчу явку виборців у сучасній історії країни.

Сполучені Штати запровадили санкції проти Мадуро після виборів, назвавши його "диктатором" і заборонивши йому в'їзд до США. Інші країни, такі як Китай, Росія, та Куба запропонували йому свою підтримку. Мадуро також відповідав росіянам підтримкою. Венесуела, разом із КНДР, Сирією часів Асада та Білоруссю, голосувала проти всіх резолюцій ООН, які засуджували російську агресію, анексію Криму тощо.

У звіті Amnesty International за 2018 рік "уряд Ніколаса Мадуро звинувачувався у скоєнні одних із найгірших порушень прав людини в історії Венесуели".  Насильство відбувалося, зокрема, в бідних районах Венесуели, і включало "8292 позасудові страти, здійснені між 2015 і 2017 роками". За один рік 22% убивств (4667) були скоєні силами безпеки.

За правління Мадуро почалася масштабна продовольча криза під час якої зникли основні продукти харчування та товари першої необхідності. Не було цукру, олії і навіть туалетного паперу. Рівень дефіциту їжі становив від 50 до 80%. Через недоїдання венесуельці почали втрачати вагу, це явище стало відомим як "дієта Мадуро".

У деяких регіонах Венесуели в 2015-2016 роках був також дефіцит бензину. Через кількарічні протести економіка країни практично була зруйнована, знищені цілі галузі економіки. Інфляція досягла кількох мільйонів відсотків за рік. У 2019 році відбулася деномінація валюти у співвідношенні 100 тисяч до 1.  Мінімальна зарплата у 2019 році складала лише 8 доларів.

Різке загострення відносин зі США

11 серпня 2017 року тодішній президент США Дональд Трамп заявив, що "не виключає військового варіанту" для протистояння уряду Мадуро. Через два роки Мадуро оголосив про розрив дипломатичних відносин Венесуели зі Сполученими Штатами після того, як Трамп визнав лідера венесуельської опозиції Хуана Гуайдо тимчасовим президентом країни.

Станом на березень 2019 року, понад 50 країн не визнавали Мадуро законним президентом Венесуели. А у 2020 року федеральний суд США висунув Мадуро звинувачення у наркотероризмі та змові з метою імпорту кокаїну до Сполучених Штатів.

У 2024 році він балотувався на третій термін. Національна виборча рада, пов’язана з Мадуро, оголосила його переможцем без надання доказів, що спричинило чергову політичну кризу в країні. Водночас підрахунки голосів, зібрані опозицією, показали перемогу їхнього кандидата –  Едмундо Гонсалеса.

У серпні 2025 року Міністерство юстиції США збільшило винагороду за інформацію, що призведе до арешту диктатора, до 50 мільйонів доларів США. А 24 листопада визнали Мадуро та його союзників в уряді членами іноземної терористичної організації. 

Такий статус надав президентові США повноваження запроваджувати жорсткіші санкції проти венесуельського уряду. Водночас експерти зазначали, що це рішення саме по собі не надавало повноважень на застосування летальної сили, однак, може слугувати виправданням для американських ударів по Венесуелі.

3 січня цього року, у столиці Венесуели Каракасі пролунали вибухи. Також у небі було помічено авіацію, яка завдала численних ударів. 

Про ситуацію у Венесуелі повідомила низка ЗМІ, зокрема Reuters, Clash Report та CNN.  Президент США Дональд Трамп неодноразово обіцяв наземні операції у країні на тлі посилення тиску на самопроголошеного президента Ніколаса Мадуро, аби той пішов з посади.

Уряд країни звинуватив у нападі США, а президент Ніколас Мадуро підписав указ про оголошення надзвичайного стану. Невдовзі американський лідер Дональд Трамп заявив про причетність Сполучених Штатів до цієї операціїі сказав, що Мадуро разом із його дружиною був захоплений.

Вже через кілька годин держсекретар Марко Рубіо повідомив, що Мадуро перебуває під вартою у США, військові дії у Венесуелі завершено, написв американський сенатор Майк Лі.