На тлі вбивства полонених в Оленівці українців решта подій дня відійшла на другий план. Є різні версії, як це могло статися: чи використання російських реактивних систем залпового вогню, чи внутрішній вибух, який спричинила вибухівка, яку заклали в бараках. У будь-якому разі відповідальним за це є російське військове керівництво.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що начебто відповідальність несуть найманці ПВК Вагнера, мовляв, міністерство оборони Росії про це не знало. Це не зовсім правильне твердження. Повну відповідальність несе як міністерство оборони Російської Федерації, так і російська влада в цілому.
Росіяни брали на себе зобовʼязання виконувати умови Женевської конвенції. Наші захисники здавалися в полон, виконуючи наказ українського керівництва, сподіваючись на те, що будуть дотримані правила ведення бойових дій.
Росіяни намагаються звинуватити Україну в цьому теракті, мовляв, ЗСУ вдарили по вʼязниці в Оленівці з HIMARS. Варто нагадати, що відстань від Оленівки до лінії зіткнення - близько 10 км. Всі знають, що там утримуються наші полонені. Немає жодної логіки у використанні HIMARS, які бʼють до 80 км, бити по обʼєкту, який знаходиться в 10 км від лінії зіткнення. Логіки в цьому немає.
Цікавим також є факт, що жоден росіянин, який охороняв наших полонених, не постраждав. Це якийсь дуже дивний збіг обставин, який є опосередкованим підтвердженням, що це був спланований російськими окупантами акт знищення військовополонених українців, аби залякати наше суспільство і Збройні сили України.
Керівник пресцентру ОК "Південь" Наталія Гуменюк в етері Еспресо розповіла, що Збройні сили України продовжують успішні контрнаступальні дії на Півдні, але наголосила, що "кіношного" звільнення Херсонщини не буде. Наразі ми реалізовуємо це знищенням логістичних шляхів забезпечення. Але росіяни не полишають нашу територію.
Російські окупанти підтягують сили на Запорізький і Херсонський напрямки. Три батальйонно-тактичні групи ворога, які були на Донбасі та відійшли для відновлення, зараз повернулися на запорізький напрямок. На Херсонщину було відправлено достатньо свіжі підрозділи десантно-штурмових військ Російської Федерації.
Перекидання особового складу також здійснюється з Криму, аби протидіяти контрнаступу Збройних сил України. Це нагадуватиме операцію "велика мишоловка": чим більше російських окупантів затягне на правий берег Дніпра, тим більшу перевагу над росіянами ЗСУ будуть мати.
Політичне керівництво Росії вимагає від військових контролю над Херсоном. Але проведення наступальних дій та звільнення української землі суттєво підважить плани російської влади щодо проведення референдумів і приєднання нашої території до РФ.
Особливо тривогу викликають дії росіян навколо Вуглегірської ГЕС та селища Новолуганського, де ворог намагається з Півдня рухатися на Бахмут. На цьому напрямку створюються умови для просування до Бахмута й перерізання окремих, важливих для нас логістичних напрямків.
Наразі в країни-агресорки Росії бракує навченого особового складу для проведення широкомасштабних наступів. Але 28 червня було показовим з точки зору агресивних дій РФ з використанням ракетного озброєння: із 06:00 до 07:30 чотири російські бомбардувальники Ту-22М3 запустили 4 крилаті ракети Х-22 з Брянської області РФ за 60 км від державного кордону України. Із білоруської Зябрівки, близько 35 км від українського кордону, запустили 8 ракет Іскандер, 13 ракет С-300. 35 км від кордону - це та відстань, де ми здатні убезпечити себе від Росії та Білорусі. Адже обстріли з Білорусі набувають системного характеру. Близько 11-ої Росія запустила ще 2 Іскандери з окупованого Криму, які вдарили по Кропивницькому.
Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb