Царі кривавих дощів

Олександр Дугін скористався нагодою для того, аби зблиснути власним інтелектом. Але цього разу, мабуть, зайшов надто далеко, бо його допис у Телеграм про наслідки херсонського фіаско прожив недовго.

Отже, ідеолог російського "євразійства" (читай – фашизму) відверто написав про можливість фізичного усунення Путіна. Свій заклик він зодягнув у метафоричні шати, нагадавши про роботу Джеймса Фрезера "Золота гілка. Дослідження магії та релігії ". Хто зумів подужати цей 12-томний манускрипт соціальної антропології, той згадає про кончину "царя дощів", якому варвари розпороли живота за те, що жива вода з небес не пролилася після його ритуалів.

Дугін пише про винних у здачі Херсона: "Влада. Саме вона відповідальна за це. Ц чому сенс самодержавства, а у нас саме воно? Ми даємо Правителю абсолютну повноту влади, а він нас усіх, народ, державу, людей, громадян, - у критичний момент рятує… А якщо не рятує? Тоді – доля "царя дощів" (дивись Фрезера)".

Дугін виправдовує свій заочний вирок "Правителю" тим, що, мовляв, Херсон – "це не зрада, це крок до Армагеддону". І ось тут з ним можна погодитися на всі сто.

Як би не виправдовувався опісля Дугін ("Ніхто від Путіна не відвернувся, я і всі російські патріоти його безумовно підтримують. Біль за втрату Херсона – це одне. Ставлення до верховного головнокомандувача – це інше. Ми лояльні до Путіна і стоїмо за СВО і Росію до кінця), - це полова. Херсон прискорить російську траєкторію до "армагеддону", причому настільки, що й не снилося ні Дугіну, ні його соратникам з "партії воєнкорів".

Путін насправді втратив майже усі точки опори. Тасування генеральської колоди на вимогу Стрєлкова, Кадирова і Пригожина спричинило прірву між кремлем та армією

Путін насправді втратив майже усі точки опори. Тасування генеральської колоди на вимогу Стрєлкова, Кадирова і Пригожина спричинило прірву між кремлем та армією. І найбільша проблема полягає у тому, що кажучи про "армію", слід мати на увазі досить показову річ. Про яку армію йдеться? Про "офіційну", карикатурно посилену Путіним недавньою "могилізацією" армію "чмобіків", чи, може, про приватні формування на кшталт ПВК "Вагнер", яка інтенсивно живиться рекрутованими "кухарем" Путіна головорізами. І хто дасть гарантії, що Пригожин утримається від спокуси підібрати владу, яка у Росії ось-ось "валятиметься на вулиці" руками своїх найманців? Причому Путін власноруч сприяє формуванню паралельного війська. Російський опозиціонер Ігор Яковенко заявив, що "цілком можливо, що до партії війни почнуть вступати якісь окремі російські губернатори, в яких завдяки указу Путіна з’явилися свої регіональні армії".

Хто дасть гарантії, що Пригожин утримається від спокуси підібрати владу, яка у Росії ось-ось "валятиметься на вулиці" руками своїх найманців?

Мабуть, лише на Луб'янці залишилися останні з могікан, лояльних до "підполковника". Але хто б йняв віри лояльності "чекістів", коли мова йтиме про тектонічний зсув вчорашнього моноліту, а нині – аморфної маси російської влади?

Читайте також: Тріщина між Путіним і російською армією поглиблюється, — опозиційний політик Яковенко

З іншого боку, ізоляціонізм, на якому наполягали "нєістовиє" націоналісти, завершився вимушеною неучастю "вождя" у саміті G-20. Бо, по-перше, Путін, мабуть, не пережив би ще одного (після зустрічі лідерів ШОС) приниження ігнором, а, по-друге, всі розуміють, що головною подією індонезійської зустрічі стане діалог між Байденом та Сі Цзіньпіном. Кому цікавий на такому тлі московський невдаха? Хіба Медведєву, який досі марить тим, що "Росія формує світовий порядок". Але для того, щоб зустрітися з "Дімоном", можна й не їхати на Балі, він – завжди під рукою.

Зрештою, кому до смаку тиснути руку лідеру відвертих збоченців, які бовваніють з-поза сутулої спини Путіна? До прикладу, "динамічний консерватор", директор "Центра русских исследований Института фундаментальных и прикладных исследований Московского гуманитарного университета" Андрій Фурсов, який безнастанно жонглює власноруч склепаними термінами "англосфера" та "біоекотехнофашизм" як рису сучасного Заходу. Почитавши опуси цього "ізборца", доходиш висновку, що його "динамічний консерватизм" є радше "патологічною конспірологією з елементами параної", зі спонуканням до дії за зразком ВЧК, бо – авжеж, -  "ультраглобалісти є прямими спадкоємцями нацизму – по одній лінії, і троцькізму – по другій".  

І таких фурсових в ерефії – легіони. Тож коли вже за максимумом шукати винних після деокупованого Херсона, — плюнь, і не схибиш. Всі вони, — так чи інак, - "царі кривавих дощів", і лише цивілізованість сучасного міжнародного права дозволить їм обійтися значно гуманнішим покаранням. Принаймні, ніхто не додумається пороти їм животи…

Про автора. Ігор Гулик – журналіст, головний редактор сайту "Еспресо.Захід".

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.