У Берліні запрацювала виставка, що розповідає про кримських політв'язнів Кремля

Про це пише "Детектор медіа" з посиланням на громадську організацію "КримSOS", яка надала для виставки численні аналітичні матеріали.

Кураторка проєкту, українська мисткиня, є кримською татаркою за походженням і бажає залишитися анонімною, щоб не наражати на небезпеку рідних, які зосталися в Криму.

Як зазначається, виставка спростовує один із ключових наративів російської пропаганди й доводить, що Крим ніколи не був "ісконно русскім".

Вона розповідає про кримських політв’язнів, а також показує, що саме тимчасово окупований Крим став основним "хабом" для РФ у процесі викрадення та мілітаризації українських дітей. На мапі, створеній для виставки, позначено місця таборів утримання та перевиховання українських дітей – як на території окупованого півострова, так і в Росії.

Численні світлини в експозиції та експонати розповідають про кримський спротив російській окупації з 2014 року, зокрема про роль кримськотатарських активістів та Меджлісу кримськотатарського народу.

В одній з найбільших вітрин представлено особисті речі 25-річної політув’язненої Леніє Умерової. Із 2014 року дівчина жила в Києві, працювала SMM-менеджеркою в мережі магазинів одягу.

Фото: telegram/Омбудсман Лубінець Дмитро

У грудні 2022-го вона поїхала до Криму, щоб доглядати за батьком, якому діагностували важку стадію онкології. Проте на кордоні з Росією її незаконно затримали.

За словами Азіза Умерова, брата Леніє, це могло статися, тому що тільки в неї однієї з усіх пасажирів автобуса був український паспорт.

Росія незаконно висунула дівчині фейкові звинувачення в адміністративних порушеннях. Правозахисники стверджують, що це відома методика роботи ФСБ, щоб згодом висунути людині серйозніше обвинувачення. Леніє Росія звинувачує в “шпигунстві” та може позбавити волі на 20 років.

На виставці серед речей бранки Кремля можна побачити книгу Віктора Франкла про виживання в концтаборі під час Другої світової війни та укулеле, на якому дівчина вчилася грати.

Ще одна історія – політв’язня Нарімана Джеляла, політика, викладача, журналіста, громадського діяча, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Разом з родиною, дружиною та дітьми він вирішив, що попри ризики залишиться в Криму, щоб боротися з окупаційним режимом.

Фото: facebook

 

Після участі Джеляла в міжнародному саміті "Кримська платформа" 2021 року чоловіка затримали російські спецслужби. Згодом окупанти засудили його до 17 років колонії суворого режиму. Проте Наріман залишився вірним своїм переконанням. Уже в неволі він написав книгу, а його листи з російських в’язниць стали частиною історії героїчного спротиву російській окупації в Криму.

В експозиції представлено одне з найвідоміших фото Джеляла із зали суду разом із братами Асаном та Азізом Ахтемовими, також незаконно засудженими окупантами.

Для історії ще одного кримського політв’язня – стріт-арт-митця Богдана Зізи – організатори виставки розробили спеціальний мистецький проєкт. Одну з копій робіт художника із зображенням маленького хлопчика-сироти перенесли на частину Берлінської стіни, біля Mauermuseum am Checkpoint Charlie. Малюнок має слугувати символом того, що люди потребують підтримки одне одного.

Митця затримали в Криму після того, як він облив жовто-блакитною фарбою будівлю окупаційної адміністрації в Євпаторії. Його несправедливо засудили до 15 років. Щоб підтримати Богдана та надати справі розголосу, різні митці об’єдналися та розтиражували зображення його стріт-арту, зокрема й "хлопчика-сироту".

Указані роботи стали частиною постійної експозиції. Відвідати її можна щодня, згідно з розкладом роботи музею.