Українські захисники продовжують наступати на Бахмутському та Токмацькому напрямках, а ворог безнадійно намагається просуватися на окремих ділянках по лінії Куп’янськ - Сватове - Кремінна. Навколо Бахмута - центр протистояння, адже РФ, попри втрати, за будь-яку ціну намагається повернути позиції та контратакує наші підрозділи. Проте є певні позитивні речі. Передусім РФ посунули на флангах довкола Андріївки, впритул до залізниці, а на окремих ділянках - і за залізницю, яка тривалий час була непорушним рубежем оборони противника. Упродовж двох днів таке враження, що противника нема в Кліщіївці. Зачистка українцями дає результати, але дочекаємося повідомлення Генштабу, тому що ворог намагається накопичити сили й увійти до Кліщіївки, де було знищено багато росіян нашою артилерією.
Головне питання - Запорізький фронт. Попри заяви про повільне просування, події розвиваються досить динамічно. Ми не бачимо суттєвих змін на лінії фронту, хоча вони є.
Ідеться про просування на Токмак. Наші підрозділи тиснуть ворога на південь від Роботиного, котре розбиті полки РФ залишили 23 серпня. Тут наші частини діють на декількох напрямках, зокрема Новопрокопівки, розташованої вздовж дороги на південь через Токмак до Мелітополя, але за нею сильно побудовані фортифікаційні споруди. Зараз Сили оборони, крім тиску на Новопрокопівку, діють між Роботиним та Вербовим і атакують Вербове із заходу. РФ обороняється в лісосмугах, де підготовлені оборонні позиції та вогневі точки. Наші військові кажуть, узяття лісосмуг потребує більше зубів, ніж ліній Вагнера й зубів дракона. Біля Вербового - кілька ділянок, де наші війська пройшли "пірамідки ". Було відео, яке пояснює ці нюанси. Крім просування на трьох напрямках: Новопрокопівки, між Вербовим і Роботиним, рух на Роботине - наші війська мають розширювати лінію фронту, адже є загроза в разі нашого швидкого просування, що ворог спробує із флангів завдати ударів, тому розширення лінії фронту таке ж важливе, як і витіснення росіян із населених пунктів. З огляду на значні втрати ворожої 58-ї армії, РФ перекинула сюди дві дивізії десантників, які закріплюються й намагаються утримувати, розширювати оборону перед Новопрокопівкою та спробують утримати просування наших військ. Кожна ділянка фронту є надзвичайно важливою. Генсек НАТО сказав: "Українці поступово просуваються, відтісняють росіян, пробираються крізь укріплені райони, зокрема мінні поля. Зараз важливо їх підтримувати. Це складні бої, легкого шляху до перемоги для українців немає, але вони просуваються. Їм потрібно довіряти, тому що раніше мужність і дії війська приводили до результатів, яких не могли передбачити закордонні політики й експерти ". Зараз ми так само перебуваємо на важливому етапі.
Згадаю й про північний схід. Ділянка Куп’янськ - Сватове - Кремінна залишається досить тривожною. Сирський говорив, що найзапекліші бої тривають у районі Райгородки та Ковалівки. Там ворог намагається утримувати плацдарм на правобережжі річки Жеребець і навпроти Новоєгорівки, звідки його вибили. РФ, попри втрати, прагне прорвати нашу оборону штурмовими загонами на бронетехніці, але це не дає результатів. Не можна не згадати про Синьківку над Куп’янськом, яку ворог атакував тривалий час. Зараз його відкинули від Синьківки на відчутну відстань. Там з’явилися наші нові бригади, хоча РФ на пропагандистських каналах розганяла, нібито російські війська зайняли Синьківку та просуваються до Куп’янська. Насправді Куп’янськ під надійним захистом ЗСУ. Сирський говорить, що ворог намагається перекидати сюди резерви, зокрема з РФ, адже через кордон її підрозділи заходять для посилення чи заміни частин, знищених Україною. Ця ділянка фронту відволікає, адже росіяни сподіваються, що наші підрозділи зреагують на подібну загрозу та почнуть перекидати резерви з-під Бахмута чи півдня. Зараз цього не відбувається, адже потенціал бригад, застосованих на півдні та під Бахмутом, потужні, щоб ігнорувати ризики на ділянці Куп’янськ - Сватове - Кремінна, хоча вона залишається складною, як і будь-яка інша. Вони взаємодіють між собою. Активні дії на одній ділянці впливають на інші. Стежимо за всіма напрямками. ЗСУ виконують надзвичайно важливе завдання, насамперед забезпечуючи просування на півдні та вирішуючи це питання на тимчасово окупованій території, щоб створити передумови для якісних змін на полі бою та подальших наступальних дій.
Окрім бойових дій на лінії фронту, багато інших чинників впливають на ситуацію та мають відлуння від того чи іншого військового напрямку. Зараз активно знищують російську військову техніку. Понад 20 тис. зразків ліквідували до стану металобрухту. З ним не так усе просто. Використання металу впирається в бюрократичні складнощі чи технологічні. Це намагається вирішити Міноборони. Начальник Управління відчуження й утилізації військового майна Олег Коваль розповів, що брухт перебуває в різних місцях, часто важкодоступний або потребує додаткових зусиль на транспортування. Такі операції коштовні, вимагають спеціальних знань і технічних рішень. За розпорядженням від 2023 року, брухт - власність Міноборони. Брухт чорних і кольорових металів - стратегічна сировина для виготовлення сталі. Бронетехніка складається з брухту легованих марок, що мають спеціальні властивості. Його можна використовувати для повторного виготовлення спеціальних сталей військового та подвійного призначення, але є свої особливості. В Україні брухт легованих сталей широко не використовують, попиту майже немає, продати за хорошу ціну практично неможливо, хоча собівартість досить висока. Попри попит від іноземців, закон забороняє експортувати металобрухт. На ринку ЄС він коштує 250 - 300 євро за тонну. В Україні його продати за такі гроші неможливо. Міноборони на майданчику Торгово-промислової палати разом із фахівцями, науковими установами створили робочу групу, яка розробила план поводження з військовим брухтом. Після доопрацювання його презентують. План складається із чотирьох етапів: від налагодження ефективного обліку брухту та його перероблення до виготовлення військової продукції та створення робочих місць, зокрема для ветеранів. Міноборони виступило з ініціативою законодавчих змін щодо поводження з металобрухтом: долучення до системи Prozorro, зміни внутрішніх документів і пропозицій експорту. Очікуємо на надходження до бюджету в разі успіху 2,5 - 3 млрд грн на рік (плюс валютний виторг), залучення іноземних інвестицій на організацію переробних підприємств можливе на рівні 3,5 - 4 млрд євро, чекаємо близько 2 тис. робочих місць із пріоритетом на ветеранів. Не забуваймо про нейтралізацію екологічних наслідків, що виміряти неможливо.