Українці, якими варто пишатися: Геннадій Мохненко – пастор протестантської церкви, військовий капелан і батько 38 дітей

Пану Геннадію було 24, коли він покинув успішний книжковий бізнес та став протестантським священником. До Бога його привело бажання врятувати близьких, які страждали на хронічний алкоголізм, а всі спроби допомогти були марними. Але цього разу все вдалося.

“Із часом Господь врятував і мого батька, і матір, і мою сестру. Батько й мати закінчили життя християнами, а сестра вже багато років живе по-людськи”, – повідомив пастор.

Але Геннадій не прийшов до якоїсь вже існуючої церкви, а разом з друзями заклав нову - протестантську “Церкву добрих змін”. Та став її пастором. 

“Вже пізніше ми приєдналися до конфесій, до церковного руху. Але можна сказати, що я був безпритульним християнином і безпритульним пастором перші роки. Може через це моє життя пов’язано з безпритульними дітьми”, – зазначає Геннадій Мохненко.

Діти, а точніше їхній порятунок, стали справою життя Геннадія. Він батько 38 дітей, троє з них рідні, інші - прийомні, але в родині немає поділу на своїх та чужих. Хлопці і дівчата, для яких він став названим батьком, роками жили на вулиці, з малого вживали наркотики та алкоголь.

Для дітей, які опинилися на вулиці, пастор Геннадій створив “Республіку Пілігрим” – це найбільший у Східній Європі реабілітаційний центр для дітей. Починаючи з 2000-го року через нього пройшло понад 4 тисяч дітей. 

“Спочатку в “Республіці Пілігрим” було 90% дітей з пробитими венами, шиями, деякі кололися навіть у пах. Дуже багато дітей мало СНІД і багатьох ми поховали”, – зі смутком згадує чоловік.

У реабілітаційному центрі є все для комфорту дітей: власні кімнати, щоправда в кожній по 5-6 мешканців, їдальня, актовий та спортивний зали, кімната відпочинку з комп'ютерами, медкабінет, навчальні класи, адже діти навчаються прямо в реабілітаційному центрі, ігровий майданчик, футбольне поле, та навіть батут. А ще для мешканців центру постійно організовують подорожі по Україні та за кордон. Зараз в центрі живе 35 дітей.

“Республіку Пілігрим” – не єдиний соціальний проект пастора Геннадія. Він уже понад 15 років бореться з наркобізнесом на Донеччині, організував чимало акцій, не дає спокою владі. Масштаби його роботи вражають, бо за підрахунками місцевих журналістів, через активність Мохненка наркодилери щомісяця втрачають близько двох мільйонів доларів. Звичайно, пастору постійно погрожують розправою, проте Мохненка впевнений, що Господь його береже. Але крім допомоги дітям Геннадій заснував цілу мережу реабілітаційних центрів і для дорослих. Останній з них – дім для мам з дітьми, які опинилися у скрутних життєвих обставинах, “Маленька мама”.

Окрім війни за людські душі, яка для пастора головна у житті, є ще російсько-українська війна. Сім'я Геннадія живе за 700 метрів від окопів, а далі лінія фронту. Коли працюють міномети – усе чути. Тож пастор не міг стояти осторонь і став військовим капеланом. У родині вірять у мирне майбутнє, коли Україна поверне собі своє.