Вибори в Туреччині: кандидати, економіка та цибуля

Виборча кампанія в Туреччині в самому розпалі: за посаду очільника держави змагаються діючий президент, 69-річний Реджеп Таїп Ердоган та кандидат від опозиції, 74-річний Кемаль Кілічдароглу.

Згідно соціологічних опитувань, кожен з них претендує на 45% голосів виборців у першому турі. Якщо жоден із кандидатів не набере потрібну для перемоги кількість голосів (50%+1), другий тур відбудеться 28 травня.

Втім, на думку експертів, переможцю, ким би він не був, не позаздриш: одразу після оголошення результатів йому доведеться вирішувати серйозні економічні проблеми та долати рекордну інфляцію.

І без того складну економічну ситуацію в країні загострив землетрус у лютому 2023, збитки від якого перевищують $103 млрд.

Кандидати на тлі інфляції

Реджеп Таїп Ердоган править країною вже 20 років. На початку його правління країна переживала економічний бум та зростала по всіх напрямках. Тоді Ердогана називали взірцем "мусульманського демократа", адже йому вдалось збалансувати ісламізм, парламентську демократію, зростання економіки, членство в НАТО та орієнтацію на європейські реформи.

Сьогодні рівень інфляції у Туреччині – один з найвищих у світі. Згідно з Турецьким інститутом статистики, у квітні вона становила біля 44%, хоча незалежні дослідники оцінюють її на рівні 105% (серед причин пояснюють політику низьких відсоткових ставок). Через централізацію повноважень у методах керівництва країною вбачають ознаки авторитаризму, а чимало опонентів влади перебувають у в’язницях. Йому також закидають захоплення державними монополіями та кумівство.  

А серед "фішок", які приваблюють електорат Ердогана – прихильність традиційнии ісламським і сімейним цінностям, власна політика, незалежна від ЄС і США та здатність приймати рішення. Ердоган свій можливий програш на виборах називає "катастрофою для країни".

В опозиції до Ердогана – Кемаль Кілічдароглу, якого висунув опозиційний блок із шести партій. В основі його риторики – боротьба з режимом "однієї людини" та перехід до парламентської демократії. Адже у 2017 році, після спроби державного перевороту, Ердоган запровадив президентську систему правління замість парламентської.

Кілічдароглу, економіст за освітою, обіцяє подолати економічні проблеми і має власну експертну команду, до якої залучені професори американських інститутів.

Серед іншого, опозиція хоче скасувати фактичне право вето президента, встановити обмеження президентства на один термін та дозволити позапартійного очільника держави. Парламент буде зміцнено за допомогою заходів, починаючи від нижчого порогу для входу партії в асамблею до більш широкого використання незалежних експертів у комітетах. 

Молитовний килимок, огірки і цибуля

Словесні дебати між основними претендентами набули нестандартних форм.   

Кілічдароглу використав у своїй кампанії "цибулевий фактор": записав звернення з власної скромної кухні (на противагу величезному палацу Ердогана) із цибулиною в руках, застерігши, що її вартість зросте з 30 лір до 100 лір за кг, а елементарна їжа стане недоступною у разі збереження президента при владі. На що Ердоган відповів: "У цій країні немає проблем з цибулею, картоплею, огірками".

Наприкінці березня було оприлюднено фото, як Кемаль Кілічдароглу наступив черевиком на молитовний килимок. Згодом він вибачився, що зробив це ненавмисно, але така "неповага до традиційних цінностей" додала запалу прихильникам діючого президента. Кілічдароглу навіть запідозрили у зв'язках з проповідником Фетхуллахом Ґюленом, який проживає в США і якого Ердоган звинувачує в підбурюванні до невдалого перевороту в 2016 році.

Нюанс, який стосується опозиційного лідера – він алевіт (релігійна меншина країни, яка часто зазнавала дискримінації), тоді як Ердоган – представник сунітської більшості. У квітні  Кілічдароглу записав відео, яке швидко стало вірусним: "Я — алевіт. Я щирий мусульманин, який виріс у вірі пророка Мухаммеда та Алі. Наша ідентичність – це те, що робить нас тими, ким ми є". В цих словах експерти вбачають заклик до толерантності та взаємоповаги задля контрасту із Ердоганом, який більшу частину своєї політичної кар’єри підкреслював саме сунітську ідентичність.

Українське питання

На тлі дебатів про економіку та демократичні цінності, тема України на турецьких виборах не набула великого значенння. 

Проте кандидат від опозиції не міг не торкнутися цього питання.

Politico наводить слова зовнішньополітичного радника Кілічдароглу Унала Чевікоза про те, що у разі перемоги Кілічдароглу Туреччина збереже посередницьку роль між Україною і Росією, перш за все у "зерновій угоді".

Втім про приєднання до антиросійських санкцій, як і у випадку із діючою владою, не йдеться. "Ми підкреслимо той факт, що Туреччина є членом НАТО, і у наших дискусіях із Росією ми, безумовно, будемо шукати відносини між рівними, але ми також нагадаємо Росії, що Туреччина є членом НАТО", – прокоментував Чевікоз. 

Він також зазначив, що формат відносин, який запровадив Реджеп Таїп Ердоган із Владіміром Путіним, слід  змінити. "У жодного іншого турецького лідера не було б таких відносин із Путіним, вони були б більш відстороненим", — сказав радник опозиційного кандидата. 

Після голосування

Підрахунок голосів – ще одна тема, яка хвилює експертів, адже у діючого президента у розпорядженні владні ресурси та підконтрольні ЗМІ. Занепокоєння в них викликав і коментар міністра внутрішніх справ Сулейман Сойлу про те, що 14 травня нібито може відбутися спроба Заходу здійснити "політичний переворот",.

Втім турецькі експерти наголошують, що сам процес голосування в Туреччині не слід порівнювати з Росією чи Білоруссю. За голосуванням на кожній виборчій дільниці пильно спостерігатимуть усі політичні партії та інші цивільні спостерігачі. І тому можливості фальсифікації досить обмежені.

В той же час перерахунок голосів та інші затягування оголошення результатів –теоретично можливі. Як і те, що у разі програшу Ердоган очолить опозицію та різко атакуватиме новий уряд Кілічдароглу, якому буде складно утримати коаліцію та швидко вирішити економічну кризу.