Вікторія Сюмар: Мінські домовленості дали Україні найважливіше – час для створення ЗСУ

"Тільки факти:

1. Мінські угоди не передбачали територіальних втрат. Ні Криму, ні Донбасу. А навпаки – повернення їх мирним шляхом. Де зрада?
2. Мінські угоди передбачали виведення російських військ з території Донбасу. І порушив це путін. Де зрада?
3. А хто не хотів виконувати Мінські домовленості? Не Україна. кремль хотів їх позбутися, не Україна. росію вони тримали в покорі, не Україну. 
4. Саме Мінські домовленості продемонстрували всьому світу, що путін недоговороздатний, і це сильний хід Києва. Де ж зрада?
5. Мінські угоди дали нам найдорожче – час. Час створити сучасну армію натівського зразка. ЗСУ, якіьрік тому виявилися спроможними захистити краіну", – перерахувала Сюмар.

"І це зовсім інша армія, аніж та, що була порізана і продана за безцінь (техніка і танки), знищена (ракети й снаряди) і просто доведена до краю міністром оборони – громадянином росії Лєбєдєвим і попередніми урядами. Чи ви пам’ятаєте босі і голі батальйони хлопців, що формувалися з Майдану, в основному волонтерами, бо в держказні був нуль? Я пам’ятаю", – пише Вікторія Сюмар. 

Вона констатує: у 2019 новій владі дісталася сучасна натівська армія, з унікальними українськими розробками – артилерійська система Вільха, ракети Нептун. Багдани, Стугни, Корсари та інше.

"Так. Щоб це створити, потрібен був час. І ми його виграли, завдяки Мінським угодам. Всі п’ять років разом з партнерами наполягаючи на виведенні російських військ. Ми здобули дипломатичну підтримку, збудували армію і об’єднали суспільство національною свідомістю – так, мовою, вірою, культурою", – наголошує депутатка.

"І на це теж потрібен був час. Мінські угоди – давали шанс уникнути великої війни. І це про сотні тисяч збережених життів… І ще. Завдяки Мінським домовленостям Україна дорослішала, а демократія утверджувалася в державі. І в Україні були чесні і справедливі вибори, завдяки яким був обраний шостий президент", – вважає Сюмар. 

"Тому "зрадницькі мінські угоди" – це примітивне кліше, яке дуже подібне до ще одного ще недавно улюбленого гумористами кліше: "Бо путін нападе". Багато хто сміявся. Зараз не смішно. Це кліше точно варто було б переосмислити в країні з 20% окупованої території і такою кількістю жертв і руйнувань. І зраду напевно варто пошукати в іншому місці. Може там, де лейтенант Баканов?", – резюмує Вікторія Сюмар.