Війна є, але десь там, далеко...
Мій приятель отримав тижневу відпустку та повернувся до Києва. Ми спілкувалися майже дві години про все на світі
Поржали з ним над тим, яке задоволення ходити не у формі.
- У тебе було хоч раз бажання надягти форму після списання?
- Ні. Єдиний раз, коли я задумався про те, що треба одягти форму, це коли йшов на судове засідання підтримати побратимів. Але навіть тоді прийшов у цивільному.
- Тоді ти мене розумієш...
Ми п'ємо каву та обговорюємо проблеми тих, хто повернувся з війни.
- ПТСР майже у всіх. В тій чи іншій формі, але є. Я тобі більше скажу, багато хто не захоче визнавати у себе цю хворобу. За бажанням до лікарів будуть звертатися одиниці, які, аналізуючи свій стан та поведінку, зможуть визнати, що з ними не все гаразд, а модель поведінки та реакцій на події відрізняються від людей навколо. А інші будуть пиячити, нюхати, битися та суїцидити, якщо їм системно не почати допомагати, — каже він, — Я по собі відчуваю, що і зі мною не все гаразд. Але це наслідки самоаналізу. Давай чесно, скільки відсотків будуть робити так само? 2%? 3%? 5%? А інші? Ми отримаємо велику проблему, коли з війни вернеться натовп хворих на ПТСР. Подивимося, як до цього буде готова держава.
Читайте також: Ненависть — це безпорадність разом зі злістю
ПТСР майже у всіх. В тій чи іншій формі, але є. Я тобі більше скажу, багато хто не захоче визнавати у себе цю хворобу. За бажанням до лікарів будуть звертатися одиниці, які, аналізуючи свій стан та поведінку, зможуть визнати, що з ними не все гаразд, а модель поведінки та реакцій на події відрізняються від людей навколо
Потім ми йшли парком Перемоги й він пояснював мені, чому він в жодному разі не піде працювати на уряд.
- Коли ти мене вмовляв погодитися на пропозицію працювати в уряді Гройсмана, то я тоді ще думав йти чи ні. А зараз відмовився б зразу. І не лише через зарплатню, хоча і вона впливає. Навіщо мені йти на значно меншу зарплату, ніж я маю? Красти я не вмію та не хочу. То це фактично підштовхування до корупції та схем. І це вже система. Але і це не головне. Зараз міністр майже нічого не вирішує. Він фактично виконує те, що йому говорять на Банковій. А я фунтом не буду. Не для того я здобував освіту тут і там. Навіть заступників не міністр підбирає, а йому. На який результат тоді можна розраховувати? Це домовленість. Ти не заважай нашим схемами, а ми не будемо заважати тобі. Доти, доки топдержслужбовець не зможе самостійно формувати свою команду та не почне офіційно заробляти, як топ у приватній компанії, ми не зможемо розраховувати на результати, які якісно змінять ситуацію. Тому у держсектор я не піду. Немає сенсу.
Читайте також: Про кадровий голод та відсутність "самогубців"
Зараз міністр майже нічого не вирішує. Він фактично виконує те, що йому говорять на Банковій. А я фунтом не буду. Не для того я здобував освіту тут і там. Навіть заступників не міністр підбирає, а йому. На який результат тоді можна розраховувати?
Коли прощалися, то сказав, що Київ йому нагадує 2016 рік, тому що війна перейшла для багатьох в АТО. Війна є, але десь там, далеко, і це велика проблема. Бо якщо людина не відчуває війну, то вона не буде жити в ім'я перемоги. Я з ним погодився. Домовилися, що в кінці тижня знову зустрінемося і він поїхав до мами. Він до неї кожен день зараз їздить. І я його розумію.
Про автора. Борислав Береза, громадський діяч, колишній народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе