The Economist: Як Дональд Трамп впорається з війною в Україні? І як на це відреагують Україна, Росія та Європа?

Еспресо наводить переклад статті The Economist.

"Це як Христофор Колумб, який намагався зазирнути за океан, думаючи, що прямує до Індії", - каже Костянтин Грищенко, колишній віце-прем'єр-міністр і міністр закордонних справ України. Існують побоювання, що Трамп може проштовхнути невигідну угоду задля показової перемоги.

Якщо пріоритетом Трампа є укладення угоди - будь-якої угоди - то він може просто скоротити допомогу Україні і наполягати на тому, щоб вона прийняла вимоги Росії. Дехто з його оточення, наприклад, його син Дональд-молодший, у захваті від ідеї, що пан Трамп припинить надавати Україні "допомогу", тобто мільярди, які Америка надає їй у вигляді військової та економічної підтримки для захисту від повномасштабного російського вторгнення. "Мені насправді байдуже, що станеться з Україною у будь-який спосіб," - заявив у 2022 році обраний віце президент США Джей Д. Венс. "Я... залишаюся противником практично будь-якої пропозиції щодо продовження фінансування Сполученими Штатами цієї війни", - додав він у квітні цього року.

Якби Америка пустила Україну за течією, Володимир Путін, президент Росії, міг би більш-менш диктувати умови. У червні він виклав свою позицію: Україна повинна вивести свої війська з чотирьох анексованих Росією областей - Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької - навіть попри те, що приблизно чверть їхньої території залишається в руках України (Росія також збереже Крим, який вона окупувала в 2014 році). Україні також доведеться відмовитися від планів вступу до НАТО.

Це, без сумніву, показове позерство. У листопаді російські чиновники заявили агентству Reuters, що можуть розглянути варіант замороження поточних ліній фронту з "простором для переговорів щодо точного розподілу території". Але на тлі відступу українських сил, активної роботи російської оборонної промисловості та залучення північнокорейських військ на боці Росії, Путін вважає, що має перевагу. Хоча економічний і соціальний тиск у країні зростає, він не поспішає завершувати війну. Ба більше, він може знову озвучити принизливі вимоги, які російські переговірники висували у 2022 році, включаючи жорсткі обмеження для ЗСУ - не більше 85 тисяч військовослужбовців, 342 танки та ракети з максимальною дальністю 40 км, розуміючи, що українці не погодяться на це навіть під тиском.

Однак деякі спостерігачі вважають, що Трамп вважатиме поразку України поганою як для Америки, так і для його власного іміджу. "Трамп не дозволить себе обдурити," стверджує Метью Креніг з Атлантичної ради, вашингтонського аналітичного центру, який нещодавно спільно з Майком Bолтцом, обраним Трампом на посаду радника з національної безпеки, написав статтю для The Economist. "Він відійде від поганої угоди." Як стверджують інсайдери, Трамп боїться, що поразка в Україні підірве його популярність, як хаотичний вихід з Афганістану в 2021 році зашкодив популярності президента Джо Байдена.

Волтц визнав, що Америці може знадобитися важіль впливу для досягнення кращих умов від Путіна. Він запропонував збільшити експорт газу, посилити боротьбу з продажем російської нафти, надати Україні більше озброєнь і пом’якшити обмеження на їх використання, якщо Путін не вийде на переговори. Курт Волкер, який був спеціальним представником США в Україні під час першого терміну Трампа, припускає, що підхід Трампа може бути спочатку простим: вимога "зупинити війну" без умов.

Інші представники MAGA-кола також розмірковують, як забезпечити виконання угоди. Кіт Келлог, відставний генерал, якого Трамп цього тижня призначив спеціальним посланцем до Росії та України, і Фред Флейтц, ветеран ЦРУ в про-Трампівському аналітичному центрі, запропонували, щоб Америка "продовжувала постачати зброю Україні... щоб гарантувати, що Росія не здійснить подальших наступів і не атакуватиме після припинення вогню". Україна не повинна була б віддавати території, а Америка та її союзники знімали б санкції та нормалізували відносини тільки в разі підписання Росією мирної угоди, "прийнятної для України". Якщо Трамп прийме ці пропозиції, українці будуть вельми задоволені.

Інше питання - яку роль відіграватиме Європа. Радники президента Франції Еммануеля Макрона побоюються, що дипломатія стане справою між США та Росією, а Україна та Європа залишаться осторонь. "Не думаю, що ми повинні сперечатися з Трампом щодо того, що ми хочемо миру в Україні," каже дипломат зі Східної Європи. За його словами, не лише прихильники Росії можуть закликати до завершення війни. Але, додає він, мета повинна бути досягненням тривалого миру, а не напів заходів. Трамп все ще "грається з ідеями", зазначає дипломат, "і шукає поради від європейців".

Так, поради, але, можливо, також і вимога досягнення певної ціни. Трамп вважає, що у допомозі Україні, як і в загальному питанні європейської оборони, європейці повинні нести основну частину витрат. Європейські країни виділили близько 118 млрд євро (124 млрд доларів) допомоги Україні з 24 січня 2022 року до 31 серпня 2024 року, порівняно з 85 млрд євро від США - майже 60:40. Але якщо Трамп вимагатиме розподілу 80:20, то це можна сприйняти, припускає європейський дипломат, вважаючи це помірною ціною за продовження участі Америки. Втома Європи від війни перебільшена. Наприклад, у Німеччині, згідно з нещодавнім опитуванням Politbarometer, 43% респондентів хотіли б збільшити допомогу Україні, тоді як лише 24% хочуть її зменшити.

Проблема полягає в тому, що якщо угода буде укладена, політична підтримка продовження допомоги може швидко зникнути. Росія витрачає понад 8% свого ВВП на оборону, тому вона може продовжити переозброєння. Україна ж, у свою чергу, буде змушена демобілізуватися, щоб відновити свою економіку. Це може спонукати Путіна спробувати знову через рік-два.

Україна, природно, хоче отримати тверді гарантії безпеки. Ідеально це мало б бути у формі членства в НАТО. Але Трамп неодноразово критикував альянс. "НАТО - це пережиток, і його треба здати на металобрухт," писав Піт Хегсет, його кандидат на посаду міністра оборони, чотири роки тому. І навіть якщо Трамп змінить свою думку, є ймовірність, що інші члени НАТО, наприклад, Угорщина, накладуть вето на вступ України.

Дехто в оточенні Трампа запропонував Європі замість цього сформувати коаліцію з охочих розгорнути війська в Україні. Будь-яке розгортання військ ляже важким тягарем на європейські збройні сили. Східноєвропейські країни, деякі з яких приймають багатонаціональні бойові групи НАТО, не захочуть від них відмовлятися. Так само не захоче вище командування НАТО віддавати резервні сили альянсу. Гроші - це ще одна проблема. Наприклад, заплановане розгортання німецької бригади в Литві може коштувати до 6 млрд євро на створення і 800 млн євро на рік на утримання. Базування в Україні передбачатиме складнішу логістику і потребуватиме більш досконалої оборони. Розміщення там, скажімо, п'яти бригад може легко перевищити 43,5 млрд євро, витрачених на сьогодні країнами ЄС на військову допомогу Україні. Перш за все, малоймовірно, що європейці відправлять туди війська без участі США, хоча повітряного прикриття і непрямої підтримки може бути достатньо.

Європейські уряди, схоже, не продумали все це в деталях, каже людина, обізнана з цим питанням. "Ми не помітили жодних серйозних зусиль з планування, які б стояли за цією великою ідеєю". Але велика ідея принаймні обговорюється на високому рівні в європейських столицях. Країни Північної та Східної Європи, ймовірно, почуватимуться найбільш комфортно з нею; країни Західної та Південної Європи - менш комфортно. Хоча громадська думка в багатьох європейських країнах налаштована проти, якби розгортання відбулося після припинення бойових дій у складі багатонаціональних європейських сил, це могло б здатися більш прийнятним.

Макрон публічно озвучив ідею про відправку французьких військ в Україну. Велика Британія також може бути членом будь-якого експедиційного контингенту. Її збройні сили були активно задіяні в Україні, а прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер прагне відновити безпекові та оборонні зв'язки з європейськими партнерами. Німецькі чиновники більш нерішучі. Але Фрідріх Мерц, лідер правих християнських демократів і ймовірний канцлер після виборів у лютому, вважається більш відкритим до цієї ідеї.

Рухаємося далі і звинувачуємо Байдена

Однак ці плани залежать від того, чи збереже Трамп певну зацікавленість в угоді. Ерік Чіарамелла з Фонду Карнегі за міжнародний мир, аналітичного центру у Вашингтоні, який працював у Білому домі за часів Трампа, стверджує, що ізоляціоністське крило Республіканської партії перебуває на підйомі. Дональд Трамп може спробувати укласти легку угоду за допомогою комбінації "батога для Росії і пряника для України": пропозиція зняти санкції з Росії і погроза припинити постачання зброї Україні. Якщо Україна зазнає краху, каже пан Чіарамелла, Трамп просто звинуватить у цьому Байдена.

Крах України не є неминучим, хоча російський наступ, ймовірно, прискориться в найближчі тижні. Адміністрація Байдена прискорює постачання зброї в останні тижні свого перебування на посаді, витрачаючи останні кошти, дозволені Конгресом, і кидаючи на фронт все, що може. Вона пом'якшила правила, що обмежують використання певних ракет проти цілей в Росії, і передає протипіхотні міни, щоб перешкодити просуванню Росії. Зброя продовжуватиме надходити і в наступному році, якщо тільки Трамп не зупинить цей потік. Високопосадовці адміністрації Байдена стверджують, що зараз українські запаси артилерійських снарядів, зенітних ракет та інших боєприпасів є у кращому стані, ніж вони були останнім часом.

Скоріше з надії, ніж з переконання, союзники Америки висловлюють впевненість, що Дональд Трамп не продасть Україну. Багато українських високопосадовців привітали обрання Трампа. Володимир Зеленський, президент України, запропонував спеціальний доступ американських фірм до українських родовищ рідкісних корисних копалин як послугу за послугу, яка може зацікавити схильного до угод Трампа. Адмірал Роб Бауер, голова військового комітету НАТО, виступаючи на Міжнародному форумі з безпеки в Галіфаксі в Канаді наприкінці листопада, заявив: "Я не можу собі уявити, що в інтересах Сполучених Штатів, щоб Путін вийшов переможцем з будь-яких можливих мирних переговорів". Міністр закордонних справ однієї з європейських країн відмовився навіть припустити, що Україна буде покинута. .