Це не перший випадок схожих подій на фронті: капітан ЗСУ Луценко про вихід з Вугледара

Про це він розповів в етері Еспресо.

"Це не перший випадок схожих подій на фронті. Все почалося з Сіверськодонецька, який оголосили незламною фортецею, а війська залишилися сам на сам зі своїми проблемами, стікаючи кров'ю рано чи пізно мали відступити. Потім був Бахмут, далі – Авдіївка, Вовчанськ, тепер – Вугледар. Фактично те саме відбувається у Торецьку, це чекає Покровськ, Курахове. Всі говорять про Покровськ, бо це дорога на Дніпро, але Курахове – дорога на Запоріжжя і в тил нашим військам, які прикривають Запорізький фронт. Чи можна з цього зробити якісь висновки? Все відбувається по одному сценарію. Чому? Бо президент, при всіх його позитивних якостях як спікера, не здатен створити ефективну систему управління. Тобто багаторічні плани, відповідальних осіб, контроль за ними та покарання тих, хто або краде, або не є ефективним керівником", - прокоментував Юрій Луценко.

За його словами, президент підміняє всю цю дуже важку діяльність цими незламними фортецями, бо вважає, якщо утримаємо цю фортецю, то виграємо війну. Але так не буде.

"Якщо 72-га бригада, яка врятувала Київ у 2022 році, залишившись одна проти наступаючих на столицю 50 тис. російських окупантів, стоїть у Вугледарі, то у піхотному батальйоні цієї бригади залишалося подекуди по 20 чоловік. Не можна нічого зробити, щоб врятувати Вугледар, коли в тебе нема резервів, які б прийшли з мобілізації. Це означає, що центр управління війною не виконав свою роботу. Якщо у них півтора місяця не було чути артилерійських залпів, то значить, що центр управління війною не забезпечив їх снарядами. Якщо співідношення дронів у них 1 до 10 з росіянами, то держава не забезпечила їх необхідним. Якщо по флангах їх обходять, то значить, що фортифікацій нема, тобто центр управління війною не виконав те, що обіцяв нам після падіння Авдіївки", - підкреслив капітан ЗСУ.

На його думку, висновок наступний - поки ми будемо продовжувати знімати серіал незламних фортець, поки ми не збудуємо системну роботу машини війни, на жаль, це буде продовжуватися.

"Підсумовуючи, скажу -  величезна повага до тих, хто боронив Вугледар ці страшних два з половиною роки. Вони зробили все, що могли, і набагато більше. І до тих, хто стояв на флангах, також незабезпечені всім необхідним, і допустили прорив – також величезна повага. Це величезний набат для держави, яка веде війну не системно, а епізодичними наказами про героїзм окремо взятих підрозділів. Це не шлях до перемоги", - резюмував Луценко.