Про це він розповів у ефірі Українського радіо.
"Наразі всі наші напрацювання з точки зору прийняття закону про олігархів та його імплементації поставлені на паузу на прохання наших європейських колег як одна з умов початку перемовин про вступ України до Європейського Союзу", - сказав Малюська, наголосивши, що євроінтеграція є пріоритетом для України, тому імплементацію закону про олігархів поставили на паузу.
Міністр додав, що це не означає неефективності закону, оскільки він мав значний вплив на те, що олігархи припинили активну роботу зі зловживання своїми можливостями та вплив у владі, бо боялись потрапити до реєстру олігархів. Деякі відмовились від своїх медіаактивів, роботи з політиками і в політиці.
Він заявив, що в аспекті закону про олігархів робота зараз на паузі, але тривають кримінальні розслідування злочинів, які були вчинені олігархами та їхнім оточенням.
"Ми не можемо сказати, що це є кінцевою вимогою, яка не підлягатиме обговоренню. Наприклад, я планую на початку грудня ще проговорити з нашими колегами — західними юристами-науковцями. А Венеційська комісія спільно з одним із університетів Німеччини проводить спеціальну конференцію "Гроші та політика" про вплив олігархів на політику, якою має бути реакція держав на зловживання олігархами своїм впливом. Ця конференція була спричинена українським законом про олігархів, який був продубльований і скопійований Молдовою та Грузією, і європейці хочуть зрозуміти, як їм на це реагувати", - додав міністр.
Малюська наголосив, що аналогічних законів до цього не було, "тож юристи, науковці та практики хочуть зібратися разом, щоб вирішити, що рекомендувати членам ЄС, членам Ради Європи, як у такій ситуації себе поводити".
"Побачимо, можливо, нам вдасться переконати наших партнерів, що імплементація на паузі — це не найкраща опція. Тобто все ще можливо. Олігархам не розслаблятися", - сказав він.
У вересня 2021 року фракції "Європейська Солідарність" та "Батьківщина" подали заяву про відсторонення головуючого у ВР Руслана Стефанчука від розгляду законопроєкту про олігархів. Проте парламент провалив голосування.
5 листопада 2021 року повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підписав закон про олігархів (проєкт №5599). Він набув чинності через шість місяців після офіційної публікації. Згідно з остаточною редакцією визначення олігархів - це прерогатива РНБО, яку очолює глава держави. Бізнесмени, які потрапили до реєстру олігархів, будуть зобов'язані подавати електронну декларацію нарівні з чиновниками.
Законом передбачено обмеження прав бізнесменів та створення спеціального реєстру, куди будуть вносити олігархів. Для цього вони повинні відповідати трьом з чотирьох критеріїв:
Корнієнко заявляв, що до реєстру олігархів можуть потрапити близько п’яти народних депутатів, але їхні імена не назвав.
Міністр юстиції Денис Малюська вважає, що ознакам "очевидного олігарха" згідно з законом про деолігархізацію відповідають Рінат Ахметов та Ігор Коломойський.
У травні 2022 року Рада національної безпеки і оборони проголосувала за Положення про реєстр олігархів.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов у липні минулого року повідомив, що в Україні вже підготовлено реєстр олігархів, але до цього часу не було ухвалено жодного рішення про включення когось до цього списку.
У червні цього року Венеційська комісія дійшла висновку, що закон про олігархів не може бути застосований у поточному форматі і рекомендувала Україні прийняти системний підхід. Комісія порадила Україні відкласти впровадження закону про олігархів і виконати ряд рекомендацій. Зокрема, розробити та впровадити ефективну політику конкуренції, посилити боротьбу з корупцією на високому рівні, забезпечити прозорість та публічний контроль у сфері державних закупівель, зміцнити плюралізм ЗМІ, а також прозорість медіавласності.
Кабмін за ініціативи Міністерства юстиції 23 вересня вніс зміни до Плану деолігархізації та відклав наповнення реєстру олігархів до завершення війни в Україні