Навіщо Порошенко хоче помилувати терористів

Порошенко з перших днів свого президентства постійно наголошує на необхідності мирного врегулювання ситуації на Сході та переговорах. Уже в інавгураційній промові Порошенко презентував «президентський план миру», суть якого досить проста - припинення вогню, амністія для терористів, які не вчинили тяжких злочинів та переговори, але, звісно не з терористами на кшталт Гіркіна або Болотова, а з «авторитетними на Сході людьми», які готові навести лад.

Сьогодні президент зробив чергову миролюбну заяву про можливість одностороннього припинення вогню. «План починається з мого наказу про одностороннє припинення вогню. Негайно після цього ми маємо отримати підтримку мирного плану президента з боку всіх учасників подій на Донбасі. У дуже стислі терміни», - сказав Порошенко. Він пояснив, що за короткий час перемир’я терористи мають скласти зброю, а ті з них, хто є російськими громадянами мають швидко залишити країну по спеціально для цього створеному коридору.

Миролюбні ініціативи Порошенка не знаходять широкої підтримки в українського загалу, оскільки більшість прекрасно розуміє, що переговори за великим рахунком вести нема з ким. Єдині, хто хоч якось контролюють сьогодні захоплені території  Донбасу,  це і є терористи, з якими переговори не можна вести апріорі, а переговори з усіма іншими представниками Донбасу, якими б авторитетними вони не були до терористичної війни, - це лише марнування часу.

Скоріше за все, «мирний план президента» - це лише частина піар-кампанії Порошенка. Імідж «голуба миру» необхідний новому хазяїну Банкової для більш ефективних переговорів як безпосередньо з Путіним, бо подібні заяви вибивають з рук російського колеги певний козир про «каральну операцію на Сході», так і з пацифістською та миролюбною Європою.

І Порошенко і його оточення не можуть не розуміти очевидного. Будь-яке перемир’я на Сході гратиме на руку лише терористам, втрати яких, понесені після вдалих операцій сил АТО, компенсуються живою силою і технікою, що постійно прибуває через дірявий кордон з Росією. І єдине, що змусить бойовиків припинити свої диверсії, - це пряма вказівка з Кремля, на яку розраховувати не доводиться, а не будь-який миролюбний план з Києва. 

Саме тому, заявляючи про перемир’я та одностороннє припинення вогню, Порошенко не забуває додати, що подібне можливо лише після встановлення повного контролю над кордоном з боку українських військових.

Не потрібно забувати і про те, що, попри усі миролюбні заяви Порошенка, після виборів АТО активізувалася, від терористів було звільнено декілька міст, в тому числі і стратегічно важливий Маріуполь, а війська продовжують просуватися вздовж кордону та обстрілювати позиції бойовиків. 

Звісно, за наказом верховного головнокомандувача, можна в односторонньому порядку припинити вогонь, і не очікуючи встановлення контролю над кордоном. І тут буде дуже важливо, на який саме термін буде оголошено перемир’я. Якщо Порошенко дасть терористам більше 12 годин перепочинку, то у бойовиків буде час і на укріплення позицій, і на отримання чергового підкріплення. Більше того, майже не викликає сумнівів, що терористи самі зірвуть перемир’я, в умовах якого матимуть більше можливостей для проведення чергової терористичної операції. Саме тому, якщо перемир’я і станеться його термін має бути дуже коротким, бо кожна нова година спокою для терористів може вартувати життя як українським військовим так і мирним мешканцям.

12 годин більш ніж достатньо, щоб остаточно переконатися та продемонструвати усьому світу, що ніякого прагнення до вирішення конфлікту мирним шляхом у терористів немає. 

Очільник МЗС Росії Сергій Лавров уже встиг розкритикувати пропозицію Порошенка, вимагаючи не тимчасового, а «всеохоплюючого припинення вогню і подальших переговорів». Тимчасове перемир’я та роззброєння терористів Лавров в суто геббельсівському стилі прирівняв до «етнічної чистки» та висловив надію, що Порошенко «не піде на поводу» у тих, хто виношує подібні сценарії.

Все це зайвий раз доводить, що єдиний спосіб досягти спокою на Донбасі – це проведення АТО до повної перемоги, а ігри з мирними переговорами навряд спроможні щось змінити в ситуації, яка склалася.