Припинення вогню. Путін та Порошенко: хто кого обдурить

Сьогодні прес-служба Порошенка повідомила, що в телефонній розмові з Володимиром Путіним було досягнуто домовленості про постійне припинення вогню на Донбасі. «Результатом розмови стала домовленість про постійне припинення вогню на Донбасі. Було досягнуто взаєморозуміння щодо кроків, які сприятимуть встановленню миру», - зокрема йдеться у повідомленні прес-служби. Правда, потім прес-служба Порошенка оперативно поміняла категоричне "постійне припинення вогню" на більш не визначене "режим припинення вогню", що натякає на одне - торги ще тривають.

Офіційна ж Москва, яка й досі не визнає очевидного факту безпосередньої участі власної армії в війні проти України, знову заявила, що ні про що з Порошенком не домовлялася.

«Президенты России Владимир Путин и Украины Пётр Порошенко не договаривались о прекращении огня на Украине, поскольку Россия - не сторона конфликта. Но они обсуждали, как решить конфликт», - заявив речник Путіна Дмитро Пєсков.

Якщо домовленість про постійне припинення вогню і справді існує, то вона може означати лише одне – Порошенко погодився на умови Путіна. Еспресо.TV вже писало, що єдиний сценарій, який влаштує Путіна, – це перетворення України на сателіта Росії, а для цього російському диктатору необхідно залишити Донбас в складі України, зберігши при цьому контроль над ним. Подібні прецеденти в новітній історії вже були. Мова йде про Боснію і Герцеговину, де за результатами Дейтонської угоди 1995 року було створено кофедеративну Боснію з сербським анклавом – Республіка Сербська, що унеможливило європейський розвиток Боснії.

Очевидно, що осетинсько-абхазський сценарій на Донбасі Путіна аж ніяк не влаштовує. Якщо Україна визнає слідом за Кримом ці території тимчасово окупованими, а Кремль визнає свої «квазі-республіки» незалежними державами, то Путіну доведеться брати на утримання багатомільйонний Донбас зі зруйнованою війною інфраструктуру, чого російський бюджет на тлі західних санкцій, вочевидь, не потягне. Тим більше, що це і не реалізує путінську мрію про «Новоросію», що включає увесь південний схід України.

Тому, єдиним можливим варіантом для Кремля є «боснізація» України. Швидше за все Путін вимагає, щоб окупований росіянами Донбас отримав в складі України «особливий статус», про що і говорила путінська маріонетка Пургін у Мінську. Цей «особливий статус» має залишити Донбас під безпосереднім керівництвом Росії, зваливши на Київ усі витрати по його відновленню після війни. Очевидно, що з подібною пухлиною ні про яке ефективне просування ані до ЄС, ані до НАТО навіть і мови не буде. Тим більше Москва завжди матиме в Україні плацдарм для подальшого наступу на Україну.

Погодившись на подібний варіант, Порошенко, зрозуміло, представить все як власну перемогу у боротьбі за мир. Але по факту це означатиме капітуляцію та банальний «злив України» Путіну, і шансів досидіти у президентському кріслі хоча б до кінця терміну у нинішнього президента України буде вкрай мало.

Єдиний шанс Порошенка зберегти і власне обличчя і державу за таких умов – це використати домовленість про припинення вогню як перепочинок у війні з Росією, за час якого можна підвищити обороноздатність. При цьому затягувати переговори якомога довше, в жодному разі не погоджуючись на сценарії Путіна. Тоді з часом можна буде або продовжити відвойовувати втрачені території, або, в гіршому випадку, втримуючи наступ Путіна оголосити «ДНР» та «ЛНР» тимчасово окупованими територіями. Головним недоліком такого плану є те, що розмови про припинення вогню почалися перед самітом НАТО, і альянс може видохнути і сказати - а ну раз ви домовилися, то допомоги Україна негайно вже не потребує. І в цьому теж може бути підступність Путіна. Але як би там не було Україні краще втратити Донбас, ніж мати в собі Донбас путінський.