Польські "снайпери" на Євромайдані і відплата

Депутат Європейського парламенту і один з кандидатів у президенти Польщі Януш Корвін-Мікке заявив, що це його країна навчила снайперів, які розстріляли "Небесну сотню" на Майдані - зрозуміло, щоб догодити Вашингтону, який курує польську політичну еліту.

Цю заява Корвін-Мікке не підтверджує жодним фактом, у розмові з журналісткою видання Wirtualna Polska він насолоджується власним абсурдом. Але не потрібно вважати Корвіна-Мікке схибленим. Ця людина, як і багато інших маргінальних європейських політиків, старанно грає роль, відведену йому Москвою. У нього є абсолютно чітке уявлення про зовнішньополітичну доктрину Польщі. Найголовніше - щоб його країна була антиамериканською й дотримувалася "нейтралітету" в російсько-українському конфлікті, брала приклад зі Словаччини, Угорщини, Румунії та Білорусі.

Звичайно, цей список країн, на які закликає рівнятися своїх співвітчизників євродепутат, досить умовний. Угорщина дійсно намагається підтримувати особливі відносини з Москвою, в політиці Словаччини - очевидні розбіжності, Румунію важко віднести до союзників Росії, а Лукашенко відчайдушно маневрує. Але суть не в списку, а в самій ідеї байдужості. "Нам потрібна слабка Україна" - говорить Корвін-Мікке. Простіше кажучи, буфер, "прокладка" між Росією і Польщею. І для того, щоб довести правильність такої позиції, всі засоби хороші. У тому числі і відверта брехня.

Російські пропагандисти вже використовують висловлювання Корвіна-Мікке. Про польських "снайперів" розповідають телеканали та інтернет-видання. У поєднанні з мандатом євродепутата брехня виглядає вже таким собі особливим політичним знанням, яким поділився з аудиторією досвідчений чоловік.

Зрозуміло, що польська громадська думка буде обуреною. Зрозуміло, що це обурення тільки на руку "польському Жириновському", який використовує будь-який епатаж для самореклами. Але ясно й інше - що політична клоунада зайняла своє місце в Європі. Поява явних маргіналів, не обмежених моральними рамками і зацікавлених тільки в задоволенні своїх спонсорів з Кремля - ​​тенденція часу. Вона пов'язана і з розчаруванням в європейському проекті тієї частини населення країн ЄС, яка не може знайти себе в новій економіці і пояснює власну поразку за допомогою популістських гасел. І з російськими вливаннями в західне політичне життя - можна сказати, що епоха нафтодоларів не пройшла даром для багатьох клієнтів Кремля від Афін до Варшави. І з самої запеклістю нинішнього політичного протистояння. Адже це не просто конфлікт навколо європейської інтеграції України чи Криму з Донбасом. Це питання минулого і майбутнього Європи. Не випадково Корвін-Мікке виглядає як витягнутий з нафталіну. Тому що він з нафталіну і є!

Якщо ми хочемо знайти своє місце в майбутньому, нам потрібно вміти відповідати минулому. А це означає, що поки винні у знищенні "Небесної сотні" не опиняться на лаві підсудних, нас годуватимуть казками про "польських снайперів" - а російські телеканали тиражуватимуть всю цю нісенітницю. Перемога - вона в правді і відплаті.