Фірташ, Ахметов, світова змова та її градус ураження

Одразу попереджаю, що нічого достеменно не знаю про плани та підкилимну боротьбу Рокфеллерів, Ротшильдів, Обами, Китаю, Путіна і шейхів. Більше того, базуючись на суто раціональних підходах, вважаю, що реально управляти світом, навіть маючи у своєму розпорядженні півтора мільярди населення, Пентагон, Уолл-Стріт, CNN, Моссад, "Газпром", Шойгу, "Челсі" та ІДІЛ разом із Хамасом, – насправді нереально.

Тому що керуюча система повинна за складністю своєї організації перевищувати керовану.

А складність – це ресурсоємність.                   

А ресурсовитратність – це те, що суперечить базовому принципу існування всього живого – економії зусиль.

Тому, якщо у сучасному світі ще зберігається можливість жити в ньому, не керуючи ним, всі без винятку гомо сапієнси скористаються такою можливістю. І житимуть у своє задоволення, ловитимуть свій шанс і йтимуть шляхом спроб і помилок у цьому непередбачуваному й непідконтрольному світі замість того, щоб будувати Світову Змову. Я не кажу про маргінальні проекти, перелік варіантів яких збігається з переліком основних діагнозів – манія величі, манія переслідування, манія надцінних ідей…

Тим не менше, Земля вже стала настільки тісним багатоквартирним будинком для глобалізованого людства, що навести в ньому сякий-такий лад  аж проситься. Можна цю потребу назвати Світовим Урядом, але сьогодні все ж таки більш реалістично говорити про формат ОСББ. Спільні інтереси і нічого більше. Ініціатива знизу та інституалізація згори.

Нещодавно відбулася неформальна зустріч неформальних лідерів цього ОСББ, яка не прийняла жодних формальних рішень. G7. Поговорили і розійшлися. Навіть інформагентствам передати нічого. Ну, хіба що крім заяви господарки зібрання фрау Меркель про основні загрози людству: ебола, ІДІЛ, Путін. Або Путін, ебола, ІДІЛ.

І саме так, буденно, працює сьогодні Світовий Уряд. І саме так звучить найбільша таємниця Світової Змови.

І нас це стосується. Ебола й ІДІЛ – це поки що не у нас, а Путін уже тут.

Коли вами зацікавився Світовий Уряд і ви опинилися у центрі Світової Змови, то важливо зберігати спокій, не робити різких рухів і показати, що у вас в руках немає чогось протизаконного, як-от: расизму, утисків демократії, розкрадання державного бюджету чи бажання застосувати ядерну зброю. А ще бажано знати, як усе це працює – уряд, змова і т.ін.

Найпростіше зрозуміти, як мислить і діє людина, якщо поставити себе на її місце.

От, ставлю себе на місце Світового Уряду (СУ) і дивлюся критичним поглядом на рідну планету. Що тут скажеш? Маса проблем, безлад і зловживання в особливо великих розмірах. Занапащене довкілля, бідність і голод мільйонів, фанатизм, маніяки при владі, торжествуюча аморальність і нездоланна злочинність – усе це заважає жити і насолоджуватися благами цивілізації. Але майже все це супроводжує людство від прадавніх часів, і вплинути суттєвим чином на більшість із цих обставин СУ не може. Натомість він може вплинути на кілька проблем, які виникли в тих системах, за допомогою яких якраз і здійснюється глобальне управління зацікавленими особами та організаціями.

Це – економічна, політична та інформаційна сфери. Тут завелося чимало "щурів", які виснажують ресурси людства, вставляють палки в колеса прогресу і загалом критичним чином зменшують відсоток добра на глобальному акаунті.

 Форми діяльності "щурів" різноманітні – це фінансові спекуляції, офшори, монополії, корупція на рівні національних урядів і міжнародних організацій, нелегальний обіг зброї, наркотрафік, газовий шантаж,  нафтова монархія, релігійна нетерпимість, інформаційна війна. Звісно, якоюсь мірою усе це інтегровано в світову систему господарювання, але на певному етапі стало очевидним, що "робоча" частина цього механізму вже не витримує апетитів усіх паразитів, які до нього присмокталися. І СУ починає діяти. Себто – щемити хвости "щурам".

Ми живемо якраз у період такої вибіркової, але планової та послідовної санації. Точка відліку? Можливо, 11 вересня 2001 р. Можливо, іпотечна криза в США 2007 року. Але саме в наші дні маховик закрутився на повну потужність. Зміна керівництва в МВФ – це сексуальна історія, а зміна керівництва в ФІФА – це вже корупційна. Каддафі й Чавес – це один політичний масштаб, а Путін – це вже інший.

Остання новина з фронтів санації – розслідування в Дойче Банку. І вона насправді не остання.

Наостанок про те, чому проблема Путіна – це дуже важливо для Заходу (СУ). Треба розуміти глибину і масштаби проникнення російської мафіозно-гебістської системи в механізми сучасної західної цивілізації. Росія – це далеко не лише світова бензоколонка. За часів Путіна "росіяни" почали дедалі щільніше контролювати усе, що здатне приносити гроші в сучасному світі, - від страхових афер і торгівлі зброєю, людьми і наркотиками в США до енергетичної політики Євросоюзу, від туристичної сфери Таїланду до фінансових оборудок лондонського Сіті. І скрізь вони приносять свої "правила" і неповторний стиль – шантаж і корупція, хамство і цинізм.

Коли путінська братія почала купувати топових західних політиків і журналістів, інтелектуалів і зірок кінематографу, виникла загроза, що процес може стати нездоланним і незворотним, як навала російських туристів на пляжі Анталії.

Сьогодні ця проблема вирішується.

Що це означає для України?

Ту частину нашої олігархії, політики та економіки, яка була інтегрована в схеми «російської присутності» в цивілізованому світі, буде прищемлено разом з усією клієнтелою. Тому групам, які персоналізовані брендами "Фірташа" чи "Ахметова", скоріш за все, не вдасться заховатися від різноманітних розслідувань та арештів майна ні за політичними проектами й "невизнаними республіками", ні за банкрутствами та офшорами.

Обдурити Захід (СУ) і залишити тут у себе, в Україні, під патріотично-європейськими гаслами осередок "русского мира" – з круговою порукою, тотальною корупцією, казнокрадством і безпросвітним ледарством, та ще й облаштувати його на західні кошти, – не вдасться. Багато вже таких бажаючих було в різних куточках світу. Тому при найменшій спробі "пощурячити" дієві мотиваційні інструменти застосовані будуть до вже нас. Бо твердих доказів того, що ми чимось відрізняємося від "русскіх", Захід поки що не отримав.

І в контексті проблеми Путіна – про Крим і Донбас. Звучить цинічно, але це вже не зовсім наша війна. Нам треба готуватися не до штурму Перекопу і взяття Макіївки, а до наполегливої пропозиції х-сторонньої групи (СУ) відновити систему життєзабезпечення на демілітаризованих територіях з тимчасово невизначеним статусом. І продумати аргументи, чому ми відмовляємося робити це своїм коштом.

А до того моменту – лінії укріплень, сухий порох, внутрішні реформи, виявлення і знешкодження паразитів.