Людина, яка обов'язково тобі допоможе. Віталій Портников про Любомира Гузара

Тепер я завжди пам’ятатиму, що один з останніх у житті кардинала Любомира Гузара телеефірів був наш ефір на Еспресо. Коли разом із Лілею Гриневич він говорив з нами про освіту, про дітей. Про майбутнє.

Це був непростий для нього ефір. Для літньої людини взагалі непросто в телевізійній студії. Але кардинал Гузар дуже хотів нам допомогти. Це взагалі було одною з головних рис його особистості – бажання допомогти людям. Бажання допомогти тому, хто просив про допомогу, хто потребував допомоги.

Не так вже багато, звісно, людей, які пам’ятають його молодим, пам’ятають його в зрілі літа. Для більшості сучасників – він саме Патріарх. Патріарх не тільки в релігійному – в людському значенні цього слова. Але патріархи бувають різні, ми це знаємо з Біблії. Цей – випромінював тепло, випромінював людяність, випромінював радість.

І це бажання жити, ця радість життя, яка була помножена на моральний імператив, створювала абсолютно незвичайну, неймовірну особистість. Поруч з якою ти почував себе маленькою дитиною, про яку обов’язково подбають. Це відчуття відповідальності, ця готовність до співчуття кожному – це дійсно величезний дар.

Цей дар – залишиться. Залишиться в нашій пам’яті про кардинала Любомира Гузара. Залишиться в нашому уявленні про те, якими взагалі мають бути люди, якщо вони хочуть, щоб світ довкола них змінювався на краще. Адже зміни цього світу залежать саме від цієї людини, відкритої до кожного, хто потребує розуміння і дару радості.

Любомир Гузар прожив таке довге, таке неймовірне життя. І цей дар радості завжди був з ним. А значить, усе це століття, попри випробування, поневіряння, проблеми, пошуки, завжди був з нами.