В Україні хочуть продавати SІМ-карти за паспортом. Це тоталітаризм чи боротьба з шахраями?

Держспецзв'язок знову пропонує зобов'язати мобільних операторів збирати персональні дані всіх без винятку користувачів. Законопроект з цією пропозицією з’явився на сайті Держспецзв'язку 19 липня.

Чому зараз знову порушили це питання та наскільки таке рішення демократичне?

Спроба №5: все задля безпеки громадян

Це вже не перша спроба змусити українців реєструвати мобільний номер за паспортом. Перші спроби впровадити обов’язкову реєстрацію почалися ще в 90-х, коли в Україну лише прийшов мобільний зв’язок.

Тоді прописати цей момент законодавчо не встигли, тож питання так і залишилося в “підвішеному” стані. Час від часу спроби силкування громадян купувати мобільні пакети за паспортом поновлювалися, але безуспішно.

Найбільше обурення серед українців викликала спроба 2014 року - в межах так званих “диктаторських законів 16 січня”. Проте й тоді цього вдалося уникнути.

Основним аргументом за впровадження контролю є турбота про кібербезпеку країни. Про це йдеться в законопроекті:

“… знеособлений обіг ідентифікаційних телекомунікаційних карток на ринку, а також відсутність реєстрації кінцевого обладнання за міжнародним ідентифікатором унеможливлюють процедуру ідентифікації споживачів послуг та обладнання при проведенні правоохоронними органами заходів щодо запобігання та розкриття правопорушень, а також заходів із забезпечення національної безпеки в умовах кібернетичних загроз...”

Ще в 2015 році керівник Нацкомісії Олександр Животовський заявив, що 90% абонентів мобільного зв'язку в Україні надається на умовах анонімності. За його словами, реєстрація абонентів повинна подарувати українцям нові можливості - вона “відкриває двері для нових послуг, у тому числі фінансових, для яких важлива безпека”.

Ще одним аргументом “за” впровадження обов’язкової реєстрації є боротьба з так званими “сірими” та “чорними” телефонами. Кожен мобільний “носить” в собі так званий ІМЕІ-код (міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання), який є унікальним, якщо ж він співпадає, то пристрій - підробка. Дізнатися ІМЕІ-код для свого стільникового можна, набравши комбінацію *#06#.

Для того, щоб розуміти, які пристрої мають неунікальний код, “Український державний центр радіочастот” ще в 2009 році намагався створити узагальнену базу даних кодів-ІМЕІ.

В 2014 році Укрчастотнагляд позбавили такої функції, реєструвати IMEI стало необов'язково. Зараз спробу відроджують: це повинно дати громадянам додаткові гарантії, що у випадку кражі, їх пристрій буде знайдений.

Негативно цей закон сприймуть дрібні злодії, адже тепер поцуплений пристрій буде значно складніше продати.

На реєстрацію всіх абонентів операторам дали всього три місяці

Попри те, що питання обов’язкової реєстрації абонентів мобільного зв’язку вже не вперше випливає в інформаційному полі України, законопроект про це знаходиться на ранніх стадіях розробки. Це викликає певні суперечності в суспільстві.

В тексті йдеться, що з моменту ухвалення закону інші відомства матимуть лише три місяці на адаптацію своїх нормативних актів. Мобільні оператори заявляють, що це надто малий термін, адже чинні абоненти теж повинні будуть зареєструватися.

Вікторія Павловська, прес-секретар Vodafone Ukraine, зазначає, що наразі в компанії 20,9 млн абонентів. Для того, щоб всіх їх зареєструвати Vodafone Ukraine потрібно близько двох років.

Цікаво, що документ вже схвалила Національна комісія з питань регулювання зв’язку. Вона розробила порядок електронної реєстрації абонентів, без укладання письмової угоди. Себто, абоненту необов’язково буде приходити в офіс мобільного оператора - зареєструвати номер на себе можна буде й онлайн. Вже відомо, що термін реєстрації подовжили до півроку, а сам законопроект порекомендували доробити. Коли законопроект потрапить на розгляд до Верховної Ради поки невідомо.

Такі люди можуть залишитися без послуг зв’язку, як це було в Казахстані, де кілька років тому без мобільного зв’язку залишилося 10% абонентів, чи Польщі, - зазначає представниця Vodafone Ukraine. 

Радник з регуляторних питань “Київстар” Максим Савченко зауважує, що в законі України "Про телекомунікації" й досі було передбачене право абонента мобільного зв'язку добровільно пройти ідентифікацію. Однак понад 90% абонентів надавали перевагу пріпейд обслуговуванню, яке є анонімним. Саме тому важливо, щоб впровадження обов’язкової реєстрації супроводжувалося гучною інформаційною кампанією.

Думки українців щодо впровадження цього рішення кардинально розділилися. Одні вказують на те, що подібна норма діє в майже тоталітарних Росії та Білорусі, інші ж кивають в бік країн Європи, де реєстрація мобільного номера є обов’язковою для кожного.

Згідно з даними Groupe Speciale Mobile Association (GSMA), за останні 10 років норму про обов’язкову реєстрацію прийняли в 80 країнах. Так, без реєстрації мобільний пакет неможливо придбати в Польщі, Італії, Німеччині, Норвегії тощо. GSMA доводить, що ця концепція має вирішальне значення в боротьбі з тероризмом та підтримкою зусиль правоохоронних органів.

Мобільні оператори й без паспортних даних мають про своїх абонентів чимало інформації, яку використовують в бізнес-цілях або ж за потреби можуть передати представникам правоохоронних органів.

Зрештою, в країнах, де стартові пакети продаються виключно за паспортами, обійти це обмеження не так вже й складно: зловмисники навчилися оформлювати договори на чужі паспорти.

Загалом рішення про обов’язкову реєстрацію позитивно оцінюють навіть представники мобільних операторів: “Це затратний, однак правильний процес. Він дозволись розвиватись, наприклад, мобільній комерції, електронному самоврядуванню тощо”, - вважає прес-секретар Vodafone Ukraine Вікторія Павловська.