Уся «солідарна» рать

Пропрезидентська політична сила «Солідарність» нарешті розпочала свою передвиборчу кампанію. Вчора в НСК «Олімпійському» відбувся з’їзд партії, на якому було обрано керівні органи та прийнято рішення про перейменування у «Блок Петра Порошенко». Новим очільником партії став колишній Міністр внутрішніх справ, соратник Президента - Юрій Луценко. Кандидатуру самого Юрія Віталійовича запропонував її попередній голова – народний депутат Юрій Стець (один із найближчих соратників Петра Порошенка).

Партія повністю орієнтована на президента: сам з’їзд переносився кілька разів, аби підлаштуватися під робочий графік Петра Олексійовича, який мав виступити перед делегатами. На самому заході було не надто велелюдно: на всеукраїнському рівні партію представляли всього 125 делегатів.

Стратегія орієнтації на Президента є невипадковою – рейтинг фактично неіснуючої партійної структури суцільно залежить від рейтингу Петра Порошенка. Перейменування «Солідарності» у «Блок Петра Порошенка» теж має подвійну мету. По-перше, потрібно було чітка асоціація партії із іменем Президента. По-друге, участь партійних блоків на виборах, згідно із законодавством, заборонена, натомість перейменування партії із номінальним використанням слова «блок» у назві – є прямим сигналом до потенційних союзників до об’єднання зусиль.

Після самого з’їзду інтрига не зникла – наразі до кінця не ясно, як же формуватиметься партійний список «Блоку Петра Порошенка» для участі у виборах. Оскільки соціологічні опитування малюють досить високий відсоток потенційної підтримки партії на виборах (прогноз – від 23 до 30 % ), її прохідний список може отримати до 120 місць у парламенті. Отже, охочих об’єднати зусилля із пропрезидентською силою буде чимало.

Чи побачать виборці у списках нові обличчя? Чи, можливо, ми отримаємо повторення ситуації із формуванням списків «Солідарності – УДАРу» на виборах до Київради у травні цього року. Нагадаю, тоді за списками новоутвореного провладного альянсу до столичної міськради пройшли достатньо одіозні депутати.

Самі учасники з’їзду «губилися» у прогнозах щодо власного оновлення. Так, екс-очільник «Солідарності» Юрій Стець під час з’їзду заявив, що кількісно список партії буде оновлено на 80%. Вже новообраний очільник партії Юрій Луценко не був таким оптимістичним і вказав на іншу цифру – мовляв, у партійному списку виборці віднайдуть принаймні 30% «нових облич».

Мода на люстрацію партійних рядів не оминула і пропрезидентську силу. За словами Юрія Луценко, серед нових членів «Блоку Петра Порошенко» не буде колишніх членів Компартії та Партії регіонів, які голосували за диктаторські закони 16 січня. План простий: ті кандидати, хто захоче йти у фарватері Президента, але не пройдуть внутрішню партійну люстрацію, аби потрапити до виборчого списку, підуть по «мажоритарці». А там вже ми зможемо побачити і досить неоднозначних політичних персонажів.

Проте вже зараз можна прогнозувати, що основні закулісні бої розгорнуться за місця у списку. Основним завданням вчорашнього з’їзду «Солідарності» було вирішення юридичних питань – перейменування, вибори нового керівництва. Пролунав ще один важливий месседж для усіх потенційних політичних гравців: пропрезидентська сила готова об’єднати в своєму списку усіх можливих союзників.

Напередодні на засідання Політради партії «Батьківщина» відбувся серйозний розкол. Сильні політичні гравці – на чолі із нинішнім спікером Олександром Турчиновим та прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком - фактично вийшли з партії із усіма можливими наслідками. Не секрет, що зараз вони обмірковують дилему – чи спробувати створити власний проект, чи, найочевидніше, піти із командою Президента. На вчорашньому з’їзді «Солідарності» її делегати в неформальних бесідах обговорювали можливість такого розвитку події. Саме тому, виходячи з розмов учасників з’їзді, досі не сформований список. Мова йде й про суттєве обмеження впливу команди партії УДАР , якій нібито раніше було гарантовано 50% місць у списку. Тепер співвідношення дещо інше: 25% можуть віддати Яценюку-Турчинову, 25% - на розсуд самого Петра Порошенка, 25% - залишать за «ударівцями», ще чверть списку – залишать для «резерву» для інших потенційних союзників.

Такий розвиток подій свідчить лиш про одне: пропрезидентська сила аж занадто довго «запрягала коней». Тепер її рейтинг залежатиме від кожного кроку Президента, а в умовах війни та економічної нестабільності – відсотки прихильності виборців можуть танути буквально на очах.