Вчені визначили місце і час виникнення ВІЛ

Про це повідомляє Еспресо.TV із посиланням на Лента.ru.

Колектив дослідників під керівництвом Нуно Фаріі (Nuno R. Faria) з Оксфордського університету отримав ці результати, дослідивши зразок вірусу імунодефіциту людини, отриманий із зразків крові, взятих у місті Кіншаса (столиця Демократичної республіки Конго) в 1959 році. Провівши філогеографічний аналіз цього та інших зразків вірусу, дослідники встановили: Кіншаса 1920-х років є цим самим місцем. Звідси ВІЛ почав свою подорож по інших країнах і континентах.

Незважаючи на те, що перший опис вірусу імунодефіциту людини з'явився в 1983 році, вченим було ясно - виник він набагато раніше. Один ыз учасників дослідження, професор Жак Пепа (Jacques Pepin, Шербрукского університет, Канада), повідомив: "Вивчення історії виникнення та поширення вірусу, зрозуміло, ніяк не може вплинути на справжню ситуацію і на подальше поширення ВІЛ-інфекції. Тим не менш, для нас було важливим дізнатися, як саме 70 мільйонів людей по всьому світу, половина з яких вже мертві, заразилися ВІЛ-інфекцією".

Філогеографічний аналіз вірусу з Кіншаси півстолітньої давності, а також його порівняння з вірусами з інших країн (Республіка Конго, Камерун, Габон), дозволив вченим зробити низку важливих висновків. 

Дослідники підтвердили гіпотезу про те, що ВІЛ виник внаслідок передачі людині вірусу імунодефіциту мавп (Simian immunodeficiency virus, SIV). Саме цей вірус, носіями якого були шимпанзе з південно-східної частини Камеруну, найбільш близький ВІЛ групи М - причини понад 90 відсотків випадків інфекції. У 1920 році вірус потрапив до столиці Бельгійського Конго - міста Леопольдвіль (сучасна Кіншаса), а звідти, через 17 років, - в Браззавіль, столицю Республіки Конго (тоді центрального міста Французької Екваторіальної Африки). До початку 1940-х років вірус потрапив в міста Лубумбаши і Мбужі-Майї (Демократична республіка Конго). Його основними "засобами переміщення" були річки і залізниці.

Причиною спалаху пандемії ВІЛ-інфекції в 1960-х роках, на думку вчених, став активний розвиток проституції в регіоні, а також, як не дивно, спроби влади боротися проти інших захворювань: людям робили щеплення й уколи, не звертаючи уваги на стан шприців. 

Професор Пепа каже, що дослідницька група планує продовжувати роботу в цій сфері і наступна публікація очікується вже в наступному році.