Американський дипломат Тейлор: Ми не почнемо війну через безпілотник чи ракету, які впадуть у Литві чи Польщі

Президент Трамп укотре заявив, що хоче укласти угоду. Він збирається тиснути, і не лише на державу-агресорку Росію, але й на Україну. Які параметри угоди, яку збирається укласти президент США?

Антоне, ще одна риса президента Трампа, окрім його любові до великих угод, – це прагнення перемагати. Він хоче бути переможцем, а не переможеним. Він не прагне стати автором невдалої угоди. Саме тому головна мета, яку він сьогодні переслідує, як неодноразово наголошував, – це зупинити вбивства. Президент Трамп говорив про це ще тоді, коли був кандидатом у президенти минулої осені, і повторює це й тепер: він хоче зупинити вбивства. Але вже цілком очевидно, що президент Путін до цього не готовий. Як ви зазначили, Путін щоночі продовжує завдавати ударів по українцях.

Я щойно повернувся з двотижневої поїздки до Києва, і щоночі нас будив звук сирен повітряної тривоги. Це – дії Путіна. Тож для того, щоб реалізувати те, на чому президент Трамп наполягав від самого початку, – зупинити вбивства, зупинити війну, – він має посилити тиск на президента Путіна. Лише так можна змусити Путіна зрозуміти, що він не здатен перемогти. І тоді йому доведеться шукати вихід.

Кілька днів тому я спілкувався з Марком Бернсом, відомим американським проповідником, який свого часу був серед найпотужніших американських проповідників, які підтримували Дональда Трампа, зокрема за першої каденції. Преподобний Бернс запевнив, що Трамп рано чи пізно може застосувати всю міць американської економіки та зброї для підтримки України. Поки що ми цього не дочекалися. Чи можна всерйоз сприймати офіційну пропаганду американського президента і його оточення?

Знову ж таки, я переконаний, що президент Трамп справді налаштований підтримувати Україну. Він рішуче прагне чинити тиск на Путіна і серйозно ставиться до своєї мети – зупинити вбивства і припинити війну. Для цього, як ви правильно зазначили, потрібні два ключові елементи: зброя для України та економічні санкції проти Путіна і Росії.

У питанні зброї, про яку ви згадали, президент Трамп відкрив можливість для українців і європейців купувати сучасні системи озброєння в американських виробників. Це саме та зброя, яка необхідна для захисту України від російської агресії. І це рішення аж ніяк не було очевидним чи гарантованим.

Домовленість, яка дозволяє європейцям і українцям купувати озброєння, використовуючи будь-які наявні ресурси, стала важливою частиною цього процесу. Водночас економічна складова також має відігравати свою роль у тиску на Путіна. Він мусить відчувати наслідки санкцій і тарифів, запроваджених проти країн, що купують російську нафту. Це реальний спосіб обмежити фінансові потоки до Росії, які дають йому змогу продовжувати війну. 

Отже, потрібне поєднання двох факторів – військової допомоги і потужних економічних санкцій.

Пару днів тому ми ввійшли в нову політичну реальність – ідеться про масований наліт російських дронів на територію Польщі. Польща є членом НАТО, ЄС і взагалі є стратегічною країною в Центральній Європі, зокрема й для України: саме з її території ми отримуємо значну частину допомоги.

І ось: прилетіло два десятки дронів, були проведені консультації згідно з 4-ю статтею. У такий спосіб Кремль демонструє всю серйозність своїх намірів. Для прикриття він використовує наявність стратегічної й тактичної ядерної зброї. Можливо, Путін блефує, що готовий іти по лезу бритви, а можливо, що ні.

Які висновки щодо нальоту можна зробити? Які наші слабкі місця?

Висновки з цих атак, з цих вторгнень 19 чи 20 безпілотників, що потрапили на польську територію, очевидні: Путін випробовує НАТО.

Він хоче зрозуміти, як ми, поляки, решта Європи та Сполучені Штати, будемо захищатися від подібних ударів, якщо вони стануть масштабнішими й смертоноснішими. Його мета – перевірити не лише військову відповідь на такі вторгнення, а й політичну реакцію.

Військова відповідь була надмірною. Союзники по НАТО – поляки, голландці, німці та інші – застосували для захисту Польщі дуже дорогу зброю: важке озброєння, техніку, літаки, ракети. У той час як безпілотники, які росіяни спрямували на Польщу, коштували набагато дешевше. Це слабке місце, і воно очевидне.

Українці вже давно знайшли спосіб протидіяти цим загрозам. Вони збивають 70, 80, а іноді й 90% дронів, що заходять у їхній повітряний простір, використовуючи відносно дешеву зброю – кулемети, рушниці чи інші засоби. І завжди це набагато ефективніше та дешевше, ніж ті методи, які застосовують європейці. 

Нам є чому у вас повчитися. Українці мають чим поділитися і в технологічному, і в тактичному плані. Ваш досвід у боротьбі з безпілотниками стане особливо важливим у майбутньому.

Це була психічна атака з боку Кремля на наших друзів і партнерів. Тобто Кремль у такий спосіб демонструє, що якщо ви й надалі підтримуватиме Україну, то я буду вчиняти проти вас військові провокації і це для вас може закінчитися фатально. ЄС сильніший за Росію, але це питання політичної волі, сміливості, готовності ризикувати та давати симетричні відповіді.

Чи готові США дотримуватися Євроатлантичної угоди? 4-ту статтю договору нескладно інтерпретувати – там, зокрема, ідеться про проведення консультацій. Питання щодо 5-ї статті:- наскільки США будуть готові відбивати можливу російську агресію проти країн Балтії, Польщі чи Румунії?

Сполучені Штати зобов’язані, зобов’язувались і надалі зобов’язуватимуться виконувати статтю 5 Договору НАТО, де чітко сказано: "Напад на одного – це напад на всіх". Ми захищатимемо кожен дюйм території Альянсу.

Це стосується всіх країн Балтії, усієї Польщі, кожного дюйма території НАТО. І я в цьому абсолютно переконаний. Президент Трамп наголосив на цьому під час останнього саміту НАТО. Він підтвердив відданість Сполучених Штатів. Якщо й залишалися сумніви, він остаточно їх розвіяв, ще раз засвідчивши прихильність до статті 5. Це має виняткове значення.

Держави НАТО, їхні збройні сили, Військовий комітет та військові планувальники ретельно готувалися, проводили навчання і розробляли сценарії дій на випадок менших атак. Ми добре розуміємо, що станеться у разі масштабного нападу, і росіяни також знають: якщо вони наважаться на великий удар по будь-якій країні НАТО, вони зазнають поразки.

НАТО безперечно сильніше за Росію. Водночас Альянс добре розуміє, як діяти у випадку менших пробних атак. Ми не почнемо війну через безпілотник чи ракету, що впала на територію Латвії чи Польщі. Ми не відповідатимемо на це повномасштабною війною. Але ми знаємо, як реагувати, і в НАТО є чіткі плани такої відповіді.

Так, ми готові. Сполучені Штати готові. І я переконаний, що всі країни НАТО готові стати на захист одна одної у разі нападу. Жодних сумнівів не може бути: члени Альянсу погодяться, підтримають і виконають статтю 5 Північноатлантичного договору.

Відбулася комунікація між президентом Трампом і президентом Навроцьким. Зрозуміло, що дуже багато питань залишається, особливо щодо присутності і, можливо, збільшення американського військового контингенту на території Центральної Європи. Водночас ми побачили, що американських військових допустили у святая святих російсько-білоруського військового союзу – на військові навчання – 2025, де Путін вбрався в камуфляж, демонструючи, що готовий продовжувати агресію, можливо, не тільки проти України.

Путін прирік би себе на самогубство, якби наважився напасти на країну НАТО. Він це чудово усвідомлює. Стримування працює. Потуга НАТО очевидна як для нас, так і для нього. Путін знає, що програє будь-яку війну проти Альянсу.

Такі навчання проводяться постійно, на регулярній основі. Ми добре пам’ятаємо, що вони відбувалися і напередодні великого вторгнення у 2022 році. Саме тому їх слід сприймати серйозно й уважно відстежувати. Я й сам був дещо здивований, коли побачив там американських офіцерів. Утім нам справді потрібно ретельно стежити за цими маневрами й аналізувати, чи з’являється щось нове або важливе, що варто врахувати.

Вони мають на меті продемонструвати російський блеф і тиск. Звісно, цей тиск спрямований насамперед проти України. Але Україна стоїть твердо. Уже три з половиною роки вона протистоїть російській армії. Якщо порівняти це із силою збройних сил НАТО, стає зрозуміло, з якою колосальною проблемою зіткнеться Путін, якщо коли-небудь спробує кинути виклик Альянсу.

Українці довели Заходу, Росії, собі й усьому світові, що вони здатні зупинити агресію. Вони роблять це вже три з половиною роки. Три з половиною роки тому вони відтіснили росіян зі своєї землі, а відтоді безперервно стримують їхній наступ.

Українці фактично загнали російські війська у глухий кут, і Путін це добре розуміє. Саме тому за цими навчаннями варто спостерігати з увагою та інтересом, але без занепокоєння.

Надзвичайно дивна історія з санкціями стосовно білоруської державної компанії "Белавіа". Зрозуміло, що вона буде дуже тісно комунікувати з російським "Аерофлотом", адже російська авіаційна промисловість не в змозі замінити деталі, які виготовляють в Америці та Європі.

Відбулося це під приводом, що політичних в’язнів треба звільняти. Але від цього виграє російський "Аерофлот", то можливо, це просто вписується в певну стратегію комунікації з Путіним: Путіна запросили на Аляску, він поспілкувався з американським президентом, постояв на червоній доріжці. Тепер замість поглиблення санкцій ми бачимо послаблення.

Отже, я не бачу жодних підстав для послаблення санкцій, доки не буде усунута причина їхнього запровадження – російське вторгнення спочатку до Криму та на Донбас, а згодом повномасштабна війна 2022 року. Не вірю, що ці санкції можуть бути скасовані. І не повинно бути жодної різниці між санкціями проти Білорусі та санкціями проти Росії.

Будь-яке зняття обмежень з однієї країни автоматично піде на користь іншій. Якщо, наприклад, будуть скасовані санкції проти "Белавіа", це водночас допоможе і "Аерофлоту". Саме тому санкції проти Росії не можуть бути зняті, доки вона не припинить війну, не виведе свої війська з України та не виплатить репарації. Ці санкції вже дають ефект.

Втім, їх можна застосовувати жорсткіше й поширювати ширше. У Росії досі залишаються банки, які не підпадають під обмеження. 

Справжній економічний тиск – це саме те, що може змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Санкції не мають бути зняті ні з Білорусі, ні з Росії, доки не буде повністю усунено причини їхнього запровадження і досягнуто мети, заради якої вони були введені.

У Китаї відбулася симптоматична зустріч: військовий парад, Путін, Кім Чен Ин, Сі Цзіньпін. Вони фотографувалися, спілкувалося. Минуло кілька тижнів. Якою буде реальна російсько-китайсько-північнокорейська стратегія, якщо вона буде? Як США збираються стримувати цей геополітичний тріумвірат і чи будуть шукати союзників серед своїх старих стратегічних партнерів? Дональд Трамп відвідав Сполучене Королівство Великої Британії та Північної  Ірландії - можливо, Трамп починає шукати шляхи повернення?

Я впевнений, що сьогодні світ на нашому боці. Достатньо поглянути на альянси, які мають Сполучені Штати, і на союзників, прихильників та друзів України, щоб побачити це чітко й беззаперечно.

Ми маємо Західну Європу, усе НАТО, увесь Європейський Союз. Маємо Північну Америку – Сполучені Штати й Канаду. Маємо Південну Корею, Японію, Австралію та Нову Зеландію. Ці союзи, що підтримують і США, і Україну, є надзвичайно потужними. Вони переважають у силі, ресурсах, організованості та єдності, значно перевершуючи все те, на що може спиратися Росія.

Росія фактично має лише один військовий союз – із Північною Кореєю. З Китаєм формального альянсу немає. Іран, обтяжений власними проблемами, обмежується продажем зброї. Таким чином, структура союзів Москви зводиться майже до нуля, тоді як Україна разом зі Сполученими Штатами мають широку, сильну та згуртовану міжнародну підтримку.

На противагу цьому, подивіться на широкий спектр держав, які підтримують Україну зброєю, військовою та фінансовою допомогою. Порівняйте силу й економічний потенціал Заходу, до якого належать Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія, із тим, чим може похвалитися Росія. Її союзники зводяться фактично до Північної Кореї та Ірану.

Китай, щоправда, купує в Росії нафту та газ за зниженими цінами, зокрема завдяки новому трубопроводу. Втім він не постачає зброї. У Пекіні добре розуміють: якби вони наважилися це зробити, то негайно зіткнулися б із санкціями, як і будь-яка інша країна, яка спробувала б постачати озброєння Росії.

Тож у питанні союзів, Антоне, я абсолютно впевнений у перевазі партнерств, які мають США, європейці та українці, порівняно з тим вузьким і слабким колом підтримки, на яке може розраховувати Москва.

А якими зараз є відносини між Вашингтоном і Києвом? Відбулася ротація надзвичайного й повноважного посла в Америці. Робляться заяви, зокрема з боку президента США. Немовби рухаємося разом, але, мабуть, є підводні камені – певні претензії з боку нової американської адміністрації, інституційні питання. Адже двосторонні відносини під час величезної війни потребують постійного вдосконалення. Нещодавно до нас приїздив генерал Келлог, тобто комунікація відбувається. Які основні треки, а які проблеми не вирішені досі?

Так, ви маєте рацію. Між Сполученими Штатами та Україною налагоджена активна комунікація на багатьох рівнях. Як ви зазначили, відбуваються дискусії, зустрічі та телефонні розмови між президентом Трампом і президентом Зеленським. Деякі з них були дуже успішними, інші – непростими.

Віднедавна контакти стали особливо конструктивними. Після особистої зустрічі Трампа і Зеленського у Ватикані комунікація між ними значно поглибилася. Згодом президент Зеленський відвідав Білий дім, де провів змістовні переговори з президентом Трампом та європейськими лідерами.

Європейські лідери підтримали президента Зеленського у його проханнях про додаткову допомогу – від розширення підтримки НАТО до постачання зброї та економічної допомоги від США і президента Трампа. Це стало важливим позитивним сигналом. Однак, як ви слушно відзначили, співпраця відбувається не лише на президентському рівні.

Державний секретар Марко Рубіо перебуває на постійному зв’язку з міністром закордонних справ Сибігою у Києві. Кіт Келлог, як ви зазначили, неодноразово відвідував Україну. Востаннє він був там минулих вихідних. Я бачив його на конференції з питань безпеки, і його присутність мала велике значення, як і те, що він приїжджає туди регулярно.

На цій конференції президент Зеленський виступив перед усією аудиторією, включно з Кітом Келлогом. Там Келлог провів результативні зустрічі. Він користується високою довірою президента Трампа, саме тому був направлений до Києва, а також заслужив повагу українців за роботу, яку виконує. Таким чином, його діяльність охоплює кілька важливих напрямків.

До цього додаються контакти між військовими та постійна комунікація між військовими планувальниками, що ще більше посилює співпрацю між нашими країнами.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак перебуває на постійному зв’язку з держсекретарем Рубіо, який також виконує обов’язки радника з питань національної безпеки. Обидві країни мають і нових послів. Посол Девіс уже розпочала роботу в Києві.

Посол Стефанішина змінить на цій посаді Оксану Маркарову, яка чудово проявила себе під час своєї каденції. Повернувшись, вона, без сумніву, й надалі робитиме вагомий внесок для України. Водночас посол Стефанішина стане дуже сильним представником у Вашингтоні.

Тож ви маєте рацію, підкреслюючи, що сьогодні існує багато каналів, рівнів і напрямків комунікації, які забезпечують тісні й ефективні зв’язки між нашими двома країнами.

Найважливіші для України треки – зброя і гроші. Дональд Трамп і його команда неодноразово казали, що більше вони не підписуватимуть порожні чеки для України. Розуміємо, що надання нам військової і фінансової допомоги може бути інструментом тиску на Україну. Америка зараз прийняла формулу, за якою Європейський Союз допомагає нам грішми й ми купуємо американську зброю.

Свого часу адміністрація Байдена надавала нам велику кількість і фінансової допомоги, тому що йдеться про макроекономічну стабілізацію нашого бюджету. У нас є певні проблеми. Як ви оцінюєте ситуацію з можливим збільшенням фінансової і військової допомоги? Чи, навпаки, це буде згасати?

Я переконаний, що масштаби підтримки зростуть у рази. Вона уже незабаром може різко прискоритися, адже за останній тиждень відбулися суттєві зрушення.

Нещодавно було досягнуто прогресу у питанні активів Центрального банку Росії на суму 300 мільярдів доларів, заморожених у західних банках Європи та США з лютого 2022 року.

Ці 300 мільярдів доларів можуть стати ключовим джерелом фінансування, необхідного як для забезпечення озброєння, так і для відбудови України. Спостерігається активізація роботи всередині Європейського Союзу. Урсула фон дер Ляєн висунула сильну пропозицію, яка, схоже, знаходить широку підтримку, щодо створення механізму використання цих коштів у спосіб, що дозволить уникнути юридичних перешкод, які досі заважали США та Європі їх застосувати. Тож ці 300 мільярдів доларів мають справді вирішальне значення.

До цього часу США надали Україні близько 69 мільярдів доларів у вигляді озброєння, а також ще більше у формі економічної та бюджетної підтримки. Та навіть якщо брати лише військову допомогу, 69 мільярдів – це значно менше, ніж потенційні 300 мільярдів. Це ресурс, який може забезпечити стабільне фінансування на роки вперед.

Завдяки цим коштам українці зможуть упродовж найближчих років і купувати зброю у США, і підтримувати власну економіку, і розпочати відбудову після завершення бойових дій. Тому я переконаний: обсяг доступних фінансових ресурсів для озброєння та реконструкції найближчим часом різко зросте. І події останнього тижня підтверджують, що в цьому напрямку є справжній прогрес.