Усі дії ЗСУ за попередні роки демонстрували, що є довіра до генерала, є динаміка змін у ЗСУ, нарощування можливостей, бачення майбутнього зі Ставкою на технологічні рішення, і головне - довіра всього військового середовища до Залужного. Він користувався надзвичайною популярністю.
Підготовка до наступальних дій - сфера загальної відповідальності усіх органів влади, включно зі Ставкою Головнокомандувача із Верховним Головнокомандувачем. Важливо, аби не лише новий головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський впливав на зміни та ситуацію на лінії фронту. Є жорстка вертикаль управління. Президент назвав прізвища нових, відомих генералів і командирів бригад, які мають увійти в команду Сирського. Сподіваємось, що буде сформований симбіоз, який поєднає рішучість Сирського, досягнення цілей, перемог будь-якою ціною і підходи, які грунтуються на новому, гнучкому досвіді молодих генералів.
Хоча у Сирського теж є значний досвід. Зокрема, проведення низки наступальних операцій зі звільнення Києва, двох операцій у Харківській області та колосальний досвід у плануванні операцій. Тобто, у заміні командування є як переваги, так і складнощі. Важливо, як саме буде розвиватись ситуація у ЗСУ з новим керівництвом. Але цього року, йомвірно, головний наголос буде зроблено на обороні, фортифікації, підготовці резервів, впровадженні нових технологічних способів ведення бойових дій. Це буде основою плану оборони на поточний рік. Хоча план формується із зовнішньою реальністю, коли маємо обмеження постачання боєприпасів, виснаження наших бригад, брак поповнення. Все це зараз впливає на лінію фронту. Тому говорити про те, що один Сирський змінить ситуацію на полі бою - перебільшення.
Найближчим часом має відбутись призначення командувача Сухопутних військ та начальника Генштабу. Новим начальником Генерального штабу призначили генерала Анатолія Баргилевича, який раніше очолював Сили територіальної оборони. На посаду командувача Сухопутних військ замість Олександра Сирського можуть призначити першого заступника міністра оборони генерала Олександра Павлюка.
Кадрові зміни в період бойових дій, у вирішальний період, так чи інакше можуть певним чином загальмувати ухвалення тих чи інших штабних рішень. Однак, сьогодні головним завданням залишається забезпечення стійкості оборони. Йдеться про фортифікацію, резерви та боєприпаси. Над цим мають працювати військово-політичні керівники, які мають контакти з нашими західними, американськими партнерами.
Зараз ворог робить головний наголос на атаці на головну лінію забезпечення, яка живить наше угрупування у самій Авдіївці. Упродовж трьох днів ситуація надзвичайно складна. Бойові дії тривають у міській забудові Авдіївки. З українського боку використовуються резерви. Противник також готує резерви, щоб тиснути по цій ділянці, аби максимально ускладнити використання логістичних шляхів. Тобто тривають бойові дії на півночі Авдіївки, трохи вище, над самим коксохімом і по всій дузі, яка зараз оточує Авдіївку. Тому цілком ймовірно, що доведеться забезпечувати відхід окремих українських підрозділів і знайти правильні варіанти перебазування на наступні рубежі оборони. Спостерігається надмірна перевага противника, тому динаміка достатньо тривожна і критична.
Ситуація по Авдіївці є викликом тепер для нової команди, яка очолює ЗСУ. Хоча ми розуміємо, що це наслідки багатьох речей, які стосуються часом і прорахунків української сторони, з точки зору підготовки сил і засобів для ведення бойових дій і переважаючого російського потенціалу, атакуючого угрупування.
Зараз у нас вкрай мала чисельність чоловічого населення віку 25-27 років. Основний тягар бойових дій будуть нести на собі чоловіки у віці 40 років. Ця статистика зараз відображається майже у всіх бойових бригадах. У нас немає можливості опиратися на молоду частку населення, про що демонтрує вікова піраміда. На тлі цього постає питання збереження особового складу, як найважливіший пріоритет. Важливо, що серед переліку пріоритетів Сирського є збереження особового складу та ротації.
Без технологічних підходів ми не забезпечимо паритет у бойових діях з противником. Технологічне рішення, починаючи від роботизованих платформ, безпілотників, використання далекобійних систем, виходить на перший план. Ми дійсно маємо шукати в форсажному режимі рішення, які дозволяють вести бойові дії, забезпечувати асиметричну перевагу над противником, це надзвичайно складно.